Макаренко Герман Георгійович
| Герман Макаренко | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 червня 1961 (62 роки) |
| Місце народження | Львів, УРСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Професія | диригент |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Жанр | Опера, Балет, Симфонічна та камерна музика |
| Колективи | Національна опера України, Симфонічний оркестр «Київ-Класик» |
| Нагороди |
   Артист ЮНЕСКО в ім'я миру |
| Офіційний сайт | |
Ге́рман Гео́ргійович Макаренко (29 червня 1961, Львів, Українська РСР, СРСР) — диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, головний диригент та художній керівник оркестру «Київ-Класик», народний артист України, кандидат філософських наук[1], доктор мистецтвознавства, професор, Посол української культури, перший український музикант, якому присвоєно звання «Артист ЮНЕСКО в ім'я миру»[2][3], автор та ініціатор міжнародних проектів, у тому числі під егідою ООН та ЮНЕСКО, голова організаційного комітету Віденських балів в Україні[4][5].
Автор щорічних ексклюзивних проектів — «Концерт прем'єр»[6], «Новорічний Штраус-концерт»[7], «Освідчення в коханні», концерти, присвячені 60-й, 65-й, 70-й річниці ООН[8][9], «Україна Китаю», міжнародні проекти, що об'єднали Артистів ЮНЕСКО в ім'я миру — «Мистецтво проти пандемії»[10], «Меседж миру»[11] та багато інших.
Гастролював в багатьох країнах світу — США, Канаді, Франції, Італії, Ірані, Росії, Кіпрі, Чехії, Хорватії, Словаччині, Македонії, Норвегії, Бельгії, Сербії, Китаї[12], Єгипті[13], Кувейті[14], та ін. Виступав у престижних концертних залах світу: Великий зал штаб-квартири ЮНЕСКО, зал церкви Сен-Мадлен у Парижі, зал ім. Бедржиха Сметани в Празі, Королівський Галльський зал в Брюсселі, Каїрський оперний театр, театр Абдула Хуссейна Абдула Рідха Салмія[15], Оперний театр в м. Гуанчжоу, Оперний театр в м. Сямень та ін.
Записав понад 15 компакт-дисків із творами західноєвропейських, російських, українських композиторів (включаючи повну музичну версію балетів П. І. Чайковського «Лебедине озеро», «Лускунчик», опери В. Губаренка «Ніжність» та інших).
Автор монографій — «Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше», «Творчість диригента: естетико-мистецтвознавчі виміри» та навчального посібника для студентів закладів вищої освіти.
Життєпис[ред. | ред. код]
Герман Макаренко народився в 1961 році у Львові в родині оперних солістів: мати солістка балету, батько — соліст опери (тенор).
«Я народився за лаштунками опери, навіть ім'я мені дали на честь героя „Пікової дами“, улюбленої опери мого батька», — каже Герман Макаренко[16].
Він навчався в Київській середній спеціальній музичній школі імені Миколи Лисенка, закінчив фортепіанний факультет, а згодом — оперно-симфонічне диригування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (в ті часи — Державна консерваторія ім. П. І. Чайковського). Після закінчення він уже був лауреатом декількох республіканських конкурсів. З 1982 року розпочинається кар'єра диригента, хоча сам Маестро вважає свою роботу більше місією, ніж професією.
Серед наставників, які мали великий вплив на становлення та долю молодого музиканта, були народні артисти України Роман Кофман та Олег Рябов, а також головний диригент Національної опери України — Стефан Турчак. Це він запросив у 1987 році, тоді молодого стажера в Оперний театр, де Герман, як диригент-початківець, пройшов усі стадії формування — від асистента-стажиста до провідного диригента[17].
Гастролював з різними симфонічними оркестрами та оперними театрами по всьому світу, включаючи Сполучені Штати Америки, Канаду, Францію, Італію, Бельгію, Сербію, Чехію, Хорватію, Македонію, Словаччину, Іран, Кіпр, Росію, Єгипет, Норвегію, Кувейт[18] та інші[19].
Герман Макаренко є прихильником благодійних проектів, він впевнений, що музика може зцілити людську душу: «Якщо ти почуваєшся добре, то повинен поділитися своїм щастям з тими, хто цього потребує», — каже він. Тому разом з оркестром «Київ-Класик» Маестро бере участь у Благодійних віденських балах по всьому світу, організовує інтерактивні концерти для дітей на Новий рік та День Святого Миколая. Оркестр під його керівництвом можна побачити не тільки на оперних сценах, але і в соціальних центрах, дитячих лікарнях і навіть у мистецьких проектах у метро[20][21].
Його син і донька — двійнята, які навчаються в музичній школі, відвідують усі його концерти, вчаться грати на скрипці і навіть виступають з батьком на міжнародних гастролях[22]. «Я б дуже хотів, щоб вони любили щось так само, як я люблю і обожнюю диригувати», — каже Маестро.
Історія створення оркестру «Київ-Класик» також незвична: проект, якому Герман Макаренко присвятив багато років свого життя з 2004 року, народився в Парижі[23]. Один із перших концертних виступив музиканти дали в соборі Сен-Мадлен у Парижі, а наступний — у престижній Великій залі ЮНЕСКО. Українські музиканти «успішно склали цей іспит» і вже багато років гастролюють по всьому світу. Оркестр широко представляє європейську та українську класику в багатьох країнах на різних континентах[24].
Симфонічний оркестр «Київ-Класик» під керівництвом Германа Макаренка отримав широке визнання в Україні та за кордоном[25]. Високий професійний статус колективу значною мірою підтримується його ексклюзивними музичними проектами, серед яких «Концерт прем'єр», «Новорічний Штраус-концерт», «Освідчення в коханні», Віденські бали в Україні, Кіпрі, Норвегії, а також: «Польсько-литовсько-український» концерт, присвячений 100-річчю європейської Конституції, «Тисячоліття української скрипки», виконаний на інструментах струнного майстра Флоріана Юр'єва.
Маестро Макаренко плідно співпрацює з Артистами ЮНЕСКО в ім'я миру, а також з відомими композиторами, музикантами та скульпторами в усьому світі — від Нью-Йорка до Каїру, від Парижа до Пекіна в рамках місії Фонду «Глобал Хармоні Арт»[26].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Заслужений діяч мистецтв України (23 травня 2002) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток столиці України
- Орден «За заслуги» III ст. (28 листопада 2006) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України[27]
- Посол української культури (22 грудня 2006)
- Народний артист України (27 червня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[28]
- Артист ЮНЕСКО в ім'я миру (29 листопада 2016) — на знак визнання прагнення сприяти музиці як засобу діалогу та взаєморозуміння між людьми[29][30]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Герман Макаренко присоединился к семье Артистов ЮНЕСКО за мир. UNESCO (рос.). 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Herman Makarenko | United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. www.unesco.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Благодійний Віденський Бал (ua) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Herman Makarenko at the Charity Viennese Ball in Kyiv | United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. www.unesco.org. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Спочатку були ноти. З-за кордону. day.kyiv.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Новорічний Штраус-концерт. kyivclassic.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Вшанування 70-ї річниці Організації Об’єднаних Націй в Україні (PDF). Україна та ООН: 70 років разом (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Ми хотіли б через голоси дітей, через їхню музику перекрити гуркіт гармат – Роман Шпек. Uacrisis.org (укр.). 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Herman Makarenko gathers fellow UNESCO Artists for Peace for ‘Art against a pandemic’ initiative | United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. www.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Hedva Ser and Herman Makarenko collaborate on a video to spread a message of peace | United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. www.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ 一年一度如约而至，圣诞音乐会为城市文化点单 | CULTURE_精品购物指南. 微文库 (cn) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Єгипет - Концерт оркестру «Київ-Класик». egypt.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Український оркестр виступає на концерті. www.timeskuwait.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ عاطف, أمل (24 січня 2020). أوركسترا «كييف كلاسيك»... عزفت لفيروز وأم كلثوم على مسرح «عبدالحسين». Alrai-media (араб.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Top Ukrainian conductor fuses music and philosophy to bring emotion to audience - Nov. 25, 2016. KyivPost. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Андрій Білоусов. Герман Макаренко (pdf). www.mao.kiev.ua/index.php/ua/ (ua) . ISSN 1819-7329. Світогляд, 2019, №4 (78).
- ↑ Концерт українського симфонічного оркестру «Київ-Класик» у Кувейті. kuwait.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Ukrainian UNESCO Artist for Peace Herman Makarenko - قەڵەم. qelam.com (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ У столичному метро звучала класична музика. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Le chef d’orchestre ukrainien Herman Makarenko nommé Artiste de l’Unesco pour la paix (Actualité) | Opera Online — Le site des amateurs d'art lyrique. www.opera-online.com (фр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ بالفيديو أوركسترا كييف كلاسيك سحرت الجمهور. https://www.alanba.com.kw (араб.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Оркестр Київ Класик. kyivclassic.com. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Kyiv Classic Orchestra - DistriShow Orchestre symphonique. DistriShow (fr-FR) . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Dubai expat helps revive symphony orchestra in Ukraine. gulfnews.com (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Global Harmony Art Foundation. globalharmonyart.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України від 28 листопада 2006 року № 1004/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 367/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Herman Makarenko | United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. www.unesco.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Диригент Макаренко став першим українським артистом, якому присвоєно почесне звання ЮНЕСКО. УНІАН. 20.11.2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 20.11.2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Макаренко Герман Георгійович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 278-279.
- 100 всесвітньо відомих українців
- Український оркестр в Катарі [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Благодійний Віденський бал у мерії Києва (рос.)
- У Києві український «Щедрик» заспівали французькою, арабською та англійською [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
|
