Лимарь Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лимарь Сергій Вікторович
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження 21 лютого 1989(1989-02-21)
Полтава
Смерть 21 серпня 2014(2014-08-21) (25 років)
Старогнатівка, Донецька область
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Війська зв'язку
Формування 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Сергі́й Ві́кторович Ли́марь (1989—2014) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. В родині по батьковій лінії були військові. Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Офіцер Збройних Сил України. Командир взводу, 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ.

З лютого 2014 року перебував у Херсонській області на межі з Кримом. З липня перебував в зоні ведення боїв. Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку Олексій Вербицький.

Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • 12 жовтня 2015-го після заупокійної літургії на стіні полтавської ЗОШ № 9 врочисто відкрито пам'ятну дошку Сергія Лимаря.
  • Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 1
  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) рішенням Полтавської обласної ради.
  • Полтавський телеканал «Лтава» присвятив Сергію документальне відео з циклу «Лицарі Небесної варти».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]