Марія Анна Португальська
| Марія Анна Португальська | |
|---|---|
| порт. Maria Ana de Portugal | |
 Світлина Марії Анни у 1890-ті роки | |
| 6-а велика герцогиня-консорт Люксембургу | |
| Початок правління: | 17 листопада1905 |
| Кінець правління: | 25 лютого1912 |
|
| |
| Попередник: | Адельгейда Марія Ангальт-Дессау |
| Наступник: | Феліче Бурбон-Пармський |
|
| |
| Дата народження: | 13 липня 1861 |
| Місце народження: | Бронбах |
| Дата смерті: | 31 липня 1942 (81 рік) |
| Місце смерті: | Нью-Йорк, США |
| Поховання | Собор Люксембурзької Богоматері |
| Чоловік: | Вільгельм IV |
| Діти: | Марія-Аделаїда, Шарлотта, Гільда, Антуанетта, Єлизавета, Софія Кароліна |
| Династія: | Браганса |
| Батько: | Мігель Португальський |
| Мати: | Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька |
| Нагороди: |
 |
Марія Анна Португальська (порт. Maria Ana de Portugal), ( 13 липня 1861 — 31 липня 1942) — представниця європейської знаті з династії Браганса,[1] дочка Мігеля Португальського та Адельгейди Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг, дружина великого герцога Люксембургу Вільгельма IV, королева-регент.
Біографія[ред. | ред. код]
Марія Анна народилась 13 липня 1861 року у замку Бронбах, що в західній Німеччині, в родині колишнього короля Португалії Мігеля I та Адельгейди з роду Льовенштайн. Її батько після захоплення влади шляхом державного перевороту та тривалої війни із своїм братом Педру, імператором Бразилії, був змушений зректися трону та піти у вигнання. Певний час він жив в Італії, та після весілля з Адельгейдою Льовенштайн перебрався до німецьких земель. Мати походила із давнього роду, що бере свій початок від морганатичного союзу курфюрста Пфальца Фрідріха I Переможного із фрейлиною Кларою Тотт у XV сторіччі і є однією з гілок роду Віттельсбахів.
Марії Анні було п'ять років, коли помер батько. Влаштуванням подальшої долі дітей зайнялася Адельгейда. Їй вдалося організувати вигідні шлюби всіх своїх шістьох дочок та сина. Марія Анна стала дружиною останньою з них. Після невдалого проєкту шлюбу з принцом Нідерландів у 1883 вона ще 10 років чекала на пропозицію. Майже у 32 стала дружиною спадкоємця престолу герцогства Люксембург, 41-річного принца Вільгельма Олександра.
Весілля відбулося у замку Фішборн[de] у Целль-ам-Зе[2] 21 червня 1893 року. У щлюбі народила шестеро дочок:
- Марія-Аделаїда (1894—1924) — велика герцогиня Люксембургу, відреклася від трону у 1919 році після семи літ правління. За рік стала черницею. Одруженою не була, дітей не мала;
- Шарлотта (1896—1985) — велика герцогиня Люксембургу, наслідувала сташій сестрі; у перший рік свого правління вийшла заміж за принца Феліче Бурбон-Пармського, мала шістьох дітей;
- Гільда (1897—1979) — була пошлюблена з Адольфом, 10-принцом Шварценберзьким, дітей не мала;
- Антуанетта (1899—1954) — одружена з принцом Рупрехтом Баварським, мала п'ятьох дочок і сина. Під час Другої світової війни близько місяця перебувала у концтаборі Дахау до його звільнення союзницькими військами;
- Єлизавета (1901—1950) — одружена із принцом Турн-і-Таксіс Людвігом Філіпом, мала сина, що загинув у Другій світовій війні, та дочку;
- Софія Кароліна (1902—1941) — була одружена із принцом Ернстом Генріхом Саксонським, народила трьох синів.
17 листопада 1905 року її чоловік став герцогом Люксембургу під іменем Вільгельма IV. Не маючи нащадків чоловічою статі, він звернувся до парламенту з проектом зміни законодавства. У 1907 роц вийшла ухвала закону щодо права жінок на престолонаслідування. Спадкоємицею була оголошена старша дочка Марія-Аделаїда.
Від 19 листопада 1908 року Марія Анна була регенткою при своєму чоловікові, що зліг із хворобою, і залишалася нею до його смерті 15 лютого 1912. Після цього вона продовжила регенство до червня місяця, поки Марії-Аделаїді не виповнилося 18.
Після окупацією нацистською Німеччиною території Люксембургу 10 травня 1940 вся монарша родина та парламент залишили країну. Марія Анна померла, переживши двох дочок, 31 липня 1942 року в Нью-Йорку. Похована в соборі Люксембурзької Богоматері.[3]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Педру III | Марія I | Карл IV_-_02.jpg) | Марія Луїза Пармська | Карл Томас Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг | Софія Віндіш-Грец | Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбург | Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жуан VI | Карлота Жоакіна Іспанська | Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг | Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мігел I | Адельгейда Льовенштайн-Розенберг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія Анна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оскільки батько Марії Анни був позбавлений титулів і виключений разом з нащадками з лінії престолонаслідування у 1834 році, титулу португальської інфанти не мала.
- ↑ Співвласницею замка була Софія Ліхтейнштейнська, дружина Карла Льовенштайн, рідного брата Адельгейди.
- ↑ Собор Люксембурзької Богоматері [1] [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Généalogies des rois et des princes de Jean-Charles Volkmann Edit. Jean-Paul Gisserot (1998)
Посилання[ред. | ред. код]
- Генеалогія Марії Анни [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Вільгельма IV [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія королівських родин Португалії (англ.)
- Генеалогія династій. Марія Анна (пол.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 17 квітня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Марія Анна Браганса на Find A Grave [Архівовано 23 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гессенські біографії. Марія Анна [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Публікація щодо встановлення регенства Марії Анни [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
|
