Магістр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Магі́стр або магістер (від лат. magister «вчитель») — освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти внаслідок успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.

У Середньовіччі вчений ступінь магістра — Magister artium liberalium (скороч. M. A. L.) носив науковець так званих вільних наук, який закінчив універститет та склав відповідні іспити.

Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90–120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми — 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра або спеціаліста.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується закладом вищої освіти внаслідок успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300—360 кредитів ЄКТС. [1].

Здобуття ступеня магістра[ред. | ред. код]

Здобуття ступеня магістра може також здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (нормативний термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року).

Зазначена освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку. Заклад вищої освіти реалізує освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностями IV рівня акредитації.

За «Законом України про вищу освіту» передбачається підготовка магістрів за двома програмами:

  • освітньо-професійною (90-120 кредитів ЄКТС);
  • освітньо-науковою (120 кредитів ЄКТС). Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.[2]
Вручення диплома магістра випускникам Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Освітньо-професійна програма підготовки магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямування може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі освітньо-професійної програми післядипломної підготовки (клінічної ординатури, інтернатури тощо). Нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міносвіти[1].

Освітньо-професійна програма підготовки магістра юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі повної загальної середньої освіти[1].

Особі, яка успішно виконала освітню програму підготовки магістра та пройшла атестацію, заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує ступінь магістра, присвоює відповідну кваліфікацію та видає документ про вищу освіту — диплом магістра.[1].

Етимологія слова[ред. | ред. код]

Магістр (лат. magister — «майстер», «вчитель»):

1) у Давньому Римі посадова особа (магістр вершників і ін.); пізніше в Європі — голова деяких світських і церковних закладів (наприклад, Великий Магістр (гросмейстер) — голова духовно-лицарського ордену);

2) у деяких країнах — освітньо-кваліфікаційний рівень, середній між бакалавром і доктором наук: присуджується особам, які закінчили університет або еквівалентний заклад освіти і вже є бакалаврами, а також пройшли додатковий курс навчання (1–2 роки), склали спеціальні іспити і захистили магістерську дисертацію; в Російській Федерації введена на початку 1990-х рр.

3) у Росії у XIX — на початку XX століть найнижчий учений ступінь.

4) у масонстві магістр — керівник масонської ложі.

Магістр за кордоном[ред. | ред. код]

Існують різновиди ступеня магістр (англ. Master's degree) у Європейському союзі та Північній Америці, наприклад:

  • Master of Arts або M.A. (укр. Магістр мистецтв) присуджується в гуманітарних галузях знання;
  • Master of Science або M.Sc. (укр. Магістр наук) присуджується в точних і природничих науках.

Подібно також:

  • Master of Fine Arts або MFA (укр. Магістр образотворчих мистецтв)
  • Master of Law або LL.M (укр. Магістр права)
  • Master of Public Administration або MPA (укр. Магістр державного управління)
  • Master of Engineering або M.Eng. (укр. Магістр технічних наук)
  • Master of Business Administration або MBA (укр. Магістр бізнес-адміністрування)
  • Master of Business Administration (IT Management) або MBA (укр. Магістр бізнес-адміністрування в інформаційних технологіях)
  • фр. Mastère Spécialisé або MS (укр. Спеціалізований магістр)

В Європейському союзі й у Північній Америці більшість студентів не продовжує навчання в магістратурі, тому що бакалаврат вважається підтвердженням повноцінної й завершеної вищої освіти. Продовжують навчання в магістратурі частіше студенти, які планують займатися науковими дослідженнями або педагогічною діяльністю у ЗВО[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII
  2. ЗАКОН УКРАЇНИ. Про вищу освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  3. Postgraduate qualifications. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 19 серпня 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]