Луїджі Дельнері

Луїджі Дельнері
Луїджі Дельнері
Особисті дані
Народження	23 серпня 1950(1950-08-23) (73 роки)
	Аквілея, regional decentralization entity of Udined, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Зріст	180 см
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1967—1968 1968—1972 1972—1974 1974—1975 1975—1978 1978—1980 1980—1981 1981—1982 1982—1983 1983—1984 1984—1985	«Аквілея» СПАЛ «Фоджа» «Новара» «Фоджа» «Удінезе» «Сампдорія» «Віченца» «Сієна» «Про Горіція» «Опітерджина»	66 (0) 51 (5) 33 (1) 92 (6) 59 (7) 33 (1) 31 (4) 24 (1) 32 (8)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1985—1986 1986—1989 1989—1990 1990—1991 1991—1992 1992—1994 1994—1996 1996—1998 1998 1998—1999 2000—2004 2004 2004—2005 2005—2006 2006—2007 2007—2009 2009—2010 2010—2011 2012—2013 2015—2016 2016—	«Опітерджина» «Про Горіція» «Партінікаудаче» «Терамо» «Равенна» «Новара» «Ночеріна» «Тернана» «Емполі» «Тернана» «К'єво» «Порту» «Рома» «Палермо» «К'єво» «Аталанта» «Сампдорія» «Ювентус» «Дженоа» «Верона» «Удінезе»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Луїджі (Джіджі) Дельнері, часто невірно пишеться як Дель Нері (італ. Luigi Delneri; нар. 23 серпня 1950, Аквілея, провінція Удіне) — італійський тренер, колишній футболіст.

Гравець

Дельнері дебютував як гравець у віці 16 років за SPAL, футбольну команду міста Феррара, де він працював. Після ігор за «Фоджу» і «Новару», він переїхав в «Удінезе», з яким він отримав просування в Серію А, вищий дивізіон Італії. Пізніше він був обміняний в «Сампдорію», потім виступав за такі команди як «Віченца», «Сієна», «Про Горіція» та «Опітерджина», аматорська команда з Одерцо, де і закінчив свою кар'єру в 34 роки.

Тренер

Після закінчення кар'єри гравця, Дельнері залишився в Одерцо, призначений президентом Етторе Сеттен (в даний час власник Тревізо) на посаду головного тренера. У 1986 році він підписав контракт з командою Серії D Pro Gorizia. Потім він тренував Partinicaudace, невелику команду з Сицилії в Серії D, Teramo, Ravenna, Novara і Nocerina Серії С2; з останньою командою він виграв лігу і просування в Серію С1. Потім він переїхав до Ternana в Серії С2, і вивів команду в Серію B, протягом двох років вигравши поспіль Серію С2 і Серію С1.

У 2000 році він підписав контракт з «К'єво Верона» із Серії B, команда представляє малу частину Верони. Це був початок так званого "дива К'єво ", в якому команда, що попала в Серію А в перший раз в історії, здобула право на Кубок УЄФА в своєму першому сезоні на вищому рівні, і навіть лідирувала в Серії A в кінці зимової перерви.

У 1998 році, після другого поспіль підвищення в класі, він був підписаний «Емполі» із Серії А, але був звільнений до початку чемпіонату, а потім був запрошений до його колишньої команди Ternana в Серії B.

Влітку 2004 року, Дельнері був підписаний поточним переможцем Ліги чемпіонів «Порту», але, як у випадку з «Емполі», був звільнений перед початком сезону. Він стверджував, що він хоче повернутися в Італію з особистих причин. Дельнері підписав контракт у жовтні 2004 року з «Ромою» замінивши Руді Феллера. Він у свою чергу, залишив цю посаду в березні 2005 року після ряду поразок, хоча більшість експертів вважали, що вина Дельнері в них була лише частковою.

У середині 2005 року він прийняв пропозицію «Палермо» стати тренером команди з Сицилії, яка здобула право виступати в Кубку УЄФА. Після гарного початку, в тому числі перемоги над «Інтером» 3-2 і кваліфікацію до групового турніру Кубка УЄФА, команда почала здобувати погані результати, повільно втрачаючи позиції в таблиці. Після поразки 3-1 вдома проти «Сієни», Дельнері був звільнений 28 січня 2006.

16 жовтня 2006, Дельнері повернувся в К'єво, замінивши Джузеппе Піллона. Незважаючи на гарний початок, йому так і не вдалося врятувати команду від вильоту. «К'єво» втратила місце в Серії A після поразки 2-0 від «Катанії» в заключний день турніру. Після вильоту, Дельнері оголосив, що він залишить «К'єво». Він був оголошений новим тренером «Аталанти» в червні 2007 року. Дельнері провів два успішні сезони з «Аталантою», привівши команду до 9-го та 11-го місця, що можна розглядати як великий успіх, оскільки команда зайняла 18 місце і була понижена до Серії B після його від'їзду. Після двох сезонів у Бергамо, 1 червня 2009 року він прийняв «Сампдорію», команду, яка провалила сезон, зайнявши тільки 13-те місце. Під його керівництвом «Сампдорія» зайняла четверте місце, що дало змогу взяти участь в третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів УЄФА 2010-11. Дельнері залишив blucerchiati через день після того, як його команда забезпечила собі четверте місце.

19 травня 2010 Дельнері був представлений головним тренером «Ювентуса» після того, як він пішов з поста тренера «Сампдорії» 17 травня 2010 року. У травні 2011 року Луїджі сповістили про те, що він буде звільнений з посади по закінченні сезону. Причиною відставки став один з найгірших виступів команди за останні 35 років.

22 жовтня 2012 року став головним тренером «Дженоа», проте вже 20 січня 2013 року був звільнений з цієї посади через незадовільні результати — лише дві перемоги у 13 матчах.

Наступною командою тренера стала «Верона», тренерський штаб якої Луїджі очолив 1 грудня 2015 року. У цій команді пропрацював лише півсезону. Сезон 2015/16 команда завершила на останньому місці в Серії A і тренера було звільнено.

Проте вже за декілька місяців Дельнері працевлаштувався у черговому клубі італійської футбольної еліти — «Удінезе». Утім і в Удіне Дельнері не зміг затриматися надовго, керував діями цієї команди протягом другої частини сезону 2016/17 та початку сезону 2017/18.

Посилання

• Профіль тренера на сайті transfermarkt.com [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на Emozionecalcio.it (італ.)