Лазебник Юхим Антонович

Лазебник Юхим Антонович
Народився	25 грудня 1911(1911-12-25) село Боровикове, тепер Звенигородського району Черкаської області
Помер	25 жовтня 2006(2006-10-25) (94 роки) місто Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Діяльність	редактор
Членство	Національна спілка журналістів України
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Юхи́м Анто́нович Лазе́бник (25 грудня 1911(19111225), село Боровикове, тепер Звенигородського району Черкаської області — 25 жовтня 2006, місто Київ) — український журналіст, літературознавець, редактор газет. Голова Спілки журналістів України (1965—1966 роки). Доктор філологічних наук (1965), професор (1967).

Життєпис

Народився 25 грудня 1911 (7 січня 1912) року в селянській родині. У 1928—1932 роках — робітник копальні імені Леніна, у 1932—1934 роках — секретар комітету комсомолу на руднику імені Дзержинського в місті Кривому Розі на Дніпропетровщині.

З 1935 року перебував на журналістській роботі: літературний працівник, завідувач відділу Криворізької міської газети «Червоний гірник». Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1937—1944 роках — співробітник республіканської газети «Комуніст».

Закінчив робітничий факультет, у 1938 році закінчив заочно три курси Криворізького педагогічного інституту Дніпропетровської області. У 1950 році закінчив екстерном Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

У червні 1944—1953 роках — відповідальний редактор Волинської обласної газети «Радянська Волинь». Одночасно, у 1951—1953 роках — старший викладач факультету мови і літератури Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.

У 1953—1956 роках — заступник завідувача відділу пропаганди ЦК КПУ.

У 1956—1973 роках — відповідальний редактор республіканської газети «Робітнича газета». Одночасно, від 1953 викладав у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка: викладач, доцент, професор кафедри теорії та практики радянської преси.

Могила Юхима Лазебника та його родини, Байкове кладовище

У 1961 році захистив кандидатську дисертацію «Печать — острейшее оружие критики и самокритики», а у 1965 році — докторську дисертацію «Проблеми літературної майстерності в журналістиці».

У 1965—1966 роках — голова Спілки журналістів України.

У 1974—1992 роках — завідувач кафедри дитячої і юнацької літератури та бібліотечної роботи з дітьми Київського інституту культури. Досліджував проблеми історії та теорії журналістики й публіцистики.

Потім — на пенсії у місті Києві. Помер на 95-му році життя 25 жовтня 2006 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 43а).

Родина

Син — дипломат Станіслав Лазебник (нар. 1937). Онук — дипломат, літературознавець Юрій Лазебник (1962—2021).

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден «За заслуги» 3-го ст. (1997)
• медалі

Джерела

• Лазебник Юхим Антонович
• Лазебник Юхим Антонович