Лансароте
| Лансароте | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Lanzarote | ||||
 Вигляд з космосу | ||||
|
Карта  | ||||
| Канарські острови | ||||
| Географія | ||||
| 29°02′56″ пн. ш. 13°37′12″ зх. д. / 29.04889° пн. ш. 13.62000° зх. д. | ||||
| Місцерозташування | Атлантичний океан | |||
| Акваторія | Атлантичний океан | |||
| Група островів | Канарські острови | |||
| Площа | 845,9 км² | |||
| Найвища точка | Peñas del Chache, 671 м | |||
| Країна | ||||
 Іспанія | ||||
| Регіон | Канарські острови | |||
| Адм. одиниця | Лас-Пальмас | |||
| Населення |
142 132 (2011) | |||
| Відкрито | 1312 | |||
| Першовідкривач | Ланцеротто Малочелло | |||
| Вебсайт | cabildodelanzarote.com | |||
  Лансароте Лансароте (Іспанія) | ||||
 | ||||
 Лансароте у Вікісховищі | ||||
Лансароте (ісп. Lanzarote) — острів у складі Канарських островів (ісп. Canarias, España), провінції Лас-Пальмас (ісп. provincia de Las Palmas) в Атлантичному океані.
Назва острова походить від імені генуезького купця Ланселотто Малоцелло, котрий відвідав острів у XIV столітті.[1] Лансароте — третій за чисельністю населення острів Канарських островів після Тенерифе та Гран-Канарія та четвертий за величиною (площа 845,94 км²) острів на архіпелазі. 1993 року ЮНЕСКО проголосило острів біосферним заповідником.
Опис[ред. | ред. код]
Лансароте — найпівнічніший і найсхідніший острів у складі архіпелагу Канарських островів. Він відомий як «острів вогнедишних гір».
Острів розташований за 140 км від узбережжя Африки та за 1000 км від материкової Європи. Адміністративно поділяється на 7 муніципалітетів, найнаселенішим з яких є Арресіфе — столиця острова.
Історія[ред. | ред. код]
Острів було відкрито в 1312 році генуезцем Ланцеротто Малочелло на честь якого острів отримав свою назву Лансароте. Малочелло прожив на острові біля 20 років, поки не покинув його через заколот тубільних індіанців гуанчів. Вперше острів з'явився на морській карті-портолані 1339 року, роботи майорканського картографа Ангеліно Дульсерта. На цій карті біля африканського узбережжя позначено «ulansula de Lançarote Mallucellus» (острів Лансароте Малучелуса), згодом скорочений до «Лансароте»[2]. Острів на портолані Дульсерта прикрашено генуезьким прапором — білим із червоним хрестом Святого Георгія[3], що згідно з картографічними традиціями того часу свідчило або про приналежність острова або про національність його відкривачів.
В 1402 році на острів висадилась експедиція Жана де Бетанкура, який завоював острів у гуанчів і прибрав собі титул короля Канарських островів.
Вулкани[ред. | ред. код]
Виверження продовжувалось 6 років, внаслідок чого третина острова покрилася мертвим базальтом і попелом, що дуже негативно впливає на господарство Лансароте. На острові активно ведеться видобуток солі. У північно-східній частині острова, біля підніжжя гори Корона розташована унікальна вулканічна печера Куева-де-лос-Вердес.
Туризм[ред. | ред. код]
Острів є столицею дайвінгу через вулканічні ландшафти під водою. У 2013 році тут за рік побувало більш як 100 000 дайверів. Під водою є чимало рослин, давні затонулі кораблі, а також вулканічні лабіринти, серед яких найдовший у світі, Атлантида, простягається аж на 7 кілометрів. Проте за вулканічністю криється і небезпека: у деяких місцях на глибині 10 метрів температура сягає 600 градусів за Цельсієм.
Оголошення про школи дайвінгу можна знайти у кожному готелі. Після першого курсу можна занурюватись у воду на глибину до 18 метрів. Аби побувати глибше, необхідно пройти другий курс.
2 березня 2016 року на острові Лансароте був відкритий Атлантичний музей — перший і єдиний в Європі підводний музей[4].
Тільки сертифіковані дайвери можуть пірнати та оглядати скульптури майстра Джейсона де Кайреса Тейлора Jason deCaires Taylor. Саме де Кайрес був засновником першого парку підводних скульптур на острові Гренада в Карибському морі і музею на узбережжі міста Канкун в Мексиці MUSA (ісп. Museo Subacuático de Arte).
Атлантичний підводний музей Лансароте розташований у захищеній зоні припливів поблизу містечка Колорадос на Плайя Бланка (ісп. la Playa Blanca) на глибині 15 метрів. Першу частину будівництва музею вже завершено і вона має вигляд шести різних скульптурних композицій. Одна з композицій називається Los Jolateros. Це група скульптур дітей на маленьких човниках, як повага до традицій острова Лансароте. Інша складається з 35 статуй людей, що йдуть в одному напрямку, який називається Рубікон. Для цієї композиції моделями стали самі жителі острова. Серед скульптур підводного музею є зображення напівкактусів-напівлюдей (символ гармонійного співіснування людини з природою та демонстрація основних видів кактусів острова).
Починаючи з осені 2014 року, острів став новим місцем гей-туризму[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фотографія острова із супутника -
-
Playa de Papagayo -
La Graciosa from Mirador Del Rio -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Playa Blanca
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Походження Канарського архіпелагу. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 серпня 2012.
- ↑ Oldham, R.D. (May 1925). «The Portolan Maps of the Rhône Delta: A Contribution to the History of the Sea Charts of the Middle Ages». The Geographical Journal. Blackwell Publishing. 65 (5): 403—424.
- ↑ National Library, Maps and plans Ge., B.696 Res. Paris
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [1] [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] // apelsin.es — 28-08-2014 (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Тут народжуються ангели»// Постоюк Юлія, Експрес, 29-31 серпня 2014 року.
Посилання[ред. | ред. код]
- Виноградники Лансароте [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] на ГеоМозаике
- Лансароте — Офіційна вебсторінка про туризм на Канарських островах
- Гид по Лансароте [Архівовано 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
|
