Монометалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Монометалі́зм(від латин. mono — один і metallum — метал) — форма грошової системи, у якій роль грошового еквіваленту і основи грошового обігу виконує один грошовий метал. Банкноти та інші знаки вартості можна обміняти на цей грошовий метал[1][2].

Від кінця XIX століття найбільшого поширення набув золотий монометалізм. Розрізняють три його різновиди:

  • золотомонетний стандарт: золото можна карбувати для приватних осіб, можна вільно ввозити і вивозити іноземну валюту, при цьому кредитні гроші можна вільно міняти на золоті монети;
  • золотозлитковий стандарт: золоті монети не можна вільно карбувати і вони відсутні в обігу. Банкноти можна міняти лише на золоті зливки;
  • золотодевізний стандарт: гроші не можна міняти безпосередньо на золото, але їх зв'язок зберігається через посередництво іноземної валюти.

Серед цих різновидів найдосконалішим вважають золотомонетний стандарт, який діяв у XIX на початку XX ст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сутність та основні елементи грошово-кредитної системи. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  2. Види і типи грошових систем та їх еволюція. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]