Музей історії сільського господарства Волині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей історії сільського господарства Волині
50°49′48″ пн. ш. 25°15′21″ сх. д. / 50.830139° пн. ш. 25.255889° сх. д. / 50.830139; 25.255889
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
45626, Волинська обл.,
Луцький район,
смт Рокині, вул. Шкільна, 1
Адреса вул. Шкільна, 1, Рокині, Волинська область, Україна
Засновано 1979
Відкрито 1979
Режим роботи з 9:00 до 18:00
без вихідних[1]
Фонд понад 200 експонатів[2]
Директор Роман Ковальчук[3]
Музей історії сільського господарства Волині. Карта розташування: Волинська область
Музей історії сільського господарства Волині
Музей історії сільського господарства Волині (Волинська область)
Мапа
CMNS: Музей історії сільського господарства Волині у Вікісховищі

Музей історії сільського господарства Волині — етнографічний музей і скансен в смт Рокині, розташованому за 12 км від Луцька (Волинська область).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Ініціатором і засновником музею, а також Рокинівського дендропарку був Петро Теслюк, колишній директор Волинської сільськогосподарської дослідної станції[4]. Зусиллями історика і краєзнавця Олександра Середюка та ентузіастів упродовж 1977—1979 років було здійснено низку туристично-краєзнавчих походів і розкопок, мандрівок, зустрічей із старожилами краю. Музей відкрився у 1979 році з експозицією, розміщеною у 8-и залах музею, що відображає історію волинського села, розвиток сільського господарства Волині в різні періоди, природу і екологію краю. Після здобуття Україною незалежності один з розділів експозиції було присвячено цьому періоду української державності[4][5].

У 1989 року на території Рокинівського дендропарку було засновано скансен, куди переносилися чи відтворювалися на місці споруди житлового, господарського і присадибного дерев'яного будівництва українського села. Переважно це споруди XIX століття: вітряк, дводільна хата, хлів, клуня, баня, льох, курна хата, стодола та ін.[5] Побудова експозиції просто неба розпочалася в 1990 році. Генеральний план побудо­ви експозиції розробив архітектор Ростислав Метельницький[6].

У 2017 пожежа пошкодила дводільну хату, котру невдовзі було відновлено[7]. Наприкінці того ж року в скансені відтворено частину козацької січі[6]. У травні 2020 року напередодні Міжнародного дня музеїв реставрували та відкрили новий екскурсійний об’єкт експозиції просто неба – «Козацький зимівник»[8]. З 2021 музей почасти перебуває у власності Луцької міської територіальної громади, почасти лишається у мажоритарній власності Олександра Середюка[9].

Експозиція[ред. | ред. код]

Стаціонарна експозиція, розташована в окремій споруді, займає 8 залів, розповідає про історію волинського села, розвиток сільського господарства Волині в різні періоди, про природу і екологію краю. Один з розділів експозиції присвячений історії української державності[5].

Скансен має вигляд вулички невеликого волинського села XIX століття. В експозиції просто неба представлені декілька типових волинських садиб, навколо яких створені селянські двори з клунями, хлівами, криницями й тинами[5], є кузня та невелика дерев'яна церква (каплиця)[6]. Частина споруд була перевезена з сіл Волині: 2 садиби з с. Березовичі Володимир-Волинського району, садибу з с. Комарове Маневицького району, вітряк с. Четвертня Маневицького району[10]. В спорудах відтворюється народна обрядовість і проводяться освітні заходи, пов'язані з традиційними українськими ремеслами[6].

Дерев'яна капличка на території музею зведена у 2000 році за кресленнями каплиці в с. Жадень (Рівненська область), освячена на честь Вознесіння Господнього[4].

При вході до музею в 2012 році встановлено пам’ятник козаку Мамаю[6].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Частина скансену
    Частина скансену
  • Курна хата XIX століття
    Курна хата XIX століття
  • Відтворена вулиця українського села
    Відтворена вулиця українського села
  • Інтер'єр поліської дводільної хати початку XX століття
    Інтер'єр поліської дводільної хати початку XX століття
  • Клуня
    Клуня
  • Вітряк кінця XIX століття
    Вітряк кінця XIX століття
  • Репліка ідола Святовита
    Репліка ідола Святовита

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Рокинівський музей історії сільського господарства Волині-скансен [Архівовано 10 липня 2012 у Wayback Machine.] // Музейний простір Волині
  2. ↑ Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 8 травня 2012.
  3. ↑ Обрали нового директора музею-скансену в Рокинях. Конкурент. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  4. ↑ а б в Вернидубов, Олександр (2008). Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Во-лин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки;. Луцьк: Твердиня. с. 23—24.
  5. ↑ а б в г Музейний простір Волині - Рокинівський музей історії сільського господарства Волині-скансен. volyn-museum.com.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  6. ↑ а б в г д Музею історії сільського господарства Волині - 40. blogs.korrespondent.net (рос.). Процитовано 20 грудня 2022.
  7. ↑ У Рокинях відновлюють спалену хату-експонат. Волинь24 (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  8. ↑ У музеї-скансені в Рокинях відкрили новий екскурсійний об’єкт (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  9. ↑ У власність Луцька передали музей-скансен в Рокинях, його «реанімують» за кошти інвесторів. ВолиньPost (англ.). Процитовано 20 грудня 2022.
  10. ↑ Верговська, М.С. (2015). Дослідження та музеєфікація пам'яток традиційної народної архітектури українського Полісся в музеях просто неба. Сіверщина в історії України, випуск 8. с. 58—61.

Додаткова література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей історії сільського господарства Волині
  • Гордієнко Н. Тридцять років — на музейній ниві / Н. Гордієнко // Волинь нова. — 2007. — 23 жовт. — С. 5. Данилюк А. Музей просто неба в Рокинях / А. Данилюк // Берегиня . — 2001. — No 4. — С. 65–68
  • Каднічанський Д. Використання історико-культурної спадщини України у туризмі на прикладі скансенів / Д. Каднічанський // Краєзнавство. — 2012. — № 1. — С. 128—138.
  • Середюк О. Доки живу — будуватиму: (спогади про створення Музею історії сіл. госп. Волині — скансену) / О. Середюк // Волинський музей: історія і сучасність: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки. — Луцьк, 2004. — С. 120—123.
  • Середюк О. М. Скарбниця історії Волині: іст.-краєзн. нарис про нар. музей історії сіл. господарства Волині / О. М. Середюк. — Луцьк: Настир'я, 1998. — 124 с. : іл.
  • Рокині — Рукині (Руки, що творять), — Луцьк, ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009, — С.252—286.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музей_історії_сільського_господарства_Волині&oldid=41791946