Медведєва Олена Анатоліївна
| Медведєва Олена Анатоліївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
27 червня 1972 (51 рік) Рівне, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка | |||
| Alma mater | Львівський національний університет ім. Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | дитяча творчість | |||
| Членство | Національна спілка письменників України і Національна спілка журналістів України | |||
| Нагороди | Літературні премії ім. Михайла Дубова та Уласа Самчука | |||
|
| ||||
Олена Анатоліївна Медведєва — дитяча письменниця, журналістка. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреат літературних премій ім. Михайла Дубова[1] та Уласа Самчука[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася та живе в Рівному. Із відзнакою закінчила факультет журналістики Львівського університету ім. Франка. Пізніше здобула фах юриста й психолога.
Автор книг для дітей, серед яких: «Золоте Курча», «По цей бік неба», «Рівненський буквар» (найкраще видання Рівненщини 2018 року), «Кольорові равлики», «Дванадцять облич радості», «Крамниця часу».
Є ініціатором створення авторського видавництва книг ручної роботи «Креативна книга»[3]. Саме їй належить ідея щодо започаткування мистецького книготворення, індивідуального виготовлення недрукованих, зокрема вишитих, книг. Офіційний автор трьох вишиваних шрифтів, власник торговельної марки «Креативна книга». Майстриня вишиває трьома мовами: українською, англійською та польською.
Майстер народної творчості Олена Медведєва вишила повні тексти «Євангелія від Івана», «Євангелія від Марка», «Євангелія від Луки», «Євангелія від Матвія» розмір сторінок яких 60х42 см.[4]Їх розміщено в новій експозиції Острозького Музею книги і друкарства на Рівненщині. Кожна книга має палітурки, обтягнуті шкірою, і виставлена у спеціальному дерев'яному футлярі, оздобленому художньою різьбою[5]. Раніше Олена вишила «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року видання (формат 36, 5х26 см), збірки поезій (розмір 60х42 см): Івана Франка «Народна пісня», Ліни Костенко «Я мальву поцілую у щоку», Адама Міцкевича «Ода молодості».
Створила серію «Креативна книга», де тексти теж вишиті[6].
Видавнича діяльність[ред. | ред. код]
Восени 2013 року у видавництві книг ручної роботи «Креативна книга» побачив світ перший ексклюзивний вишитий Шевченковий «Кобзар»[7]. Олена Медвєдєва власноруч вишила всі поетичні твори Тараса Григоровича, які були розміщені в першому «Кобзарі» 1840 року без скорочення. Художній редактор книги — Анна Тимошок. У 2013 році вони стали номінантами на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.
2014 року були вишиті дві книги іноземними мовами — Adam Mickiewicz «Oda do Młodości» та «Bible Psalms».Очолює громадську організацію «Центр креативу», є громадською діячкою, волонтеркою.
2016 рік — в Україні з'являється перша вишита книга-фоліант Івана Франка «Народна пісня», до якої увійшла патріотична та пісенна лірика великого Каменяра. Кожна сторінка книги оздоблена вигаптуваним візерунком із улюбленої вишиванки Івана Яковича. Усіх вишитих віршів у збірці понад сорок.
У березні 2018 року побачила світ вишивана книга Ліни Костенко «Я поцілую мальву у щоку». У ній зібрано і вигаптовано 72 поезії. Цього ж року до дня Великодня були представлені спільноті поціновувачів українського народного та сакрального мистецтва чотири вишиті Євангелії українською мовою без скорочення.
У лютому 2019 року світ побачила перша мініатюра Лесі Українки «Лісова пісня». Згодом з'явилися ще дві мініатюри: Тараса Шевченка «Кобзар» та Івана Франка «Каменярі».
У листопаді 2019 року встановила Національний рекорд України — вишила вручну найбільшу книгу-фоліант[8].[9]
У січні 2020 року Олена Медведєва презентувала українському суспільству ексклюзивну вишиту власноруч і без скорочення книгу-фоліант Лесі Українки «Лісова пісня» 1914 року видання.[9]
Техніка виконання (переплетіння) кожної арт-книги індивідуальна, розроблена Оленою Медведєвою та майстрами Рівного. Тексти вишиваються технікою стебнівка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олена Медведєва. Прозаїк, народна майстриня // Сучасні письменники Рівненщини :іст. біобібліогр. довідки, контакти. - Рівне, 2016. - С. 124.
- ↑ Рівненська майстриня Олена Медведєва розповіла, як народжуються унікальні арт-буки// https://krapka.rv.ua/2018/03/24/rivnenska-majstrynya-olena-medvedyeva-rozpovila-yak-narodzhuyutsya-unikalni-art-buky/ [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Видавництво «Креативна книга». collections.libr.rv.ua. Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ Олена Медведєва, письменниця, вишивальниця. У Бога немає сьогодні інших рук окрім людських // https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2538106-olena-medvedeva-pismennica-visivalnica.html [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Вишиване рівнянкою Євангеліє увійшло до Книги рекордів України // https://rivnepost.rv.ua/news/vishivane-rivnyankoyu-evanhelie-uviyshlo-do-knihi-rekordiv-ukraini [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ В Острозькій академії презентували вишитий «Кобзар» Тараса Шевченка. Національний університет «Острозька академія» (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Рівненська майстриня вишила «Лісову пісню» // День, 20 січня, 2020 р.
- А. А. Лимич. Медведєва Олена Анатоліївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
|
