Мохаммед Лахдар-Хаміна
| Мохаммед Лахдар-Хаміна | |
|---|---|
| араб. محمد الأخضر حمينة | |
 | |
| Дата народження | 26 лютого 1934 (90 років) |
| Місце народження | М'Сіла, Алжир |
| Громадянство |
 Алжир |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1962—1962 |
| IMDb | ID 0482228 |
| Нагороди та премії | |
| Золота пальмова гілка (1975) | |
| lakhdar-hamina.com | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Мохаммеда Лахдара-Хаміни |
Мохаммед Лахдар-Хаміна (араб. محمد الأخضر حمينة; нар. 26 лютого 1934, М'Сіла, Алжир) — алжирський кінорежисер і сценарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Мохаммед Лахдар-Хаміна народився в місті М'Сіла в Алжирі. Починав навчання у себе на батьківщині. Вперше зацікавився світом кінематографу під час навчання в ліцеї Карно в Каннах, Франція. Після вивчення сільського господарства і права у французьких університетах, він дезертував у 1958 році з французької армії і приєднався до антифранцузького алжирського опору в Тунісі, де працював протягом правління тимчасового алжирського уряду у вигнанні. Кінокар'єра Лахдара-Хаміна почалася, коли він приєднався до алжирських макі (партизан). Розпочинав з документальних фільмів.
У 1966 році з ігровим військовим фільмом «Гірські вітри» потрапив у конкурс 20-го Каннського кінофестивалю і отримав приз за найкращий перший фільм. Після цього працював переважно у Франції.
Мохаммед Лахдар-Хаміна став першим в історії африканським лауреатом «Золотої пальмової гілки», коли в 1975 році на 28-му Каннському кінофестивалі отримав цю нагороду за фільм «Хроніка вогненних років»[1][2]. Після цього ще двічі (у 1982 і 1986 роках) фільми Лахдара-Хаміни брали участь в основній конкурсній програмі Каннського кінофестивалю, але перемоги не здобули.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1962 — Під знаком Нептуна / Sous le signe de Neptune (сценарист)
- 1964 — Але в один прекрасний день у листопаді / Mais un jour de novembre (режисер)
- 1965 — Гірські вітри / Rih al awras (режисер, сценарист)
- 1967 — Хасан Терро / Hassan Terro (режисер, сценарист)
- 1972 — Грудень / Décembre (режисер)
- 1975 — Хроніка вогненних років / Chronique des années de braise (режисер, сценарист, актор)
- 1982 — Піщаний вітер / Vent de sable (режисер, сценарист)
- 1986 — Остання картинка / La Dernière image (режисер, сценарист, актор)
- 2014 — Сутінки тіней / Crépuscule des ombres (режисер, сценарист, продюсер)
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Мохаммеда Лахдара-Хаміни[3] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1967 | Золота пальмова гілка | Гірський вітер | Номінація |
| Приз за найкращий перший фільм | Перемога | ||
| 1975 | Золота пальмова гілка | Хроніка вогненних років | Перемога |
| 1982 | Піщаний вітер | Номінація | |
| 1986 | Остання картинка | Номінація | |
| Московський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1967 | Гран-прі | Гірські вітри | Номінація |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| 1983 | Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільм | Піщаний вітер | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Awards 1975 : All Awards. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ 1975 - Perfumes Cannes. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Нагороди та номінації Мохаммеда Лахдара-Хаміни на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мохаммед Лахдар-Хаміна на сайті IMDb (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |