Максимейко Юлія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Максимейко
Юлія Максимейко. Серпень 2015 року.
Ім'я при народженні Юлія Володимирівна Максимейко
Народилася 5 жовтня 1988(1988-10-05) (35 років)
Харків
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність редагування, переклад із англійської
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Мова творів оригінальні твори — українська, російська; переклади — українська
Роки активності з 2002 року

Юлія Володимирівна Максимейко (*5 жовтня 1988(19881005), Харків) — українська поетеса й перекладачка.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Юлія Максимейко народилася другою дитиною після брата Артема (1976—2012) у сім'ї Володимира Ілліча (* 1949) та Лариси Сергіївни (* 1952) Максимейків. З 1995 по 2005 рік навчалась у Харківській спеціалізованій школі № 11, яку закінчила із золотою медаллю. 2005 року вступила на філологічний факультет іноземної філології Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (спеціальність — педагогіка і методика середньої освіти. Англійська мова та література). На другому курсі (2006 рік) отримала нагороду «Золоте перо», як найактивніший дописувач університетської газети «Вчитель». Цього ж року отримувала Президентську стипендію. У 2010-му здобула диплом магістра з відзнакою.

В 2010—2011 роках Юлія Максимейко працювала вчителькою англійської мови в молодших класах Харківської спеціалізованої школи № 11. Співпрацювала з видавництвами «Треант» — 2008—2009 (перекладач), «Фоліо» — 2007—2013 (коректор, перекладач), «Віват» з 2013 року й дотепер, «КСД» — 2015 й дотепер, K-fund 2016—2017 й «Ранок» — 2017.

Юлія Максимейко проживає в Харкові. Одружена з Олексієм Барановим.

Творчість[ред. | ред. код]

Юлія Максимейко почала писати вірші у …. році. Вперше опублікувалася …. року в ….. 2002 року вийшла її перша збірка поезій «Кроки у мінорному мажорі». У 2006-му, 2010-му та 2014 роках опубліковано наступні збірки — «Вербарій», «Ціленеспрямованість» і «Линии». Друкувалася в антології харківських поетів «Парк горького періоду», журналі «Березіль». Упорядниця антології «Вулична поезія», всі кошти від продажу якої спрямовувалися в благодійний фонд «Таблеточки». Учасниця поетичних читань Форуму видавців у Львові (2017). Учасниця фестивалів «Остання барикада», «Несумісна сумісність», «Йогансен-фест». Переможниця конкурсу «Молоде вино» (2008). З 2005 року є членом журі семінару молодих поетів «Молода Слобожанщина». Юлія Максимейко пройшла курс письменницької майстерності центру «Litosvita» восени 2016 року, а також курс художнього перекладу «Bartleby&Co». Відтоді вона лектор центру літературної освіти «Litosvita». З 2005 року член Національної спілки письменників України.

З 2016 року перекладає з англійської українською мовою. Працює переважно в жанрі …..

Твори[ред. | ред. код]

Збірки поезій[ред. | ред. код]

  • Кроки у мінорному мажорі. — Харків: Крок, 2002. — 28 с.
  • Ціленеспрямованість./ Поезії — Харків: Крок, 2006. — 48 с.
  • Вербарій. — Харків: Крок, 2011. — 64 с.
  • Линии. — Харьков: Майдан, 2014. — 80 с.

Антології[ред. | ред. код]

  • Третій міжнародний літературний фестиваль 15 Форум видавців у Львові. — Львів: ТзОВ «АзАрт», ГО «Форум видавців», 2008. — 306 с.
  • Четыре стороны ветра: антология сетевой поэзии. — Санкт-Петербург: Скифия, 2011. — 416 с.
  • Парк горького періоду. — Харків: Видавець Савчук О. О., 2013. — 140 с.
  • Перший конкурс «Міжнародна Слов'янська Поетична премія». — Х.:, 2014. — 148 с.
  • Вулична поезія. — Харків: Видавець Савчук О. О., 2015. — 132с.

Переклади[ред. | ред. код]

З англійської[ред. | ред. код]

  • Емілі Локгарт. Ми були брехунами. — Харків.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 224 с.
  • Макс Портер. В печалі є крила. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 128 с.
  • Алан Бредлі. Трава, що сумку ката обвива. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 320 с.
  • Дарсі Белл. Проста послуга. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 320 с.
  • Шарі Лапена. Подружжя по сусідству. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 288 с.
  • Стів Кейс. IT-Цунамі. — Київ: K-fund, 2017. — 192 с.
  • Ґабрієль Зевін. Славетне життя Ей-Джея Фікрі. — Х.: Vivat, 2018. — 240 с.
  • Клої Еспозіто. Шалена. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 352 с.
  • Кара Делевінь, Ровен Колман. Дзеркальце, моє дзеркальце. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 304 с.
  • Дейвід Бадділ. Агенція батьків. Ранок, 2018. 320 с. ISBN 978-617-09-3556-4
  • Ніколас Спаркс Любий Джоне… — Х.: Vivat, 2019. 304 с. ISBN 978-966-942-826-4
  • Террі Дірі. Моторошна історія. Нахабні вікінги. — Х.: Vivat, 2019/ — 144 с. ISBN 9789669820303
  • Майкл Джонсон. А тепер спробуйте щось дивніше. Як вижити в креативному бізнесі і лишатися невичерпним джерелом ідей. — К.: ArtHuss, 2020. — 256 с. ISBN 978-617-7799-47-3
  • Агата Крісті. Наприкінці приходить смерть. — Х.: КСД, 2020. — 288 с. ISBN 978-617-12-8084-7
  • Агата Крісті. Трагедія в трьох діях. — Х.: КСД, 2020. 288 с. ISBN 978-617-12=7104-3
  • Розі Волш. Сім щасливих днів. — Х.: Vivat, 2020. — 320 с. ISBN 978966-982-089-1
  • Ребекка Етвуд. Життя в кольорі. — К.: ArtHuss, 2020. — 272 с. ISBN 978-617-7799-49-7
  • Агата Крісті. Чому не Еванс? Х.: КСД, 2021. — 288 с. ISBN 978-617-12-8348-0

З норвезької[ред. | ред. код]

З фінської[ред. | ред. код]

З французької[ред. | ред. код]

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2008 — Перемога в конкурсі читаної поезії «Молоде вино»

Примітки[ред. | ред. код]

Зовнішні зв'язки[ред. | ред. код]