Лебідь чорношиїй
| Лебідь чорношиїй | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Лебідь (Cygnus) |
| Вид: | Лебідь чорношиїй (C. melancoryphus)
|
| Біноміальна назва | |
| Cygnus melancoryphus (Molina, 1782)
| |
| |
| Ареал виду Зимування Проживання впродовж року Гніздування | |
Лебідь чорношиїй[1] (Cygnus melancoryphus) — вид великих птахів з підродини гусиних (Anserinae) родини Качкових (Anserinae). Мешкає у південній частині Південної Америки та на Фолклендських островах. Статевого диморфізму не має. Це найменший представник роду Лебідь. Йому не загрожує зникнення. Підвидів немає[2].
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Довжина тіла 102—124 см[3], розмах крил приблизно 177 см[4]; маса тіла самок 3500–4400 г, самців 4600–8700 г [3]. Цей птах схожий на близькоспорідненого лебедя-шипуна, але має чорну шию та більший рожевий воскодзьоб. За оком має тонку білу смужку. Самець нічим не відрізняється від самки. Це досить тихий птах, але при захисті гнізда може бути голосним.
Поширення[ред. | ред. код]
Мешкає в південних районах Південної Америки та на Фолклендських островах. Найбільш численним є у Патагонії та Вогняній Землі[4]. Популяції з півночі ареалу та Фолклендських островів загалом ведуть осілий спосіб життя [5]. Птахи з високих широт взимку мігрують на північ аж до південно-східної Бразилії та Парагваю [6][5].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
- Біотоп
- Селиться прямо на берегах озер, в болотах та лагунах.
- Харчування
- У природі харчується переважно водними рослинами, комахами та ікрою риб.
- Виводки
- Розмноження відбувається наприкінці осені та взимку.
- Яйця
- Самка відкладає 4–8 яєць і висиджує їх 36–40 днів [4]. Самець не допомагає у вииджуванні, а захищає свою партнерку.
- Пташенята
- Пташенята відрізняються від своїх батьків: шия у них коричнево-сіра, а ніжки та дзьоб сірі. Коли вони ще зовсім маленькі, батьки ретельно піклуються про них, зокрема, «перевозять» на спині.
Статус[ред. | ред. код]
Міжнародний союз охорони природи (МСОП) з 1988 року визнав чорношийого лебедя видом, що викликає найменше занепокоєння ( LC). Глобальна популяційна тенденція вважається стабільною, хоча популяційні тенденції деяких популяцій невідомі[6].
Розведення[ред. | ред. код]
Чорношиїх лебедів охоче розводять через їх оригінальний зовнішній вигляд. Їх вольєр повинен бути обладнаний водоймою. На землі повинна рости трава, її також можна накрити великою кількістю соломи. Вони повинні проводити холодні дні в опалювальному приміщенні, в якому повинен бути басейн або принаймні миска з водою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Screamers, ducks, geese, swans (англ.). IOC World Bird List: Version 10.1. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ а б C. Carboneras & G.M. Kirwan: Black-necked Swan (Cygnus melancoryphus), version 1.0. W: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D.A. Christie & E. de Juana (red. red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.blnswa2.01. [dostęp 2020-07-06]. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
(необхідна підписка)
- ↑ а б в Busse та ін., 1991.
- ↑ а б Bouglouan, N. Black-necked Swan. oiseaux-birds.com (англ.). Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ а б Лебідь чорношиїй: інформація на сайті МСОП (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- P. Busse (red.), Z. Czarnecki, A. Dyrcz, M. Gromadzki, R. Hołyński, A. Kowalska-Dyrcz, J. Machalska, S. Manikowski, B. Olech: Ptaki. T. I. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1991, seria: Mały słownik zoologiczny. ISBN 83-214-0563-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Світлини, записи голосу та короткі відео. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.