Марко Баллотта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Баллотта
Марко Баллотта
Марко Баллотта
Особисті дані
Народження 3 квітня 1964(1964-04-03) (60 років)
  Казалеккіо-ді-Рено, Італія
Зріст 181 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1980 Італія «Сан Лаццаро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1982 Італія «Болонья» 0 (0)
1982–1983   Італія «Казалеккьо» 22 (?)
1983–1984 Італія «Болонья» 0 (0)
1984–1990 Італія «Модена» 188 (-165)
1990–1991 Італія «Чезена» 5 (-11)
1991–1994 Італія «Парма» 33 (-25)
1994–1995 Італія «Брешія» 32 (-60)
1995–1997 Італія «Реджяна» 72 (-99)
1997–2000 Італія «Лаціо» 13 (-9)
2000–2001 Італія «Інтернаціонале» 6 (-5)
2001–2004 Італія «Модена» 88 (-94)
2004–2005 Італія «Тревізо» 37 (-37)
2005–2008 Італія «Лаціо» 48 (-50)
2008–2011 Італія «Калькара Самоджа» 37 (24)
2011–2012 Італія «Сан Чезаріо» 28 (-23)
2012–2014 Італія «Калькара Самоджа» 25 (5)
2014–2015 Італія «Кастельветро» 16 (-15)
2015–2016 Італія «Калькара Самоджа» 1 (0)
2019–2020 Італія «Кастельветро» 0 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014 Італія «Кастельветро» (мол. вор.)
2014 Італія «Кастельветро»
2019–2020 Італія «Кастельветро» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Марко Баллотта (італ. Marco Ballotta, нар. 3 квітня 1964, Казалеккіо-ді-Рено) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку італійських клубних команд.

Відомий своїм ігровим довголіттям — найвіковіший гравець в історії Серії А[1] і в історії Ліги чемпіонів УЄФА[2].

Чемпіон Італії. Триразовий володар Кубка Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий володар Кубка Кубків УЄФА і Суперкубка УЄФА.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1964 року в місті Казалеккіо-ді-Рено. Вихованець академії клубу «Сан Лаццаро».

У дорослому футболі дебютував 1982 року у нижчоліговій команді «Казалеккьо», за яку грув на умовах оренди з «Болоньї».

Восени 1984 року приєднався до третьолігової «Модени», де швидко став основним воротарем. Захищав її кольори протягом шести сезонів, у тому числі двох сезонів у Серії B.

У листопаді 1990 року став гравцем «Чезени», у складі якої дебютував в іграх Серії А, а влітку наступного року перейшов до іншої вищолігової команди «Парми», де провів три сезони, утім, лише в одному з них був основним голкіпером.

Згодом був основним воротарем «Брешії» протягом сезону 1994/95, а також «Реджяни» протягом одного сезону у другому дивізіоні і одного сезону (1996/97) в Серії А.

1997 року перейшов до столичного «Лаціо», де був резервним воротарем протягом трьох наступних сезонів, зокрема взяв участь у 9 іграх чемпіонату по ходу переможного для команди сезону 1999/2000. У цей же період здобув два Кубки Італії і по одному разу вигравав Кубок володарів кубків УЄФА, Суперкубок УЄФА і Суперкубок Італії. Щоправда здебільшого у вирішальних іграх за ці трофеї ворота «біло-блакитних» захищав Лука Маркеджані.

Сезон 2000/01 провів в «Інтернаціонале», також як резервний воротар, після чого повернувся до «Модени», якій у першому ж сезоні допоміг здобути підвищення в класі до Серії А, де відіграв ще два сезони, здебільшого як основний голкіпер.

Після сезону 2004/05, проведеного у друголіговому «Тревізо», 41-річний гравець був знову запрошений до «Лаціо», де проягом наступних двох сезонів був резервістом також досвідченого Анджело Перуцці. Коли ж за два роки, у 2007, 37-річний Перуцці завершив кар'єру, Баллотта, якому вже виповнилося 43 роки, виборов конкуренцію у вдвічі молодшого новачка команди ургугвайця Фернандо Муслера і був по ходу сезону 2007/08 основною опцією тренерського штабу на позиції голкіпера.

2008 року контракт воротаря з «Лаціо» закінчився і він залишив римський клуб, завершивши свою професійну кар'єру. Утім продовжив виступи на рівні аматорських команд, за які грав до кінця 2010-х. При цьому за першу з них, «Калькара Самоджа», грав на позиції нападника, ставши автором 24 голів у 37 іграх за сезон.

Рекорди[ред. | ред. код]

23 жовтня 2005 року, вийшовши на поле у складі «Лаціо» в матчі Серії А проти «Роми», став найвіковішим гравцем в історії турніру, побивши рекорд легендарного воротаря Діно Дзоффа, який свою останню гру у першості провів 1983 року у віці 41 року 2 місяців і 17 днів. У подальшому з кожним виходом на поле в чемпіонаті оновлював свій рекорд, а востаннє у найвищому італійському дивізіоні зіграв 11 травня 2008 року, зафіксувавши його на позначці 44 роки і 38 днів.

Баллотті також належить і рекорд найбільшого віку серед учасників Ліги чемпіонів УЄФА, який він встановив 11 грудня 2007 року, зігравши у цьому турнірі за «Лаціо» проти мадридського «Реала» у 43 роки, 8 місяців і 8 днів. Таким чином попередній рекорд, що належав ще одному італійцю Алессандро Костакурті, було перевершено відразу на три роки.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

2014 року, граючу за нижчолігову команду «Кастельветро», опікувався підготовкою її воротарів і був її головним тренером. Згодом протягом 2019–2020 років знову був тренером воротарів команди.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1981–82 Італія «Болонья» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
1982–83 Італія «Казалеккьо» Рег. 22 -? - - - - - - - - 22 -?
1983–84 Італія «Болонья» C1 0 0 КІ+КІ-C ?+? -? + -? - - - - - - 0 0
черв.-жовт. 1984 B 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Болонью» 0 -0 0 -0 - - - - 0 -0
жовт. 1984-черв. 1985 Італія «Модена» C1 17 -11 КІ-C 0 0 - - - - - - 17 -11
1985–86 C1 34 -31 КІ-C 14 -10 - - - - - - 48 -41
1986–87 B 23 -33 КІ 5 -5 - - - - - - 28 -38
1987–88 B 38 -46 КІ 5 -11 - - - - - - 43 -57
1988–89 C1 34 -22 КІ+КІ-C 7+0 -14 + 0 - - - - - - 41 -36
1989–90 C1 34 -9 КІ+КІ-C 1+0 -3 + 0 - - - - - - 35 -12
серп.-лист. 1990 B 8 -13 КІ 4 -3 - - - - - - 12 -16
лист. 1990-черв. 1991 Італія «Чезена» A 5 -11 КІ 0 0 - - - - - - 5 -11
1991–92 Італія «Парма» A 1 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 1 0
1992–93 A 29 -22 КІ 0 0 КВК 1 -1 СІ 0 0 30 -23
1993–94 A 3 -3 КІ 0 0 КВК 0 0 СУ 2 -2 5 -5
Усього за «Парму» 33 -25 0 -0 1 -1 2 -2 35 -28
1994–95 Італія «Брешія» A 32 -60 КІ 0 0 - - - - - - 32 -60
1995–96 Італія «Реджяна» B 38 -32 КІ 0 0 - - - - - - 38 -32
1996–97 A 34 -67 КІ 1 -2 - - - - - - 35 -69
Усього за «Реджяну» 72 -99 1 -2 - - - - 73 -101
1997–98 Італія «Лаціо» A 1 -1 КІ 0 0 КУЄФА 1 -1 - - - 2 -2
1998–99 A 3 -2 КІ 0 0 КВК 1 0 СІ 0 0 4 -2
1999–00 A 9 -6 КІ 1 0 ЛЧ 4 -6 СУ 0 0 14 -12
2000–01 Італія «Інтернаціонале» A 6 -5 КІ 2 -6 ЛЧ+КУЄФА 0+0 0; -0 СІ 1 -4 9 -15
2001–02 Італія «Модена» B 36 -21 КІ 3 -10 - - - - - - 39 -31
2002–03 A 34 -48 КІ 0 0 - - - - - - 34 -48
2003–04 A 18 -25 КІ 2 -2 - - - - - - 20 -27
Усього за «Модену» 276 -259 41 -58 - - - - 317 -317
2004–05 Італія «Тревізо» B 35+2 -37 + -3 КІ 0 0 - - - - - - 37 -40
2005–06 Італія «Лаціо» A 8 -7 КІ 4 -2 Інт 0 0 - - - 12 -9
2006–07 A 11 -7 КІ 3 -5 - - - - - - 14 -12
2007–08 A 29 -36 КІ 2 -2 ЛЧ 8 -13 - - - 39 -51
Усього за «Лаціо» 61 -59 10 -9 14 - - 85 -88
лист. 2008–09 Італія «Калькара Самоджа» Рег. 37 24 - - - - - - - - - 37 24
2009–10 Рег. 0 0; 0 - - - - - - - - - 0 0; 0
2010–11 Рег. 1+ 0; 0 - - - - - - - - - 1+ 0; 0
2011–12 Італія «Сан Чезаріо» Рег. 28 -23; 1 - - - - - - - - - 28 -23; 1
2012–13 Італія «Калькара Самоджа» Рег. 19 5 - - - - - - - - - 19 5
2013–14 Рег. 6 -?; 0 - - - - - - - - - 6 -?; 0
2014–15 Італія «Кастельветро» Рег. 16 -15 - - - - - - - - - 16 -15
2015–16 Італія «Калькара Самоджа» Рег. 1 0 - - - - - - - - - 1 0
Усього за «Калькара Самоджа» 64+ -23+; 29 - - - - - - 64+ -23+ ; 29
груд. 2019-черв. 2020 Італія «Кастельветро» Рег. 0 -0 - - - - - - - - - 0 -0
Усього за «Кастельветро» 16 -15 - - - - - - 16 -15
Усього за кар'єру 658 -596; 30 15 15+ -21+ 2 -2 691+ -642+; 30

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Парма»: 1991-1992
«Лаціо»: 1997-1998, 1999-2000
«Лаціо»: 1998
«Лаціо»: 1999-2000
«Парма»: 1992-1993
«Лаціо»: 1998-1999
«Парма»: 1993
«Лаціо»: 1999

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 29 gennaio 2006. Ballotta batte ogni record, Rocchi “rapina” tre punti [29 січня 2006. Баллота б'є всі рекорди, Роккі "краде" три очки]. Laziopolis. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 січня 2016. (італ.)
  2. Ballotta sets new European record [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 18 вересня 2007 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]