Луїс Енрікес Бакалов
| Луїс Енрікес Бакалов | |
|---|---|
| ісп. Luis Enríquez Bacalov | |
 | |
| Луїс Енрікес Бакалов, 2014 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | ісп. Luis Enrique Bacalov[1] |
| Дата народження | 30 серпня 1933[2] |
| Місце народження | Буенос-Айрес, Аргентина[3] |
| Дата смерті | 15 листопада 2017[4][5][2] (84 роки) |
| Місце смерті | Рим, Італія |
| Причина смерті | лейкоз |
| Роки активності | з 1960 |
| Громадянство |
 Аргентина Італія |
| Професія | композитор, піаніст, диригент |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр |
інструментальна музика музика для кіно |
| Нагороди | |
| luisbacalov.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Луї́с Енрі́кес Бака́лов (ісп. Luis Enríquez Bacalov; 30 серпня 1933, Буенос-Айрес, Аргентина — 15 листопада 2017, Рим, Італія) — аргентино-італійський композитор і піаніст, найбільшу популярність якому принесли його роботи в кіно. У 1996 році Бакалов отримав кінопремію «Оскар» у номінації «Найкраща музика до фільму» за музичне оформлення фільму «Поштар» (1994) режисера Майкла Редфорда та Массімо Троїзі[6].
Біографія[ред. | ред. код]
Луїс Енрікес Бакалов народився 30 серпня 1933 року в Буенос-Айресі, Аргентина. Мав болгарське та єврейське коріння[7][8][9][10]. Навчався гри на фортепіано під керівництвом Е. Барембойма і Б.Суховольські. Починав музичну кар'єру в Аргентині. Займався дослідженням латиноамериканської музики. З 1959 року жив в Італії[11].
На початку 1970-х Луїс Енрікес Бакалов працював з італійськими прог-рок групами New Trolls, Osanna і Il Rovescio della Medaglia[12]. Він також був організатором квартету, чий репертуар заснований на синтезі елементів етнічної, міської (urban) і сучасної (contemporary) музики; грав з колективом в театрі Карло Феліче (Генуя), театрі Реджио (Парма), театрі Массімо Белліні (Катання) і Римському оперному театрі.
Бакалов є автором творів для музичного театру, інструментальних і кантатно-ораторальних творів. Його «Меса-танго» в 1999 році звучала на Пасхальному фестивалі в Римі, в записі цього твору (Deutsche Grammophon, 2000) брали участь оркестр Академії Санта-Чечилія, М.-В. Чунг і Пласідо Домінго.
У 2003 році Бакалов з програмою «Італійське кіно» за пультом оркестру Академії Санта-Чечилія виступив на відкритті залу Cavea (італ. Auditorium Parco della Musica) в Римі. Був диригентом італійського Orchestra della Magna Grecia. Як піаніст співпрацював з Міланським симфонічним оркестром імені Джузеппе Верді та Роттердамським філармонічним оркестром.
Луїс Енрікес Бакалов помер 15 листопада 2017 року в лікарні «Сан Філіппо Нері», куди потрапив за кілька днів до цього з діагнозом ішемічна хвороба серця.[11]
Кінематограф[ред. | ред. код]
З 1960-х років Бакалов писав музику для італійського та французького кіно, працював з Федеріко Фелліні, П'єром Паоло Пазоліні, Даміано Даміані, Етторе Сколою, Франческо Розі та ін. У 1967 році Бакалова номінували на «Оскар» за музику до фільму Пазоліні «Євангеліє від Матвія», а в 1996 році він отримав цю нагороду за музику до фільму Майкла Редфорда та Массімо Троїзі «Поштар».
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1954 : Ці примари / Questi fantasmi
- 1962 : Двоє легіонерів / I Due della legione straniera
- 1963 : Нудьга / La Noia
- 1964 : Євангеліє від Матвія / Il Vangelo secondo Matteo
- 1964 : Кохання і прощання / ¿Dónde estas tu?
- 1965 : Питання честі / Una Questione d'onore
- 1965 : Мільйон доларів / La Congiuntura
- 1965 : Цього разу поговоримо про чоловіків / Questa volta parliamo di uomini
- 1965 : Сьогодні, завтра, післязавтра / Oggi, domani, dopodomani новела (новела «Дружина-блондинка»)
- 1966 : Діва для принца / Una Vergine per il principe
- 1966 : Джанго / Jango
- 1966 : Золота куля / El Chuncho, quien sabe?
- 1967 : Велике пограбування на Дикому Заході / La Più grande rapina del west
- 1967 : Кожному своє / A ciascuno il suo
- 1967 : Привиди по-італійському / Questi fantasmi
- 1968 : Велика лялька / La Bambolona
- 1968 : Ребус / Rebus
- 1969 : Ціна влади / Il Prezzo del potere
- 1970 : Самотні серця / Cuori solitari
- 1971 : Його звали Король / Lo chiamavano King
- 1971 : Суперсвідок / La supertestimone
- 1971 : Замовлена жертва / La Vittima designata
- 1971 : Статуя / La Statua
- 1971 : Хороший Рим / Roma bene
- 1972 : Велика дуель / Il Grande duello
- 1972 : Велика чорна свиня / La Grande scrofa nera
- 1972 : Таланить багатіям / Beati i ricchi
- 1972 : Літо — час убивств / Un Verano para matar
- 1972 : Міланський калібр 9 / Milano calibro 9
- 1973 : Бос / Il Boss
- 1973 : Спокушання / La Seduzione
- 1973 : Людина з Ель-Пасо / Un Hombre llamado Noon
- 1974 : Приведу до ладу Америку і повернуся / Sistemo l'America e torno
- 1974 : Продажні поліцейські / Il Poliziotto è marcio
- 1977 : Криваві алмази / Diamanti sporchi di sangue
- 1979 : Імпровізація / Improvviso
- 1979 : Троянди з Данцига / Le rose di Danzica
- 1980 : Місто жінок / La Città delle donne
- 1983 : Арс-Аманді, або Мистецтво кохання / Ars amandi
- 1983 : Між нами / Coup de foudre
- 1983 : Молодожон / Le Jeune marié
- 1987 : Маніяк вбивця / Maniac Killer
- 1987 : Ніхто не повернеться назад / Nessuno torna in dietro
- 1988 : Маска / La Maschera
- 1989 : Бухта Есмеральда / La Bahía esmeralda
- 1991 : Зоряна ніч / Notte di stelle
- 1991 : Проста історія / Una Storia semplice
- 1992 : Тихий Дон / Quiet Flows the Don
- 1994 : Поштар / Il Postino
- 1996 : Ілона приходить з дощем / Ilona llega con la lluvia
- 1996 : Зроби мені послугу / Mi fai un favore
- 1997 : Перемир'я / La Tregua
- 1998 : Бі Манкі / B. Monkey
- 1998 : Польська красуня / Polish Wedding
- 1999 : Брудна білизна / Panni sporchi
- 1999 : Діти століття / Les Enfants du siècle
- 1999 : Любовний лист / The Love Letter
- 1999 : Обман / Deceit | Il gioco
- 2000 : Від долі не втечеш / It Had to Be You
- 2000 : Небеса, що впали / Il Cielo cade
- 2000 : Феміністка / Woman on Top
- 2001 : Старший Фершо / L'Aîné des Ferchaux
- 2002 : Танго зі вбивцею / Assassination Tango
- 2004 : Фабрика пилу / The Dust Factory
- 2006 : Лети, татусь, лети / Peullai, daedi
- 2006 : Море марень / La Novia del mar
- 2007 : Караваджо / Caravaggio
- 2007 : Готель «Меїна» / Hotel Meina
- 2007 : Приватна людина / L'uomo privato
- 2008 : Лють / La Rabbia
- 2012 : Джанґо вільний / Django Unchained
- 2012 : Прихований Місяць / Hidden Moon
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Премія Оскар | |||||
| 1967 | Найкраща музика до фільму | Євангеліє від Матвія | Номінація | ||
| 1996 | Поштар | Перемога | |||
| Премія Золотий глобус (Італія) | |||||
| 1992 | Найкраща оригінальна музика до фільму | Проста історія | Номінація | ||
| 1994 | Поштар | Перемога | |||
| 2002 | Феміністка | Перемога | |||
| 2008 | Готель «Меїна» | Перемога | |||
| Премія Давид ді Донателло | |||||
| 1995 | Найкраща музика до фільму | Поштар | Номінація | ||
| 1997 | Перемир'я | Номінація | |||
| 2008 | Лють | Номінація | |||
| Премія Золота хлопавка | |||||
| 1995 | Найкраща музика до фільму | Поштар | Номінація | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||||
| 1995 | «Срібна стрічка» за найкращу музику до фільму | Поштар | Перемога | ||
| 2003 | Спеціальна «Срібна стрічка» | Перемога | |||
| Премія BAFTA | |||||
| 1996 | Премія Ентоні Асквіта за найкращу музику до фільму | Поштар | Перемога | ||
| Міжнародний приз Флайяно | |||||
| 2004 | Нагорода за кар'ру | Перемога | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.treccani.it/enciclopedia/luis-enrique-bacalov_%28Enciclopedia-del-Cinema%29/
- ↑ а б Musicalics
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124613861 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ «The 1996 Oscar Winners [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.]». Associated Press via the New York Times. March 27, 1996. Retrieved 24 June 2017.
- ↑ Luis Bacalov, la vuelta al pago (інтерв'ю). Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 16 листопада 2017.
- ↑ Інтерв'ю з Л. Бакаловим [Архівовано 2015-05-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Opera’s Supernovas Blaze Anew. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 16 листопада 2017.
- ↑ Museo del Novecento: Jewish Composers. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 16 листопада 2017.
- ↑ а б É morto Luis Bacalov, premio Oscar per 'Il postino' di Massimo Troisi. ANSA.it (італ) . 15.11.2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 16.11.2017.
- ↑ New Trolls [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.]. ItalianProg.com.
- ↑ Нагороди та номінації Луїса Енрікеса Бакалова на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїс Енрікес Бакалов |
- Луїс Енрікес Бакалов на сайті IMDb (англ.)
| ||||||||
- Народились 30 серпня
- Народились 1933
- Уродженці Буенос-Айреса
- Померли 15 листопада
- Померли 2017
- Померли в Римі
- Лауреати премії «Срібна стрічка» за досягнення в кар'єрі
- Аргентинські євреї
- Італійські євреї
- Болгари Аргентини
- Болгари Італії
- Аргентинські композитори
- Італійські композитори
- Аргентинські кінокомпозитори
- Італійські кінокомпозитори
- Лауреати премії «Оскар»
- Лауреати премії BAFTA