Манчестерська Мадонна
| Манчестерська Мадонна | |
| Дата створення / заснування | 1494[1] |
|---|---|
 | |
| Назва | англ. \[2] |
| Напрям, рух мистецький | італійське Відродження |
| Місце розташування | Національна галерея[3] |
| Жанр | сакральне мистецтво |
| Творець | Мікеланджело Буонарроті[3] |
| Каталожний код | P1 |
| Зображує | дитя Ісусd, хлопець (особа), Діва Марія і жінка (особа) |
| У збірках | Національна галерея і Колекція Борґезе |
| Інвентарний номер | NG809 |
| Ширина | 77 см |
| Висота | 105 см |
| Описано за адресою |
nationalgallery.org.uk/paintings/michelangelo-the-manchester-madonna wga.hu/html/m/michelan/2paintin/1virgin.html |
| Статус авторських прав | 🅮 |
 Манчестерська Мадонна у Вікісховищі | |
Мадонна з немовлям і святим Іоанном і ангелами (бл. 1497), також знана як «Манчестерська мадонна» (італ. Madonna di Manchester), — незакінчена картина, яку часто приписують Мікеланджело. Наразі зберігається в Національній галереї в Лондоні. Це одна з трьох панельних картин, що приписуються художнику, і належить до його першого творчого періоду в Римі. Атрибуція картини Мікеланджело викликала сумніви протягом більшої частини XIX і XX століть, але зараз більшість дослідників із цим згодні.[4] Вперше робота привернула увагу громадськості на виставці художніх скарбів у Манчестері 1857 року, звідси й назва «Манчестерська мадонна».[5]
Опис[ред. | ред. код]
Як і інші картини епохи Відродження, що зображують Мадонну з немовлям та Іоанном Хрестителем, сюжет виник на основі небіблійної традиції, згідно з якою Діва Марія з немовлям Ісусом зустріли двоюрідного брата Христа, святого Іоанна Хрестителя, під час втечі Святого сімейства до Єгипту. Богородиця зображена з одними оголеними грудьми, ніби вона нещодавно годувала сина; це нагадує тему годування груддю Богородиці, поширену у середньовічному живописі. У її руках — книга (традиційно Ісая, гл. 53), яку вона намагається відібрати у сина, зміст котрої, ймовірно, пророкує його майбутню жертву та прийняття ним на себе світового зла. Вона дивиться через ліве плече на сувій, який читає пара ангелів; швидше за все, це сувій із написом Ecce Agnus Dei (укр. Се Агнець Божий), зазвичай атрибут Іоанна Хрестителя.
Фігури розташовані якби у фризі, що свідчить про розум скульптора Мікеланджело. Фріз стає більш опуклим у центрі з постатями Богородиці та Немовляти, як у пізнішому Пітті Тондо. Ще одна подібність із рельєфною скульптурою полягає у простому тлі: замість пейзажів, більш характерних для екстер'єрів, Мікеланджело просто намалював простір неба. Він також відмовився від багато прикрашеного трону, типового для вівтарних образів сакра конверсацій, і зробив акцент на крилах ангелів.
Багато ділянок картини перебувають у попередньому стані; чорне вбрання Богородиці мало бути покрите насиченим синім пігментом лазуритом, а ангели зліва позначені лише зеленим підфарбуванням, що використовується для тілесних тонів, свого роду non-finito.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.nationalgallery.org.uk/paintings/michelangelo-the-manchester-madonna
- ↑ http://cima.ng-london.org.uk/collection/search.php?what=details&val=2553&crop=false&sqllimit=%20AND%20FileGroup_id%20in%20(14)%20&whichdb=externalIIP&whichtable=Image&sortby=ObjectAlphaSort
- ↑ а б http://artuk.org/discover/artworks/the-virgin-and-child-with-saint-john-and-angels-the-manchester-madonna-116000
- ↑ 'The Virgin and Child with Saint John and Angels ('The Manchester Madonna')'. web.archive.org. 7 травня 2009. Архів оригіналу за 7 травня 2009. Процитовано 1 липня 2022.
- ↑ Cookson, Roy (2002), A World of Manchesters, Castherman Books, ISBN 0-9542404-0-5.
Література[ред. | ред. код]
- Ettore Camesasca, Michelangelo pittore, Rizzoli, Milano 1966.
- Michael Hirst & Jill Dunkerton "The Young Michelangelo", London 1994
- Sandro Giometti, "Michelangelo: mostrare l'invisibile" ed. TAU (Todi) 2018
Посилання[ред. | ред. код]
- Національна галерея(англ.)
