Липецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Липецьк
рос. Липецк
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Липецька область
Муніципальний район міський округ
Код ЗКАТУ: 42401
Код ЗКТМО: 42701000001
Основні дані
Час заснування 1703
Статус міста 1779
Поділ міста 4 райони
Лівобережний, Октябрський,
Правобережний, Совєтський
Населення 490 428 (2023)
Площа 318 км²
Поштові індекси 398000-398059
Телефонний код +7 4742
Географічні координати: 52°37′ пн. ш. 39°36′ сх. д. / 52.617° пн. ш. 39.600° сх. д. / 52.617; 39.600Координати: 52°37′ пн. ш. 39°36′ сх. д. / 52.617° пн. ш. 39.600° сх. д. / 52.617; 39.600
Висота над рівнем моря 160 м
Влада
Вебсторінка lipetskcity.ru
Міський голова Гулевський Михайло Володимирович
Мапа
Липецьк (Росія)
Липецьк
Липецьк

Липецьк (Липецька область)
Липецьк
Липецьк

Мапа


CMNS: Липецьк у Вікісховищі

Ли́пецьк (рос. Ли́пецк) — місто (з 1779) в Росії, адміністративний центр Липецької області. Розташоване на березі річки Воронеж на відстані 508 км на південь від Москви.

Історія[ред. | ред. код]

Укріплене слов'янське поселення на місці сучасного Липецька існувало ще до початку монголо-татарської навали. Воно було розташоване на крутому пагорбі, з півночі, півдня та заходу захищеного неприступними схилами. З більш похилого східного боку було насипано земляний оборонний пагорб, залишки якого збереглись ще й досі. У центрі поселення знаходився княжий дім, а навколо жили ремісники. У літописах Липецьк вперше згадується у 1283—1284 роках, період битв русичів з монголо-татарськими завойовниками. В 1284 році місто було повністю знищено баскаком Ахматом і протягом кількох наступних століть ніяких згадок про нього немає (деякі дослідження оскаржують його зв'язок з сучасним Липецьком).

Село «Малые Студёнки Липские», що знаходилось на місці сучасного Липецька, літописи вперше згадують у першій половині XVII століття.

1703 рік вважається роком заснування міста — тоді у місця впадання річки Липівка в річку Воронеж за вказівкою Петра I, поблизу від родовищ залізняку, були закладені заводи для виплавки чавуну, сталі, виготовлення гармат. У 1779 році повітове місто Сокольськ і слобода Липські заводи перетворені в місто з назвою Липецьк, яке стає центром створеного тоді Липецького повіту Воронізької губернії. 16 серпня 1781 Липецьк отримав свій герб. У XIX столітті Липецьк був містом повіту Тамбовської губернії.

На початку XX століття в місті працювали два чавуноливарних, винокурний, цукровий заводи, декілька свічних, шкіряних і тютюнова фабрики. У листопаді 1934 перший чавун дала домна нинішнього містоутворювального підприємства Новолипецького металургійного комбінату.

У роки німецько-радянської війни в короткі терміни було завершено будівництво Липецького тракторного заводу (нині після банкрутства — завод «Липецький трактор»).

З 1954 р. центр Липецької області. Отримавши статус обласного центру. За останніх 50 років населення міста зросло більш, ніж в 4 рази і перевищило півмільйона осіб. В наш час[коли?] Липецьк — друге місто в Центральному Чорнозем'ї (після Воронежа) за чисельністю населення.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний. Зима із стійким сніжним покривом, середня температура січня −10 °C. Літо тепле, середня температура липня +20 °C. Опадів випадає близько 500 мм на рік, найбільше — в липні.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

  • Новолипецький металургійний комбінат
  • «Вільний сокіл»
  • Трубний завод
  • «Центроліт».
  • ВАТ «Липецький трактор»
  • АТ «Липецький верстатобудівний завод»
  • Завод пускових двигунів
  • Завод побутової техніки Indesit
  • Азотний-туковий завод
  • «Хімпродукт»
  • Завод гумопластмасових виробів
  • Кондитерська фабрика «ЛІКОН»
  • Швейна фабрика
  • Меблева фабрика
  • Фабрика «Липецькі узори».

Культура[ред. | ред. код]

Музеї
Театри

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Липецьку народився Микола Платонович Барсуков (18381906) — російський історик, археограф, бібліограф.

З містом пов'язана доля багатьох людей, ось лише декілька з них.

Герої Радянського Союзу:

Герої Росії:

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]