Моветон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мовето́н (від фр. mauvais ton — поганий тон) — поведінка, манери та вчинки, не прийнятні в пристойній спільноті; невихованість щодо певних критеріїв.

Історичне значення[ред. | ред. код]

Моветоном також називали невиховану людину. «Суддя Ляпкін-Тяпкін в найсильнішому ступені моветон…» (Гоголь М. В., «Ревізор»). Прикладом моветону XIX — початку ХХ століття були паркани на дачах і заміських будинках (віллах, маєтках і палацах) у російської знаті.

Антагоністом моветону виступає комільфо — людина, яка відповідає правилам світської пристойності. Крім того, цим же словом називають взагалі все, що відповідає правилам хорошого тону.[1] «Він людина, що стоїть на висоті сучасної освіти, і виконає свою роль з усім необхідним у подібних випадках комільфо» (Тургенєв І. С.).

Сучасне вживання[ред. | ред. код]

У сучасному суспільстві при спілкуванні моветоном називається також вживання слів, ідіоматичних виразів і цитат, які надмірно спрощують описуваний об'єкт, що спотворюють основні характеристики цього об'єкта. Дані спотворення часто балансують на межі почуття і при бажанні можуть зійти за власну думку. Таким чином, недалекий суб'єктивізм, заснований на недостатньому знанні предмета або явища, — це окремий випадок моветону.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Комільфо» у словнику "Мислово

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]