Лист від коханого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Лист від коханого»
нід. De liefdesbrief
Творець: Ян Вермер
Час створення: 1670
Розміри: 44 × 38,5 см
Висота: 44 см
Ширина: 38,5 см
Матеріал: Олійний живопис
Жанр: побутовий жанр[2]
Зберігається: Нідерланди
Музей: Державний музей (Амстердам)
CMNS: «Лист від коханого» у Вікісховищі

Лист від коханого (нід. De liefdesbrief) — картина пізнього періоду творчості нідерландського маляра 17 століття Яна Вермера з міста Делфт.

Опис твору[ред. | ред. код]

У кімнаті заможної родини, де служниця прибирала, сталася невеличка, але сподівана подія — прийшов лист. І служниця, і господиня знають, що то лист від паніного коханця. Але їхця реакція на довго сподіваний лист різна. Служниця задоволена, бо їй набрид поганий настрій паньонки, а пані ніяк не прийде до тями після тривалого ждання.

Ребуси картини[ред. | ред. код]

Щоб підсилити виразність твору, Ян Вермер ужив засобу звуження. Подія картини відбувається в щільному просторі, обмеженому порталом сусідньої кімнати, що через неї персонажі спостерігають художник і глядач. Ми бачимо праворуч стілець з нотами, а за отвором порталу — кілька побутових речей: деркач для підлоги, стоптані домашні черевики, кошик з білизною. Тільки опісля погляд доходить до персонажів картини.

Доба бароко полюбляла алегорії і насичувала ними вірші, гравюри, садово-паркову скульптуру, портрети, картини. Традицію вбачати подвійний зміст навіть у побутових речах піддержало й голландське бароко 17 століття — спокійне, стримане, досить малорухоме. Так, стоптані домашні черевики були ознакою еротизму, а деркач для підлоги — натяком на сексуальні стосунки, що почалися до шлюбу. На несталі стосунки з коханцем натякає й картина з морським пейзажем, стихія неспокійна, непередбачувана, як і стосунки між пані та її обранцем. Навіть довго сподіваний лист не приніс їй радості.

Лист від коханого та лист, що читає молодиця — взагалі досить поширений сюжет серед картин Яна Вермера 1670-х років. Ця тема розв'язана ще й у деяких картинах митця, які зберігають ще Дрезденська картинна галерея та ще одну «Пані в блакитному», яку теж зберігає Державний музей (Амстердам).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ротенберг Е. И. «Западноевропейская живопись 17 века. Тематические принципы», М. «Искусство», 1989, с. 271–272
  • Norbert Schneider: Vermeer sämtliche Gemälde. Taschen, Köln 2004. ISBN 3-8228-6377-7
  • DuMont: Vermeer. DuMont Literatur- und Kunstverlag, Köln 2003. ISBN 3-8321-7339-0
  • Jeroen Giltaij: Der Zauber des Alltäglichen. Holländische Malerei von Adriaen Brouwer bis Johannes Vermeer. Hatje Cantz Verlag, Ostfildern-Ruit 2005. ISBN 3-7757-1522-3

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]