Молдовська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Бессарабською митрополією Румунського патріархату.

Православна церква Молдови
Молдовсько-Кишинівська митрополія
рум. Biserica Ortodoxă din Moldova
Mitropolia Chișinăului și a întregii Moldove
рос. Православная церковь Молдовы
Молдавско-Кишинёвская митрополия

Дзвіниця катедрального собору Різдва Христового
Засновники Архиєрейський собор Московського патріархату (як Кишинівська-Хотинська єпархія)
Дата заснування
Статус самоврядна[a]
У складі Московського патріархату
Самостійність проголошена 2 жовтня 1992 як самоврядна
Самостійність визнана не визнана Румунським патріархатом
Перший предстоятель Гавриїл Митрополит Кишинівський і Хотинський
Чинний предстоятель Володимир Митрополит Кишинівський і всієї Молдови
Центр Кишинів, Республіка Молдова
Кафедральний собор Різдва Христового
Основна юрисдикція Молдова Молдова
Літургічна мова румунська, новомосковський ізвод церковнослов'янської, гагаузька[1]
Музична традиція московська, візантійська
Церковний календар юліанський, новоюліанський
Єпископів 8
Єпархій 6
Навчальних закладів 4
Монастирів 46
Парафій 1231
Священиків 1395
Офіційний сайт mitropolia.md

Правосла́вна це́рква Молдо́ви (рум. Biserica Ortodoxă din Moldova, рос. Православная церковь Молдовы) або Молдо́всько-Кишині́вська митропо́лія (рум. Mitropolia Chișinăului și a întregii Moldove, рос. Молдавско-Кишинёвская митрополия) — самоврядна східно-православна церква у складі Московського патріархату в Республіці Молдова. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, новомосковський ізвод церковнослов'янської, румунську мови, юліанський і новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: Православ'я в Молдові

Вважається, що православне християнство вперше було привезено до Румунії та Молдови апостолом Андрієм. Як би там не було, до 14 століття православна церква в Молдавському князівстві — сьогодні північно-східна Румунія, Молдова та південно-західна Україна — перебувала під владою митрополита Галицького. В 1386[2], Константинопольска православна Церква , яка мала юрисдикцію в регіоні, обрала спеціального митрополита в регіоні. До 15 століття цей митрополит обирався автокефальною Охрідською церквою, але після скасування останньої Молдовська митрополія повернулась до юрисдикції Константинопольської церкви.

У 1812 р. до складу Російської імперії було приєднано східну половину Молдавії (перейменовану на Бессарабію ) , відтоді румунська митрополія Константинопольського патріархату зазнала вторгнення Московського патріархату. У 1813 р. При Румунському архієпископі Гаврилі Банулеску-Бодоні була створена Єпархія Кишинева (Кишинів) та Хотина. Після 1821 р. Російська імперія і церква розпочали політику централізації та русифікації, яка включала нав'язування церковнослов'янської мови замість румунської як богослужбової мови, а всіх архієпископів ставили росіян. Однак місцеві священики продовжували служити в сільських парафіях (охоплюючи більшість населення Молдови); оскільки більшість не розмовляла російською мовою, спроби створити семінарію, що займається лише російською мовою, не вдалися, а сільське духовенство все більше ізолювалося від церковного керівництва. Отже, після 1867 року церковна влада почала використовувати як румунську, так і російську у своїх публікаціях, і в 1905 р. Виникла нетривала ініціатива зробити румунську — мовою освіти.[3]

У 1858 р. Після повернення Південної Бессарабії до Молдавії, яка незабаром об'єдналася з Валахією, щоб утворити Румунію, православні церкви в Кагулі, Болграді та Ісмаїлі знову повернулися під юрисдикцію Румунської церкви Митрополії Молдавії , яка створила єпархію Нижнього Дунаю, у 1864 р.  У 1878 р. Після повторної анексії Росією південної Бессарабії юрисдикція російської церкви була відновлена.[4]

У 1918 році, після того, як регіон перейшов під владу Румунії, проти протестів Московського патріархату, яка вже підпорядкувалась на той час Румунській православній церкві, прийшла Кишинівська архієпархія. Не бажаючи прийняти зміни, що настали, єпископа Кишинева було замінено.  У 1922 р. Священний Синод Румунської Православної Церкви створив ще дві єпархії в Бессарабії — єпархію Хотинську та розташовану в Баллі , і єпархію Четатеї Альба , що знаходилася в Ісмаїлі і в 1927 році , православна церква в Бессарабії була піднята в сан Бессарабійської митрополії. Румунська держава та церква розпочали контр-кампанію румунізації з метою нав'язування румунської мови як богослужбової мови та переглянули юліанський календар [5][6].

Після пакту Молотова — Ріббентропа Радянський Союз анексував Бессарабію та проголосив Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. Митрополія Бессарабії була змушена перервати свою діяльність.  У цей же період Московський патріархат встановив на території нової радянської республіки нову Кишинівську єпархію. У 1990 році його підвищили в сан архієпархії.[7]

Через рік після незалежності від СРСР як Республіки Молдова в 1991 р. Московський патріархат надала самоврядний статус своїй юрисдикції в новій країні і підняла чин Архиєпархії до митрополії Кишинева та всієї Молдови.[8]

З часу падіння Радянського Союзу російський уряд часто використовував свої зв'язки з Московським патріархатом, щоб заблокувати та стримувати інтеграцію колишніх радянських держав, таких як Молдова, на Захід.

Статус самоврядної було надано 2 жовтня 1992 р. рішенням синоду Московського патріархату. Томос московського патріарха Алексія II з даруванням автономії датовано 2 грудням 1994 року.

Предстоятелем з часу заснування самокерованого статусу Володимир Кантарян, митрополит Кишинівський і всієї Молдови.

Колишня московська Микільська церква в Бухаресті

Після розпаду СРСР рішенням Священного синоду Румунської церкви від 14 вересня 1992 року відновлена Бессарабська митрополія. У результаті виникли тертя у відносинах між помісними православними церквами в зв'язку зі взаємними юрисдикційними домаганнями на територію Молдови.

У кінці жовтня 2007 року конфлікт загострився після прийняття 24 жовтня Священним синодом Румунської церкви рішення про створення в складі Румунського Патріархату семи нових єпископатів: зокрема, в Бессарабської митрополії вирішено відродити Бельцький єпископат (колишній Хотинський), єпископат Південної Бессарабії з центром в Кантеміра і православний єпископат Дубоссар і всього Придністров'я з центром в Дубоссарах. Як заявили в Румунському Патріархаті, зазначені єпархії існували в Бессарабської митрополії до 1944 року і зараз було прийнято рішення про їх поновлення на вимогу румунських православних віруючих. Тираспольська і Дубосарська єпархія Православної церкви Молдови назвала рішення Синоду Румунської православної церкви заснувати на території Молдови три власні єпархії, центром однієї з яких стане місто Дубоссари (Придністров'я), незаконним. Митрополит Кирил (Гундяєв) розцінив рішення Румунського синоду як «крок, який руйнує православну єдність і не залишиться без наслідків».[9]

6 листопада 2007 року ЗМІ розповсюдили заяву митрополита Петра (Педурару), глави Бессарабської митрополії, про те, що «Румунський патріархат має намір розширювати свій вплив в Молдові й Україні, зокрема, збільшуючи тут кількість парафій і єпархій».[10]

7 листопада 2007 року Священний синод Московського патріархату «в зв'язку з рішенням Румунської Православної Церкви про заснування її єпархій на території Молдови та України» висловив «глибоку стурбованість і скорботу», розцінивши такий крок як «попрання самих основ церковного устрою»; висловив «рішучий протест проти нового вторгнення в свої канонічні межі».[11]

14 листопада 2007 року Священний синод РПЦвУ визнав неправомірними дії РумПЦ по створенню своїх єпархій на території України та виступив із заявою.[12][13]

22 листопада 2007 року в Троянському монастирі (Болгарія) відбулася зустріч представників Румунського патріархату з представниками Московського патріархату, на якій останні зажадали скасувати три румунські єпархії в складі «Бессарабської митрополії».[14][15] За повідомленнями румунської преси, Румунський патріархат висловилася за створення в Молдові автокефальної церкви як способу вирішення «проблеми Бессарабської митрополії».[16]

У січні 2008 року в конфлікт втрутилася влада Молдови, зажадавши від чотирьох священнослужителів і черниці Бессарабської митрополії покинути територію країни; Румунський патріархат угледів в цьому спробу залякування кліриків митрополії[17] і звернувся до Ради Європи зі скаргою на прокремлівського президента Молдови Володимира Вороніна.[18]

21 січня 2008 року Володимира Воронін і Алексій II спільно засудили політику Румунського Патріархату на території Молдови; зокрема, Воронін заявив, що «створення так званої "Бессарабської митрополії" і її структур — це частина агресивної політики Румунії проти суверенної молдовської держави».[19] У той же день Воронін отримав від патріарха Алексія II премію Міжнародного громадського фонду єдности православних народів «За видатну діяльність зі зміцнення єдности православних народів».

Організація та структура[ред. | ред. код]

Молдовська православна церква вимагає виключної юрисдикції над православною церквою в Молдові, хоча це оспорюється Румунською православною церквою та її Бесарабською митрополією. Митрополія Кишинева і всієї Молдови в даний час складається з п'яти єпархій. Станом на 2010 рік, митрополія Кишинів і всієї Молдови мала 1231 парафії , 46 монастирів , 9 скитів , теологічна академію та дві богословські семінарії. Церква налічує 7 єпископів, 1395 священиків та 107 дияконів.

З моменту надання автономії Молдовській православній церкві Московським патріархатом Церква керує своїми місцевими справами через місцевий синод під головуванням його предстоятеля та церковними єпархіальними єпископи.

Єпархії[ред. | ред. код]

Мапа єпархій

Православна церква Молдови включає шість єпархій:

Статус Румунської православної церкви в Молдові[ред. | ред. код]

Румунська православна церква вважає, що вторгнення Московського патріархату в канонічні території колишньої Бессарабії було несправедливим і образливим актом з точки зору історичної реальності і канонічного права та юрисдикції.

На шляху до незалежності Молдови Румунська православна церква відновила Бесарабську митрополію і надала їй автономію та надала їй канонічну територію в Республіці Молдова та областями на південному заході України з румунським населенням. Митрополія була заснована в 1992 році молдавським православним єпископом Баллі, Петру (Падурару). У 2006 році Верховний Суд Молдови визнав Автономну митрополію Бессарабії "історичною, канонічною та духовною спадкоємцею Бесарабійської митрополії, яка функціонувала до 1944 року в тому числі".

Бесарабська митрополія на момент організації мала 84 парафії в Молдові, і Московським патріархатом вважається схизматичною організацією. З іншого боку, Румунська православна церква виступає за "мирне співіснування та братську співпрацю між двома православними митрополіями, які діють під юрисдикцією двох сестринських православних патріархатів".

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Офіційний сайт [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • РПЦ неодноразово анексувала території інших православних церков – журналіст. http://religionpravda.com.ua/. Релігійна правда. 30 листопада 2019. Процитовано 19 травня 2021.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Православная Церковь Молдовы (Biserica Ortodoxă din Moldova). Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  2. ↑ Ioannis, Lotsios (Παρασκευή, 15 Φεβρουαρίου 2019). Panorthodox Synod : Ο Μ. ΠΡΩΤΟΠΡΕΣΒΥΤΕΡΟΣ ΓΕΩΡΓΙΟΣ ΤΣΕΤΣΗΣ ΓΙΑ ΤΟ ΟΥΚΡΑΝΙΚΟ. Panorthodox Synod. Процитовано 28 листопада 2019.
  3. ↑ Keith Hitchins (1994). Romania. Clarendon Press. с. 244—247. ISBN 978-0-19-822126-5.
  4. ↑ The Lower Danube Archidiocese history. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2019.
  5. ↑ The Position of the Romanian Patriarchate concerning the Reactivation of the Three Dioceses in the Metropolitanate of Bessarabia
  6. ↑ Biserica Ortodoxă Română din Basarabia în perioada 1812-1918. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 28 листопада 2019.
  7. ↑ Contextul istoric [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] at mitropoliabasarabiei.ro (рум.)
  8. ↑ Istoric [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.] at mitropolia.md (рум.)
  9. ↑ Решение об открытии в Молдавии епархий Румынского Патриархата является нарушением канонического порядка, заявляет митрополит Кирилл. [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт МП, 01.11.2007.
  10. ↑ Румынская церковь заявляет о намерении усилить своё влияние в Молдавии и на Украине [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] Интерфакс.ru 06 ноября 2007 года
  11. ↑ Заявление Священного Синода Русской Православной Церкви в связи с решением Румынской Православной Церкви об учреждении её епархий на территории Молдавии и Украины [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]. Официальный сайт МП, 07.11.2007.
  12. ↑ Заява Священного Синоду Української Православної Церкви з приводу дій Священного Синоду Румунської Православної Церкви [Архівовано 2011-10-16 у Wayback Machine.] Оригинал текста заявления на официальном сайте УПЦ
  13. ↑ Священный Синод УПЦ выступил с заявлением по поводу действий Румынского Патриархата[недоступне посилання з Март 2018] pravoslavie.ru, 17.11.2007.
  14. ↑ Состоялись переговоры представителей Московского и Румынского Патриархатов о положении в Молдавии [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Официальный сайт МП, 23.11.2007.
  15. ↑ Румынская церковь пообещала рассмотреть требование Московского патриархата упразднить три епархии в Молдавии на следующем Синоде [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Интерфакс, 23.11.2007.
  16. ↑ Румынский патриархат предлагает объединить «Бессарабскую» и Молдавскую митрополии в независимую Церковь [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Интерфакс, 27.11.2007.
  17. ↑ Власти Молдавии требуют депортации в Румынию четырёх священников и монахини «Бессарабской митрополии». [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] Интерфакс, 09.01.2008.
  18. ↑ Коробов П., Попов В. Владимира Воронина обвинили в служении РПЦ. // Коммерсантъ. — № 3 [3820]. — 16.01.2008.
  19. ↑ Алексий II и Владимир Воронин не согласны с поведением Румынии и Румынской церкви в отношении Молдавии. [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] Интерфакс, 21.01.2008.
Автокефальні
церкви
Нові патріархати
Архієпископії і митрополії
Історичні
Картлійська (V ст. — 1811) · Охридська (1018—1767) · Пецька (1219—1463; 1557—1766) · Тирновська (1235—1393) · Абхазька (XV—1814) · Карловацька (1766—1920) · Чорногорська (1766—1920) · Германштадтська (1864—1919) · Буковинська (1874—1919) · Белградська (1879—1920)
Автономні
церкви
Напівавтономні
церкви:
Історія
Літургія
Інше
* автокефалія не визнається більшістю православних церков
⁂ автокефалія не визнається самою церквою
 
Архієпархії
Єпархії
¹ РПЦ вважає ПЦА автокефальною церквою, однак більшість автокефальних церков цю автокефалію не визнають і вважають ПЦА самоврядною церквою у складі РПЦ
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Молдовська_православна_церква&oldid=39739557