Ліфт на ешафот (фільм)
Ліфт на ешафот | |
|---|---|
| фр. Ascenseur pour l'échafaud | |
 Французький постер до фільму | |
| Жанр | кримінальна драма |
| Режисер | Луї Маль |
| Продюсер | Жан Тюїлльє |
| Сценарист |
|
| На основі | Ліфт на ешафот Ноеля Калефа |
| У головних ролях |
Моріс Роне Жанна Моро Жорж Пужулі |
| Оператор | Анрі Декае |
| Композитор | Майлз Девіс |
| Художник | Жан Мандаро, Ріно Монделіні |
| Кінокомпанія | Nouvelles Editions de Films |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 91 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1958 |
| Дата виходу | 29 січня 1958 (Франція) |
| Касові збори | 1 905 253 (відвідувань у Франції)[1] |
| IMDb | ID 0051378 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
«Ліфт на ешафот» (фр. Ascenseur pour l'échafaud) — французька кримінальна драма 1958 року, режисерський дебют режисера Луї Маля. Сценарій стрічки написано за однойменним романом Ноеля Калефа, що був опублікований у 1956 році.
Сюжет[ред. | ред. код]
У VIII-му окрузі Парижа Жульєн Таверньє (Моріс Роне), колишній парашутист Іноземного легіону, ветеран воєн в Індокитаї і Алжирі, спланував зі своєю коханкою Флоранс (Жанна Моро) ідеальне вбивство її чоловіка та свого боса Симона Караля́ — збройового і нафтового магната. Жульєн залазить по мотузку в офіс жертви, удаючи, що закрився в кабінеті (за допомогою секретарки, не посвяченою в справу). Вбивство проходить гладко, проте, збираючись від'їжджати на машині, він бачить, що забув мотузок, що звисає з вікна, і вирішує за ним повернутися, залишивши машину відкритою і заведеною. По дорозі за мотузком Жюльєн застряє в ліфті, оскільки будівля закривалася на вихідні і сторож перед тим, як піти, вимкнув електрику. Водночас молода пара — автовикрадач Луї і квіткарка Веронік — викрадають машину Жульєна. Луї знаходить пістолет і міні-камеру в бардачку та починає уявляти себе секретним агентом та героєм війни, гасаючи з подругою на машині по нічному місту і шосе.
На ніч Луї і Веронік зупиняються в мотелі разом з німецькою подружньою парою, що випадково познайомилася з ними. Веронік робить знімки обох пар на камеру Таверньє. Вранці Луї намагається викрасти розкішний «Мерседес» німців, але німці його виявляють, і він вбиває їх пістолетом Жульєна. Луї і Веронік вдається втекти з місця злочину. Пізніше, усвідомивши неминучість відплати за злочин, Веронік намагається накласти на себе руки і переконує Луї зробити те ж саме, але не розраховує з дозу ліків.
Поліція йде по хибному сліду, розслідуючи версію, що вбивця — Жульєн. Докази неспростовні: адже Луї і Веронік зупинилися в мотелі під ім'ям подружньої пари Таверньє. За ним їдуть в офіс Караля. Включається електрика, і Жульєну вдається піти з будівлі непоміченим, в той час, як поліціянти знаходять труп його боса. Через деякий час Жульєна заарештовують в кафе за підозрою у вбивстві німецької подружньої пари.
Дружина Симона Флоранс бачила машину Жульєна з Веронік на пасажирському сидінні, але умовила сама себе, що помилилася. Тому вона вночі, незважаючи на зливу і грозу, шукає Жульєна і в одному з барів зустрічає його друга. О 5-й годині ранку їх обох заарештовують, але пізніше відпускають, дізнавшись, що вона — дружина Караля. Заголовки вранішніх газет свідчать, що Жульєн — вбивця туристів, проте Флоранс цьому не вірить, починає власне розслідування і швидко знаходить справжніх злочинців. Вона їде за Луї, який хоче забрати фотографії з мотелю, де його й заарештовує поліція. Флоранс і Жільєна звинувачують у вбивстві Симона Караля, оскільки на плівці з міні-камери є і їхні спільні фотографії, що свідчить про їх зв'язок і мотиви до вбивства Симона.
У ролях[ред. | ред. код]
| • Моріс Роне | … | Жульєн Таверньє |
| • Жанна Моро | … | Флоранс Караля |
| • Жорж Пужулі | … | Луї |
| • Жан Валль | … | Симон Караля |
| • Фелікс Мартен | … | Крістіан Сюберві |
| • Юбер Дешам | … | заступник |
| • Ліно Вентура | … | комісар Шер'є |
| • Іван Петрович | … | Хорст Бенкер |
| • Йорі Бертен | … | Вероніка |
| • Ельга Андерсен | … | Фріда Бенкер |
| • Шарль Деннер | … | інспектор на допиті Таверньє |
| • Жан-Клод Бріалі | … | постоялець в мотелі (в титрах відсутній) |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію — Луї Маль, Роже Нім'є, Ноель Калеф
- Режисер-постановник — Луї Маль
- Продюсер — Жан Тюїлльє
- Оператор — Анрі Декае
- Композитор — Майлз Девіс
- Монтаж — Леонід Азар
- Художник-постановник — Жан Мандаро, Ріно Монделіні
Літературна основа[ред. | ред. код]
Сюжет фільму значно відрізняється від сюжету однойменного роману Ноеля Калефа. Зокрема, в літературному творі головний герой убиває не шефа (він же — чоловік його коханки), а свого кредитора; Жульєн мусить повернутися до офісу, щоб забрати забуті у своєму кабінеті документи, які можуть зруйнувати його алібі, а не через помічену мотузку, та багато іншого. Найсуттєвішим розходженням між книгою й фільмом є вирішення фіналу: у книзі Н. Калефа інсценоване Жульєном Таверньє самогубство не викликає жодних підозр у поліції, молода парочка, не запідозрена у вбивстві іноземних туристів, вкорочує собі віку, а Жульєн залишається звинуваченим у цьому злочині на основі речових доказів і свідчень очевидців та чекає на смертний вирок.
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| Приз Луї Деллюка | 1957 | Найкращий фільм | Ліфт на ешафот | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ascenseur pour l'échafaud (1958) на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017
- ↑ Нагороди та номінації фільму Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лурселль, Жак. Ascenseur pour l'échafaud / Лифт на эшафот // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 210—212. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 10.04.2017)- Ліфт на ешафот на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 10.04.2017)
|
| |||||