Лаврентій Римський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаврентій Римський
Народився 31 грудня 225
Oscad, Тарраконська Іспанія, Римська імперія
Помер 10 серпня 258 (32 роки)
Рим, Римська імперія[1]
·спалення
Поховання Сан Лоренцо фуорі ле Мура
У лику священномученик
Медіафайли на Вікісховищі
Святий Лаврентій. Мозаїка у Софійському Соборі Києва.

Святий Лаврентій (258, Рим, Італія) — римський святий, ранньо-християнський мученик, архідиякон, один із семи дияконів Римської Церкви.

257 року імператор Валеріан видав наказ повбивати всіх єпископів, священників і дияконів Христової Церкви. Після смерті Папи Стефана у 257 році загинув мученицькою смертю наступного року Папа Сікст.

Коли Папу вели на смерть, диякон Лаврентій ішов за ним і плакав, що не може віддати за святу віру життя разом з Христовим намісником. Папа сказав йому: «Я не залишаю тебе, мій сину. Ти підеш за мною через три дні». Почувши це, Лаврентій продав церковний посуд, а вторговані гроші роздав убогим. Довідавшись про це, префект Рима запропонував йому віддати церковне майно для утримання війська. Коли ж диякон відмовився це зробити, його жорстоко мучили. Під час мук Лаврентій віддав Богові душу 258 року. Над його гробом діялися численні чуда.
Реліквії святого зберігаються у Базиліці Сан-Лоренцо-ін-Лучина в Римі.

Храми[ред. | ред. код]

Патрон[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Lawrence of Rome", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9950184/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.