Макс Дельбрюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Людвіг Хеннінг Дельбрюк
нім. Max Ludwig Henning Delbrück
Дельбрюк на початку 1940-х
Дельбрюк на початку 1940-х
Дельбрюк на початку 1940-х
Народився 4 вересня 1906(1906-09-04)
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 9 березня 1981(1981-03-09) (74 роки)
Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[2]
Поховання Mountain View Cemetery and Mausoleumd
Країна США США
Діяльність генетик, викладач університету, фізик, вірусолог, біофізик, астрофізик, молекулярний біолог
Alma mater Університет Геттінгена
Галузь біофізика, фізика
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут (1937—1939, 1947—1981)
Університет Вандербільта (1940—1947)
Науковий керівник Макс Борн[3]
Аспіранти, докторанти Roderick K. Claytond
Lily Jand
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Європейська організація молекулярної біології
Національна академія наук США
Відомий завдяки: відкриття механізму реплікації вірусів
відкриття дельбрюківського розсіювання
Батько Дельбрюк Ганс
Мати Lina Thierschd
Брати, сестри Emmi Bonhoefferd
У шлюбі з Mary Adeline Delbrückd[4]
Діти Tobias Delbruckd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1969)

CMNS: Макс Дельбрюк у Вікісховищі

Макс Людвіг Хеннінг Дельбрюк (нім. Max Ludwig Henning Delbrück; 4 вересня 1906, Берлін — 9 березня 1981, Пасадена) — американський біофізик німецького походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1969 році (спільно з Алфредом Херші і Сальвадором Лурія) «за відкриття, що стосуються механізму реплікації та генетичної структури вірусів».

Починав свою наукову кар'єру як фізик, він, зокрема, першим передбачив один з нелінійних ефектів квантової електродинаміки — дельбрюківське розсіювання.

Сім'я[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї відомого німецького воєнного історика, професора Берлінського університету Ганса Дельбрюка.

Син — Тобі Дельбрюк — професор в Інституті нейроінформатики, Цюрих. Відомий через розробку штучної сітківки, яка детектує надшвидкі рухи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дельбрюк Макс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #120256568 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. https://history.aip.org/phn/11506017.html
  4. Geni.com — 2006.
  5. База даних малих космічних тіл JPL: Макс Дельбрюк (англ.) .

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Звичайні генії : як два диваки творили сучасну науку : [про наук. відкриття М. Дельбрюка і Г. Гамова : пер. з англ.] / Джіно Сеґре. — Київ : К.І.С., 2017. — 389, [2] с. : іл., портр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 355—364 та в прим. — Покажч.: с. 365—389. — ISBN 978-617-684-173-9