Мигаль Тарас Степанович
| Мигаль Тарас Степанович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
19 липня 1920 Русів | |||
| Помер |
13 серпня 1982 (62 роки) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Коломийський ліцей імені Михайла Грушевського[d] | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | роман | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Брати, сестри | Роман Мигаль | |||
|
| ||||
Тарас Степанович Мигаль (19 липня 1920, с. Русів, нині Івано-Франківської області — 13 серпня 1982) — радянський письменник і публіцист. Член Спілки письменників СРСР (з 1963).
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі Русів (нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — учитель. Хрещеним батьком (нанашком) Тараса був Василь Стефаник, який родом також із Русова.
Навчався в Коломийській гімназії[якій?]. Літературну діяльність почав у 1940. За німецької окупації навчався в медичному інституті у Львові.
Після заслання в Сибір і повернення до Львова у 1946 році писав памфлети, в яких критикував націоналізм. Працював у редакціях львівських обласних газет, був на видавничій роботі. З 1966 — завідувач відділу публіцистики журналу «Жовтень».
Помер у 1982[2]. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 13.[3]
Твори[ред. | ред. код]
Окремими книгами вийшли:
- збірки оповідань і нарисів «На бистрині» (1960), «Зустріч літа» (1963), «Білий гуцул» (1964);
- збірки памфлетів і фейлетонів «Живим і мертвим», «АБН» (1967), «Знайде вас комета-мета» (1973), «З-під ганебного стовпа» (1974), «Страх перед правдою» (1978), «На розпуттях велелюдних» (1982);
- цикли романів "Шинок «Оселедець на ланцюзі» (1966), «Вогонь і чад», "Фабрика літаків «Дерев'яна підошва» (1970), «Пробуджене місто» (1976), «Останній пароль» (1979).
Пізніше побачила світ:
- "Шинок «Оселедець на ланцюзі»: Повість. — Львів: Проман, 2006. ISBN 966-2971-09-2[4]
Російською мовою видані:
- На распутьях многолюдных: Памфлеты, ст., фельетоны, сатирич. эссэ. — Киев: Дніпро, 1982. — 335 с.
- Огонь и чад: Роман / Тарас Мыгаль ; Авториз. пер. с укр. И. Сергеевой; [Худож. Н. С. Попов]. — М.: Сов. писатель, 1978. — 614 c. ил.
- Последний пароль. Роман / Тарас Мыгаль; [Худож. В. К. Пинигин]. — Львов: Каменяр, 1979. — 17 c. ил.
- Страх перед правдой: [Об укр. буржуаз. националистах]. Памфлеты. — Львов: Каменяр, 1978. — 136 с.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Республіканська премія імені Ярослава Галана, 1975.
Обласна премія імені К. Пелехатого.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 197. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ http://www.dt.ua/articles/28895 [недоступне посилання]
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 200—201. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Мигаль Тарас Степанович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Письменники Радянської України. Біобібліографічний довідник / Автори-упорядн. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1981. — 327 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мигаль Тарас Степанович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 199.
|
