Людвіг Крювель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіг Крювель
Ludwig Crüwell
Народження 20 березня 1892(1892-03-20)
Німецька імперія Дортмунд, Провінція Вестфалія
Смерть 25 вересня 1958(1958-09-25) (66 років)
Німеччина Ессен, округ Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ кіннота
танкові війська
Роки служби 19111945
Звання  Генерал танкових військ
Командування 11-та танкова дивізія
Корпус «Африка»
Танкова армія «Африка»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
CMNS: Людвіг Крювель у Вікісховищі

Людвіг Крювель (нім. Ludwig Crüwell; нар. 20 березня 1892, Дортмунд — пом. 25 вересня 1958, Ессен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту (1941). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1941). Учасник Першої та Другої світових війн.

Біографія[ред. | ред. код]

Людвіг Крювель народився 20 березня 1892 року у місті Дортмунд у прусській провінції Вестфалія. У березні 1911 року поступив на військову службу фанен-юнкером до 9-го драгунського полку «Короля Карла I Румунського» (1-го ганноверського), що дислокувався в Меці. Пройшов курс підготовки офіцера у військовому училищі в Бад-Герсфельді. 18 серпня 1912 року випустився з присвоєнням військового звання лейтенант.

Військова кар'єра

З початком Першої світової війни на Західному фронті. У січні 1916 року підвищений у званні до обер-лейтенанта. 17 вересня 1916 року призначений полковим ад'ютантом у своєму драгунського полку. Наприкінці війни командир роти в 450-му піхотному полку. У 1918 році служив ад'ютантом 19-ї ландверної піхотної бригади, війну закінчив офіцером Генерального штабу при 33-ій піхотній дивізії. За бойові заслуги відзначений Залізними хрестами обох ступенів.

Після завершення війни залишився на військовій службі в рейхсвері. Л.Крювель проходив службу на різних командних та штабних посадах. З 1 жовтня 1928 до 31 січня 1931 — командував ескадроном у 12-му Саксонському рейтарському полку. Після трансформації німецької кінноти в танкові війська пройшов курси спеціальної перепідготовки, командував різними підрозділами. Напередодні війни начальник відділу в штабі сухопутних військ, оберст.

З початком вторгнення гітлерівських військ до Польщі оберквартирмейстер 16-ї польової армії генерала від інфантерії Е.Буша. 1 грудня 1939 року присвоєне звання генерал-майор.

У травні-червні 1940 року — Людвіг Крювель брав участь у Французькій кампанії. Нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження).

З 1 серпня 1940 по 14 серпня 1941 року — командир 11-ї танкової дивізії. У квітні 1941 року на чолі танкової дивізії брав участь у захопленні Югославії. 14 травня 1941 року за підсумками кампанії нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 22 червня 1941 — брав участь у німецько-радянській війні. 11-та танкова дивізія XXXXVIII-го моторизованого корпусу 1-ї танкової групи генерал-полковника Е. фон Кляйста билась на південному фланзі Східного фронту. Л.Крювель командував дивізією в боях під Радеховом, під Острогом, під Дубно, під Уманню, за Київ.

15 серпня 1941 року генерал-лейтенант Л. Крювель був відкликаний до резерву фюрера. 31 липня отримав призначення на посаду командира німецького корпусу «Африка» під командування генерала Е.Роммеля, який паралельно призначався командувачем танкової армії «Африка», котра складалась з двох танкових і одної піхоної дивізії вермахту. 1 вересня Л. Крювель нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста (№ 34).

Через проблеми зі здоров'ям генерал-лейтенант Л. Крювель прийняв посаду 15 вересня і відразу розпочав активну діяльність у військах.

29 травня 1942 року під час інспекційного польоту на літаку Fi 156 своїх військ поблизу Газали пілот літака помилково прийняв британські війська за німецькі та приземлився поруч із солдатами противника, які відразу захопили в полон німецького генерала — командира корпусу[1].

Німецький генерал був переправлений до Англії, де утримувався у спеціалізованому таборі для високопосадовців-військовополонених у Трент-парку. 22 травня 1943 року до Л. Крювеля британці навмисно підсадили іншого захопленого в полон в Африці генерала танкових військ В. фон Тома, який при спілкуванні невільно викрив таємниці нацистських розробок ракетної зброї, так званої «зброї відплати», Фау-1 та Фау-2 на полігоні в Пенемюнде, куди він їздив разом з головнокомандувачем сухопутних військ генерал-фельдмаршалом В. фон Браухічем. Завдяки такій інформації британська повітряна розвідка змогла виявити та з часом завдати бомбових ударів по інфраструктурі ракетного полігону й у такій спосіб зірвати терміни введення до строю німецької найсучаснішої зброї.

У квітні 1947 року звільнений.

Звання[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Wir waren dabei. Berichte vom Einmarsch ins Sudetenland und der Besetzung von Böhmen-Mähren. Der Einsatz des Panzerregiments 6 unter Oberst Ludwig Crüwell; Nachdruck der Ausgabe von 1939 im Melchior-Verlag, ISBN 978-3945853009

Література[ред. | ред. код]

  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 156
  • Das Oberkommando der Wehrmacht gibt bekannt... Der deutsche Wehrmachtbericht, Band 2 1942–1943, Biblio Verlag, Osnabrück 1892, ISBN 3-7648-1282-6, S. 148
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A–K [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 1: A–K] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела
  1. «A Pilot's Error Leads to Capture» Chillicothe Daily Tribune, June 2, 1942, p.6
Виноски
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована

командир 11-ї танкової дивізії

1 серпня 1940 — 15 серпня 1941
Наступник:
оберст
Гюнтер Ангерн
Попередник:
генерал-лейтенант
Філіпп Мюллер-Гебгард

командир Африканського корпусу

15 вересня 1941 — 9 березня 1942
Наступник:
генерал танкових військ
Вальтер Нерінг
Попередник:
генерал-полковник
Ервін Роммель
командувач танкової армії «Африка»
9 — 19 березня 1942
Наступник:
генерал-полковник
Ервін Роммель
Попередник:
генерал танкових військ
Вальтер Нерінг

командир Африканського корпусу

19 березня — 28 травня 1942
Наступник:
генерал танкових військ
Вальтер Нерінг