Людвіг Персіус
| Людвіг Персіус | |
|---|---|
| нім. Ludwig Persius | |
 | |
| Народився |
15 лютого 1803[1][2][…] Потсдам, Королівство Пруссія[1][4] |
| Помер |
12 липня 1845[1][2][…] (42 роки) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецький союз[1][4] |
| Поховання | Борнштедтський цвинтарd |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | архітектор, construction officer |
| Alma mater | гімназія (1817), Берлінська академія архітектури і Університет Фрідріха-Вільгельма[d] |
| Вчителі | Карл Фрідріх Шинкель |
| Знання мов | німецька[2][5] |
| Заклад | Карл Фрідріх Шинкель і Фрідріх Вільгельм IV |
| Членство | Architekten- und Ingenieur-Verein zu Berlind |
| Magnum opus | Church of the Redeemerd, Церква Миру і Villa Schöningend |
| Посада | придворний художник |
| Батько | Christian Friedrich Persiusd |
| Родичі | Hermann Ludwig Sellod, Samuel Ludwig Sellod, Friedrich Sellowd, Emil Sellod, Johannes Persiusd, Johann Gottlob Brendeld і Gerda Hübschmannd |
| Діти (6) | Reinhold Persiusd, Friedrich Ludwig Paul Persiusd і Conrad Persiusd |
Людвіг Персіус (нім. Ludwig Persius; 15 лютого 1803, Потсдам — 12 липня 1845, Потсдам) — прусський архітектор, учень Карла Фрідріха Шинкеля.
Персіус був асистентом у Шинкеля при зведенні палацу Шарлоттенгоф і Римських купалень в парку Сансусі в Потсдамі. Він також брав участь у створенні «Великого фонтану», Фріденскірге, Оранжерейного палацу і оглядової вежі на горі Руїненберг навпроти палацу СанСусі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Людвіг Персиус відвідував школу та гімназію в Потсдамі. У 1817—1819 роках він працював помічником інспектора будівельного Готтхільфа Хеккера і був членом професійного об'єднання теслярів. У 1819 році він поступив вчитися на землеміра в Берлінську архітектурну академію і в березні 1821 року склав іспит на землеміра. Починаючи з 1821 року Персіус працював в Потсдамі контролером на будівництві, в тому числі під керівництвом Карла Фрідріха Шинкеля на будівництві палацу і церкви в маєтку графа Потоцьких поблизу Кракова. У 1824 році вступив в союз архітекторів. Як виконавчий архітектор працював у Шинкеля в Глініке. У 1826 році Людвіг Персіус склав іспит на архітектора в берлінській архітектурної академії і отримав посаду будівельного контролера в Шарлоттенгофі.
У 1829 році Персіус був призначений будівельним інспектором при королівському уряді в Потсдамі. У 1833 році отримав перше самостійне замовлення на переобладнання декоративних млинів поблизу Римських купалень під житловий будинок для садівника Хандмана. У 1834 році Людвіг Персіус став королівським придворним будівельним інспектором.
У 1840 році Персіус вирушив у поїздку по Рейну і відвідав Гайдельберг і Бахарах, а також замок Штольценфельс і фортецю Еренбрайтштайн. У 1841 році подався у Париж, побувавши по дорозі в Мюнхені, Страсбурзі, Андернаху, Ремагені, Бад-Годесберзі і Кельні. У 1842 році відбулася ще одна поїздка Персіуса, в ході якої він відвідав монастир Ленін, Корін, Галле та Ерфурт.
У 1841 році Фрідріх-Вільгельм IV призначив Персіуса придворним архітектором. У 1842 році Персіус став радником з питань будівництва. В 1843—1844 роках працював у Бад-Мускау за замовленням князя Германа фон Пюклера-Мускау.
У 1843 році Персіус знову вирушив подорожувати по Рейну і відвідав Бінген, Бад-Годесберг та Трір. У 1844 році вирушив до Бад-Мускау і Голландію. В 1845 році побував в Італії, проїхавши через Нім, Марсель, Геную, Рим, Неаполь, Віченцу, Падую, Венецію та Флоренцію.
В останні роки Людвіг Персіус працював над палацом Бабельсберг в Потсдамі.
12 липня 1845 року Людвіг Персіус помер і був похований на Борнштедтському кладовищі в Потсдамі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118592823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ а б Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ CONOR.Sl
Література[ред. | ред. код]
- Eva Börsch-Supan: Ludwig Persius. Das Tagebuch des Architekten Friedrich Wilhelms IV. Deutscher Kunstverlag, München 1980, ISBN 978-3-422-00718-5
- Sabine Bohle-Heintzenberg / Manfred Hamm: Ludwig Persius. Architekt des Königs. Gebrüder Mann Verlag 2002, ISBN 978-3-7861-1713-1
- Ludwig Persius — Architekt des Königs, Baukunst unter Friedrich Wilhelm IV.. Hrsg. von der Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg, Potsdam 2003, ISBN 978-3-7954-1586-0
- Hillert Ibbeken: Ludwig Persius — Das architektonische Werk heute / The Architectural Work Today. Edition Axel Menges 2005, ISBN 978-3-932565-46-5
- Andreas Meinecke (Bearb.): Ludwig Persius. Bauberichte, Briefe und architektonische Gutachten. Eine kommentierte Quellenedition. Hrsg. von der Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg. Deutscher Kunstverlag, München 2006, ISBN 3-422-06634-9
|
