Леопольд фон Ранке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леопольд фон Ранке
Leopold von Ranke
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Народився 21 грудня 1795(1795-12-21)
Віе
Помер 23 травня 1886(1886-05-23) (90 років)
Берлін
Поховання Sophienkirched
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Національність Німець
Діяльність історик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь Історик
Заклад Берлінський університет
Посада Історіограф Прусської державиd
Науковий ступінь доктор наук
Вчителі Ґотфрід Герман
Відомі учні Albert Hauckd
Аспіранти, докторанти Albert Hauckd
Philipp Jafféd
Грановський Тимофій Миколайович
Heinrich von Sybeld[1]
Членство Сербське вчене товариствоd
Society of Serbian Lettersd
Німецький археологічний інститут
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Геттінгенська академія наук
Баварська академія наук
Туринська академія наук[2]
Рід Ranke familyd
Брати, сестри Friedrich Heinrich Ranked
Karl Ferdinand Ranked
Ernst Ranked
У шлюбі з Clarissa Gravesd
Діти Otto von Ranked[3]
Maximiliane von Ranked[3]
Fridhelm von Ranked[3]
Albrecht von Ranked[3]
Нагороди

CMNS: Леопольд фон Ранке у Вікісховищі

Ранке, Леопольд фон (нім. Leopold von Ranke; 21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — 23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Пруссії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму. Ввів в академічну практику історичні семінари, з яких вийшло багато талановитих істориків.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство Ранке минуло в середовищі суворої лютеранської релігійності та консервативності. Батько Ранке був юристом, всі його нащадки — духовними особами.

Навчався в Дондорфській монастирській школі, потім Шульпфорті та в Лейпцизькому університеті.

Був членом Німецького археологічного інституту, Нідерландської королівської академії наук, членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.

Праці[ред. | ред. код]

  • Історія романських і германських народів з 1494 до 1535 р. (1824).
  • Державці і народи Південної Європи в XVI—XVII ст.(1834—1836).
  • Німецька історія в епоху реформації (1839—1847).
  • Дванадцять книг прусської історії (1874).

Учні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. www.accademiadellescienze.it
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]