Лимарь Сергій Вікторович
Лимарь Сергій Вікторович | |
---|---|
Капітан (посмертно) | |
Загальна інформація | |
Народження |
21 лютого 1989 Полтава |
Смерть |
21 серпня 2014 (25 років) Старогнатівка, Донецька область |
Громадянство | Україна |
Alma Mater | Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Війська зв'язку |
Формування | 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Сергі́й Ві́кторович Ли́марь (1989—2014) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. В родині по батьковій лінії були військові. Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Офіцер Збройних Сил України. Командир взводу, 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ.
З лютого 2014 року перебував у Херсонській області на межі з Кримом. З липня перебував в зоні ведення боїв. Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку Олексій Вербицький.
Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
- 12 жовтня 2015-го після заупокійної літургії на стіні полтавської ЗОШ № 9 врочисто відкрито пам'ятну дошку Сергія Лимаря.
- Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 1
- медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
- нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) рішенням Полтавської обласної ради.
- Полтавський телеканал «Лтава» присвятив Сергію документальне відео з циклу «Лицарі Небесної варти».
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Лимарь Сергій Вікторович [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Сергій Лимарь
- Архієпископ Федір освятив пам'ятну дошку українському захиснику Сергію Лимарю [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Полтавщина
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 21 лютого
- Народились 1989
- Померли 21 серпня
- Померли 2014
- Випускники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Полтави
- Померли в Бойківському районі
- Військовики військ зв'язку України