Мигура Іван Детесович
| Іван Мигура | |
|---|---|
 Гравюра «Мазепа в оточенні добрих справ». Автор: Іван Мигура | |
| Псевдо | о.Іларіон |
| Народився |
невідомо Київ |
| Помер | після 1712 |
| Національність | українець |
| Діяльність | гравер, художник |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Титул | ігумен Крупицького монастиря |
| Термін | 1709—1712 |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Детес Мигура |
Мигура Іван Детесович (*д/н — †після 1712) — визначний український гравер, художник—портретист, іконописець.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у м. Київ у заможній родині. Про батьків Івана замало відомостей. Навчався у Києво-Могилянській академії, прослухав повний курс риторики, філософії та богослов'я.[1] Згодом став викладачем цієї освітньої установи: у 1702—1703 рр. — викладач синтаксими[2], у 1703—1704 рр. — викладач піїтики[3]. У 1703 році у Святій Софій приймає постриг й отримує чернече ім'я Іларіон. У 1704 році стає архідияконом Софійського монастиря. З 1709 до 1712 року ігумен батуринського Миколо-Крупицького монастря. Подальша доля невідома.
Творчість[ред. | ред. код]
Займався здебільшого гравюрою, робив панегіричні гравюри в стилі українського бароко з віршованими текстами. Робив великі гравюри, так звані мідьорити. Їх Мигура називав «Тезами на честь…». У своїй творчості Мигура часто підіймається до високої патетики, але композиція здебільшого лишається ясною, гармонійною, іноді величаво монументальною.
Мигура був майстром портрету, зокрема створив портрети Андрія Войнаровського[4][5] та митрополита Варлаама Ясинського.
Був іконописцем, виконував замовлення церков та монастирів, зокрема в його доробку ікони святих Івана Золотоустого та Миколая.
Список творів[ред. | ред. код]
- Композиція "Свята Варвара" (1700)[6].
- Гравюра, присвячена єпископу Захарію Корниловичу (1703).
- Панегірик на честь А.Войнаровського (1703).[4]
- Єлецька Богоматір – нев’янучий цвіт (1704)[7] — панегірик на честь Ісакія Васинкевича.
- Тріумф Гедеона (1704) — панегірик на честь Гедеона Одорського.
- Princeps ecclesiaru… (1706) — панегірик на честь Івана Мазепи.
- Oriens exalto… (1706) — панегірик на честь Стефана Яворського.
- Епітафія Варлааму (Ясинському) (1707).
- Панегірик на честь Василя Кочубея (1708).
- Преподобний Іоанн Лествичник (1707) — гравюра, присвячена Іванові Ломиковському.
- Панегірик на честь Івана Скоропадського (1709).
- Апостол Ірадіон (1711) — панегірик на честь Ірадіона Журахівського.
- Іоанн Предтеча – янгол пустелі (1711) — гравюра, присвячена Іванові Ломиковському.
- Симеон Богоприємець (1712) — панегірик на честь Симеона Скарги.
- Панегірик на честь Данила Апостола (1712).
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська культура. — К.: Либідь, 1993. — С. 356
- Макаров А. Світло українського бароко.- К.: Мистецтво, 1994.- 288 с.
- Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мигура Іван (Іларіон) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 973-974. — 1000 екз.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Єлецька Богоматір – нев’янучий цвіт -
Епітафіон Варлаамові (Ясинському)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10. — C. 186.
- ↑ Вишневский Д. Киевская академия в первой половине XVIII столетия: (новые данные, относящиеся к истории этой Академии за указ. время) — Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903. — С. 114
- ↑ Вишневский Д. Киевская академия в первой половине XVIII столетия: (новые данные, относящиеся к истории этой Академии за указ. время) — Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903. — С. 132
- ↑ а б Павленко С. Прижиттєві зображення племінника гетьмана І. Мазепи А. Войнаровського / С.Павленко // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 333.
- ↑ Ковалевська О. До питання ідентифікації світських постатей композиції "Перший Вселенський собор" стінопису Софії Київської // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 210
- ↑ Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10. — С. 197
- ↑ Адруг А. Зображення чудотворних чернігівських ікон у графіці Чернігова та Новгорода-Сіверського другої половини XVII – початку XVIII століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2015. — № 4. — С. 4