Любинський Всеволод Юрійович
| Любинський Всеволод Юрійович | |
| Міністерство Народного Здоров'я і Опікування | |
|---|---|
| На посаді | |
| з травня 1918 по 26 грудня 1918 | |
| Наступник(и) | Матюшенко Борис Павлович |
| Особові дані | |
| Народився | 1840 |
| Місце народження | Київська губернія |
| Професія | лікар-фармаколог |
Все́волод Ю́рійович Люби́нський (1840—1920) — міністр охорони здоров'я України (тоді Міністерство Народного Здоров'я і Опікування) — з травня 1918 року.
З життєпису[ред. | ред. код]
Уродженець Київщини, лікар-фармаколог. Належав до групи міністрів, які провадили курс на українізацію держави. Діяльний член «Української народної громади».
До функцій міністерства відповідно до потреб воєнного часу входили: організація медичної допомоги населенню в складних умовах громадянської війни, протиепідемічні заходи. Залишався на цьому посту до повстання проти Гетьманату, тобто до 26 грудня 1918 р. Директорами департаментів на той час були: медичного Б. Матюшенко; санітарного О. Корчак-Чепурківський; загального М. Ґалаґан; відділення очолювали: освіти — В. П. Піснячевський (1889—1933), вихованець Петербурзької військово-медичної академії, брав участь в організації української парламентської фракції у Першій Державній Думі — 1906 рік, в 1917-19 рр. видавав власний часопис «Одеський листок», редагував газету «Молода Україна»; інформаційно-видавничим; інформаційно-видавниче — доктор Ю. Меленевський — започаткував видання українською мовою «Вісника Міністерства Народного Здоров'я»; судової експертизи — Сулима; санітарно-технічне — інженер Ол. Земляніцин; демобілізаційне — О. Сидоренко.
Усі зусилля міністра Любинського та його найближчих співробітників були спрямовані, в першу чергу, на боротьбу проти пошестей. Карантинні станиці в портах Одеси, Херсона, Миколаєва та в Маріуполі; прикордонні станиці із Росією в Гостинцеві, Валуйках, Кореневі, Новобілиці, Хуторі Михайлівському; у Гомелі, Харкові, Білгороді, Куп'янці, Мозирі, в Києві, Одесі — місця, де зосереджувалося тогочасне міністерство народного здоров'я. Після В. Любинського на посаду міністра здоров'я (за Директорії) було призначено Б. Матюшенка.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина - Марія Григорівна Син - Всеволод (1902 р.н.)[1]
Джерела[ред. | ред. код]
- О. М. Ціборовський. Любинський Всеволод Юрійович [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X., 2017
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія — Міністерство охорони здоров'я України
- Система охорони здоров'я України в період 1917—2007 рр. керівники, події, факти, коментарі
- Вісті комбатанта [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ ЦДІАК, Ф. 127, о. 1080, спр. 76