Мануель де Фалья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мануель де Фалья
ісп. Manuel de Falla
Основна інформація
Повне ім'я ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu
Дата народження 23 листопада 1876(1876-11-23)[1][2][…]
Місце народження Кадіс, Андалусія, Іспанія[4][5][6]
Дата смерті 14 листопада 1946(1946-11-14)[4][2][…] (69 років)
Місце смерті Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина[5][6]
Поховання crypt of the Cadiz Cathedrald
Громадянство Іспанія[5]
Професії композитор, поет, піаніст
Освіта Мадридська консерваторія
Вчителі José Tragód, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad
Інструменти dolceolad
Мова іспанська
Жанри оркестр і класична музика
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Великий хрест ордена Альфонса X Мудрого
manueldefalla.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876(18761123) — пом. 14 листопада 1946) — іспанський композитор, піаніст, музикознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).

Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).

Пам'ятна табличка на будинку в Кадісі, де Фалья народився

З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.

1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.

Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.

Основні твори[ред. | ред. код]

Опери[ред. | ред. код]

  • La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
  • El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),

Балети[ред. | ред. код]

  • El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
  • El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)

Інші твори[ред. | ред. код]

  • Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
  • Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (19091916)
  • Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
  • Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (19231926, присвячений Ванді Ландовській)
  • Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
  • La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (19271946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)

Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • James B. Manuel de Falla and the Spanish Musical Renaissance. London: Gollancz, 1979
  • Hess C.A. Manuel De Falla and Modernism in Spain. Chicago: University of Chicago Press, 2001
  • Manuel de Falla: imágenes de su tiempo. Granada: Archivo Manuel de Falla, 2001.
  • Universo Manuel de Falla: Exposición permanente. Granada: Archivo Manuel De Falla, 2002
  • Harper N.L. Manuel de Falla: his life and music. Lanham: Scarecrow Press, 2005
  • Hess C.A. Sacred passions: the life and music of Manuel de Falla. Oxford ; New York: Oxford UP, 2005.
  • [Письма Ф.Гарсиа Лорки Мануэлю де Фалье]// Гарсиа Лорка Ф.Самая печальная радость… Художественная публицистика. М.: Прогресс, 1987 (по Указателю)

Посилання[ред. | ред. код]