Вітковський Лев Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітковський Лев Іванович
Народження 26 серпня 1931(1931-08-26)
Тула, Московська область, РСФРР, СРСР
Смерть 23 квітня 2008(2008-04-23) (76 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Дніпропетровське художнє училище (1952) і Київський державний художній інститут (1958)
Діяльність художник
Вчитель Панін Михайло Микитович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Пузирков Віктор Григорович
Відомі учні Тоцький Леонід Григорович, Козловський В'ячеслав Серафимович і Горбатий Геннадій Іванович
Працівник Київський державний художній інститут
Член Спілка радянських художників України
Партія КПРС
Вчене звання професор
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Лев Іванович Вітко́вський (нар. 26 серпня 1931, Тула — пом. 23 квітня 2008, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1963 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1980 року. Батько художниці Наталії Вітковської.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 серпня 1931 року в місті Тулі (нині Росія). 1952 року закінчив Дніпропетровське художнє училище, де навчався зокрема у Михайла Паніна. 1958 року закінчив Київський художній інститут, де його викладачами серед інших були Олексій Шовкуненко, Карпо Трохименко і Віктор Пузирков.

З 1959 року викладав у Київському художньому інституті (доцент з 1971 року; професор кафедри живопису та композиції з 1982 року). Серед учнів Леонід Тоцький. Член КПРС з 1977 року.

Жив у Києві, в будику на вулиці Дем'яна Бєдного, № 7, квартира 76, потім на бульварі Лесі Українки, № 29, квартира 10[1]. Помер у Києві 23 квітня 2008 року[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису у жанрах тематичної картини, портрету, пейзажу, натюрморту в традиціях реалістичного мистецтва. Серед робіт:

  • «Шахтарі» (1960);
  • «Перші будівельники» (1963);
  • «Мирний ранок» (1965, Донецький художній музей);
  • «Калина» (1967);
  • «Брати Ульянови» (1968);
  • «Починалась п'ятирічка» (1969);
  • «Спокій» (1970);
  • «Пам'ять народна» (1972);
  • «Балада про землю» (1975—1976);
  • «Знову на фермі» (1979);
  • «Пам'яті Олександра Матросова» (1985);
  • «Смерть кореспондента» (1987);
  • «Реквієм великому Кобзарю» (1989);
  • триптих «Нехай душа, як дівчинка, зрадіє» (1992);
  • «Ради Христа» (1993);
  • триптих «Пієта» (1995);
  • «Натюрморт із горобиною» (2001);
портрети

В 19992000 роках працював у групі художників з реконструкції розписів та орнаментів в інтер'єрі Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

Брав участь у всесоюзних та республіканських виставках з 1958 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 2003 році.

Картини худождника зберігаються в Національному художньому музеї України, Донецькому художньому музеї та приватних збірках за кордоном.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 25. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  2. а б 26 августа. Музей українського живопису.. museum.net.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 21 лютого 2020. 

Література[ред. | ред. код]