Лядова Олена Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лядова Олена Ігорівна
рос. Елена Игоревна Лядова
Дата народження 25 грудня 1980(1980-12-25) (43 роки)
Місце народження Моршанськ, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  Росія
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (2002)
Професія акторка
Нагороди
IMDb ID 1956600
CMNS: Лядова Олена Ігорівна у Вікісховищі

Олена Ігорівна Лядова (нар.. 25 грудня 1980, Моршанск, Тамбовська область, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно. Триразова лауреатка премій «Ніка» і «Золотий орел», володарка призу Московського кінофестивалю за найкращу жіночу роль (2015) та премії «ТЕФІ» (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 25 грудня 1980 року в місті Моршанську Тамбовської області. Потім сім'я переїхала в Одинцово Московської області. Там Олена пішла в перший клас.

Закінчила Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна в 2002 році і була прийнята в трупу Московського театру юного глядача, де пропрацювала десять років, зігравши головні ролі в спектаклях режисера Генрієтти Яновської «Трамвай „Бажання“» (2005) режисера Кама Гінкасса «Роберто Зукко» (2007) та інші ролі[1].

У 2012 році удостоєна «Золотого орла» і «Ніки» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль дочки головного героя у фільмі Андрія Звягінцева «Олена». Через два роки знову отримала «Золотого орла» і «Ніку» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль дружини головного героя у фільмі режисера Олександра Велединського «Географ глобус пропив». У 2015 році знову була відзначена цими преміями за роль у фільмі «Левіафан».

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2015 році вийшла заміж за партнера по фільму «Левіафан» Володимира Вдовиченкова[2].

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
2005 ф Космос як передчуття Римма
2005 ф Собака Павлова Ксюша
2005 ф Солдатський декамерон Марина
2007 ф Вигнання Віра (голос) </ small>
2007 с Заповіт Леніна Галина Коваль
2008 ф Захист Тетяна Калитіна
2009 с Брати Карамазови Грушенька
2009 ф Бубен, барабан подруга
2009 с Повернення Синдбада Еля Шахова
2009 с Зниклі Галка
2009 тф Любка Любка
2009 ф Кохання на сіні Надя Лемешева
2009 с Московський дворик Свєтка
2010 тф Коли зацвіте багно Анна Сєдова
2010 тф Щур Наталя Сорокіна-Лефабье
2010 ф Заметіль Маша
2010 тф Полон пристрасті Марія (Мура) Закревська
2011 ф Олена Катерина
2011 тф Биття серця Ніна Ільїна
2011 ф Я дочекаюся Клава Синцова
2012 с Інкасатори Віра
2012 с Відрив Рада
2012 с Час Синдбада Еля Шахова
2012 ф Соло на саксофоні Віка
2013 ф Везучая Ірина Боярова
2013 ф Географ глобус пропив Надя, дружина Служкін
2013 с Попіл Рита
2014 ф Левіафан Лілія Сергєєва
2015 с Зради Ася
2015 ф Орлеан Лідка
2016 ф День до Лариса
2017 ф Рубіж Марія Шурова
2018 ф Макмафія Ірина, співробітниця ФСБ
2018 ф Довлатов молодий редактор
2019 ф Тварина Поліна

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

  • Приз за найкращу жіночу роль на фестивалі «Амурська осінь» (2006, за фільм «Собака Павлова»)
  • Номінація на премію «Золотий орел» за найкращу жіночу роль на телебаченні (2010, «Брати Карамазови»)
  • Премія «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (2012, за фільм «Олена»)[3]
  • Премія «Ніка» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (2012, за фільм «Олена»)
  • Приз за найкращу жіночу роль на VI кінофестивалі «Схід & Захід. Класика і Авангард» в Оренбурзі за фільм (2013, за фільм «Географ глобус пропив»)[4]
  • Приз за найкращу жіночу роль на 21-му фестивалі російського кіно в Онфлері[5] (2013, за фільм «Географ глобус пропив»)
  • Премія «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль в кіно» (2014, за фільм «Географ глобус пропив»)
  • Премія «Ніка» за найкращу жіночу роль (2014, «Географ глобус пропив»)
  • XXII кінофестиваль «Віват кіно Росії!» (Санкт-Петербург)[6] — приз «За найкращу жіночу роль» («Географ глобус пропив»)
  • Премія «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за найкращу жіночу роль (2014, «Географ глобус пропив»)[7]
  • Премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)
  • Премія «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)[8]
  • Премія «Ніка» за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)
  • Приз «Срібний Святий Георгій» за найкращу жіночу роль на XXXVII Московському міжнародному кінофестивалі (2015, «Орлеан»)[9]
  • Премія «ТЕФІ» за найкращу жіночу роль (2016, телесеріал «Зради»)[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Елена Лядова: «Служение в театре невозможно без магии и любви…». «Отзвуки театра» с Александром Калягиным. Радио России. 24 июня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 8 липня 2018.
  2. Никита Карцев (03.04.2015). Актеры Вдовиченков и Лядова поженились после «Левиафана» (рос.). Московский комсомолец.
  3. «Елена» Андрея Звягинцева награждена главным «Золотым орлом» (рос.). Российская газета. 27.01.2012. Процитовано 15 лютого 2012.
  4. Финал кинофестиваля: в Оренбурге названы лучшие российский и международный фильмы. ИА REGNUM. 21 октября 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  5. Валерий Кичин (30 ноября 2013). В Нормандии закончился фестиваль российских фильмов. Российская газета. Процитовано 18 листопада 2013.
  6. В Северной столице закрылся XXII кинофестиваль «Виват кино России!». Вечерняя Москва. 17 мая 2014. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  7. Церемония прошла в Белом зале Дома Кино. Кинопресса. февраль 2014. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
  8. Валерий Кичин (3 февраля 2014). «Белый слон» назвал лучшие киноработы года. Российская газета. Процитовано 5 лютого 2015.
  9. Призы за лучшие актёрские работы на ММКФ получили Елена Лядова и Еркербулан Дайыров. ТАСС. 26 июня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  10. Елена Лядова, Константин Хабенский, Иван Ургант, Владимир Познер и другие победители премии ТЭФИ-2016 (рос.). www.spletnik.ru. 28 июня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 28 червня 2016.