Мотовиліхинські заводи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Мотовиліхинські заводи»
«Мотовилихинские заводы»
Тип Публічна компанія
Форма власності акціонерне товариство і публічна компанія
Галузь Виробництво озброєнь, нафтопромислового обладнання
Спеціалізація Спеціальне машинобудування і металургія
Лістинг на біржі MOEX: [1]
Засновано 1736
Засновник(и) Татищев В. М.
Штаб-квартира Росія Росія, м. Перм
Попередні назви Пермські гарматні заводи
Завод ім. Леніна
Ключові особи Сергій Когогін (голова ради директорів), Юрій Клочков (генеральний директор)
Продукція Артилерійські системи, Реактивні системи залпового вогню, будівельно-дорожня техніка, продукція металургії
Виторг ▲ 14,516 млрд руб. (2012 рік)[1]
Операційний прибуток (EBIT) 900 млн руб. (2012 рік)[2]
Чистий прибуток ▼ −786 млн руб. (2012 рік)[2]
Активи 18 946 145 000 ₽ (2016)[3]
Власний капітал −4 872 882 000 ₽ (2016)[4]
Власник(и) Ростех
Співробітники більше 7 тис.
Дочірні компанії ЗАТ «Третій Спецмаш», ТОВ МЗ «Камасталь», ЗАТ «Торговий дім» МЗ "", ТОВ «Тепло-М», ЗАТ «Імпульс-М», ЗАТ «СКБ», ЗАТ «УДС» Молот ""
mz.perm.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Мотовиліхинські заводи у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мотовиліхинські заводи

«Мотовиліхинські заводи» — російська збройова компанія. Повне найменування — ТОВ спеціального машинобудування і металургії «Мотовиліхінскі заводи». Штаб-квартиру розташовано в Пермі.

Історія[ред. | ред. код]

Компанія веде свою історію з моменту закладки на Камі за приписами Анни Іоанівни і начальника Уральського гірського округу В. М. Татіщева Мотовиліхинського міделиварного заводу в 1736 році. В кінці XVIII століття поруч з мідеплавильному заводом були побудовані сталегарматний і чугуногарматний заводи, які в 1871 році були об'єднані в «Пермські гарматні заводи». У 1876 році тут була пущена перша на Уралі мартенівська піч. Міделиварний же завод було зупинено.[5]

У 1992 році підприємство було акціоноване, отримало назву ВАТ «Мотовиліхинскі заводи».

З 2018 року на підприємстві запущено процес банкрутства. Як наголошується, що це не означає закриття заводу.[6][7]

У листопаді 2022 року стало відомо, що завод передав продукцію у рамках виконання держоборонзамовлення рф.[8]

2022 році частину територій підприємства продано за 59,5 млн рублів (близько 100 тисяч доларів) під житлову забудову.[6]

29 квітня 2023 року на заводі сталася пожежа, за даними заводу, там горів трансформатор[9].

Власники і керівництво[ред. | ред. код]

Статутний капітал компанії становить 1,49 млрд руб. Акції групи підприємств «Мотовиліхинскі заводи» за станом на 31 березня 2014 року було розподілено наступним чином[10]: 35 % належить «дочкам» Державній корпорації «Ростех» (25 % — ВАТ «Рособоронекспорт», 10 % — ВАТ «ДНВП „Сплав“», Тула), 15 % має «дочка» ВАТ «Уралвагонзавод» ЗАТ «Уральская великовантажна техніка — Уралвагонзавод», 18,6 % належить ТОВ «Вектор Б», 16,4 % — ТОВ «Метал регіон».

Генеральний директор — Юрій Клочков[11], голова ради директорів — Сергій Когогін.

Діяльність[ред. | ред. код]

ПАТ «Мотовиліхинскі заводи» об'єднує заводи, які спеціалізуються на виробництві металургійної продукції (спеціальні марки сталі, сортовий і листовий прокат, блюмси, поковки, штампування, лиття), нафтопромислового і бурильного устаткування, будівельно-дорожньої техніки і артилерійських систем різних класів (артилерія і РСЗВ «Смерч»). Основні виробничі підрозділи: ТОВ МЗ «Камасталь», ЗАТ «МНГМ», ЗАТ «Третій Спецмаш». Збут, логістику і маркетинг продукції цивільного призначення веде ЗАТ ТД «Мотовиліхинскі заводи».

Військова продукція[ред. | ред. код]

Польова артилерія і міномети[ред. | ред. код]

Самохідна артилерія, міномети і комплекси[ред. | ред. код]

Реактивні системи залпового вогню[ред. | ред. код]

Машини керування вогнем артилерії комплексу 1В12 і його модифікацій[ред. | ред. код]

  • Машина старшого офіцера батареї 1В13
  • Машина командира батареї 1В14
  • Машина командира дивізіону 1В15
  • Машина начальника штабу дивізіону 1В16

Цивільна продукція[ред. | ред. код]

Будівельно-дорожня техніка[ред. | ред. код]

  • екскаватор-планувальник ЕТ-4322 (на базі КАМАЗ)
  • багатофункціональний плаваючий екскаватор МЗ-159
  • автокран «МОТОВИЛІХА» КС-5579.22 (35т.)
  • комбінована дорожня машина КМ-800С

Нафтопромислове обладнання[ред. | ред. код]

  • бурове обладнання
  • обладнання для видобутку нафти
  • обладнання для капітального ремонту свердловин

Факти[ред. | ред. код]

  • 1886 — на заводі почала працювати перша на Уралі електростанція.
  • В кінці XIX століття Гірським начальником заводу Слав'янов М. Г. була винайдено і випробувано перше в світі електрозварювання.
  • У Першу світову війну Пермські «Мотовиліхинскі заводи» поставили Російській армії п'яту частину артилерійського озброєння[12].
  • У Другу світову війну Пермські «Мотовиліхинскі заводи» виготовили чверть всіх артсистем Червоної армії[12].
  • Три бічні гармати на крейсера «Аврора» вироблені у Пермі[12].
  • Перший постріл по території нацистської Німеччини 2 серпня 1944 року був зроблений з 152-мм гармати-гаубиці МЛ-20 № 3922, зробленої в Пермі на «Мотовиліхинському заводі»[12].
  • Перший постріл по Берліну 20 квітня 1945 року зробила 122-мм корпусна гармата А-19 № 501, зроблена в Пермі[12].
  • У травні 2010 року ливарники підприємства розробили креслення і виготовили 85-ти кілограмову гирю для Федерації силового екстриму Пермського краю. Цей снаряд на 3 кг важчий оригінальної гирі Дикуля і на даний момент є найважчим з існуючих[13].

Див. також[ред. | ред. код]

  • Биховський, Абрам Ісаєвич — директор «Мотовиліхинських заводів» з 1939 по 1952 роки
  • Віктор Миколаєвич Лебедєв — директор «Мотовиліхинських заводів» з 1952 по 1976 роки
  • Промислові підприємства Пермського краю
  • Музей ВАТ «Мотовиліхинські заводи»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 2013-й – трудный. И переломный // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2013. — № 12(11141). — С. 1.
  2. ↑ а б 2013-й – трудный. И переломный // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2013. — № 12(11141). — С. 2.
  3. ↑ http://mz.perm.ru/to_investors/accounting/ПАО%20МЗ%20Консолидированная%20отчетность%20по%20МСФО%20за%202016г.zip
  4. ↑ http://mz.perm.ru/to_investors/accounting/%D0%9F%D0%90%D0%9E%20%D0%9C%D0%97%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%A1%D0%A4%D0%9E%20%D0%B7%D0%B0%202016%D0%B3.zip
  5. ↑ История — О холдинге — Мотовилиха [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] // mz.perm.ru (Перевірено 7 березня 2011)(Проверено 7 марта 2011)
  6. ↑ а б Росія розпродає єдиного виробника РСЗВ “Град” та “Смерч” (укр.). Процитовано 9 липня 2023.
  7. ↑ «Мотовилихинские заводы» признаны банкротом (рос.). Процитовано 7 липня 2023.
  8. ↑ Російська промисловість передала до армії нову партію РСЗВ (укр.). Процитовано 9 липня 2023.
  9. ↑ У російській Пермі горів завод із виробництва снарядів для артилерії та РСЗВ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  10. ↑ Ежеквартальный отчёт за I квартал 2014 года[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ «Ростех» отдал «Мотовилиху» в управление «КАМАЗу» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ — Пермь (Перевірено 14 червня 2014)(Проверено 14 июня 2014)
  12. ↑ а б в г д Андрей Гаравский (10 жовтня 2006). «Мотовилихинским заводам» — 270 лет. Новости российской промышленности. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
  13. ↑ «Мотовилихинские заводы» изготовили уникальную гирю для сильнейших атлетов Пермского края [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // mashportal.ru (Перевірено 23 жовтня 2010)(Проверено 23 октября 2010)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мотовиліхинські_заводи&oldid=41084537