Мусіяка Віктор Лаврентійович
| Віктор Лаврентійович Мусіяка | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 3-й Заступник Голови Верховної Ради України | ||||
| жовтень 1996 — 14 квітня 1998 | ||||
| Попередник | Олег Дьомін | |||
| Наступник | Віктор Медведчук | |||
| Народився |
28 червня 1946 Безводне, Веснянська сільська громада, Миколаївський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер |
22 липня 2019[1] (73 роки) | |||
| Похований | Байкове кладовище | |||
| Відомий як | адвокат, політик | |||
| Місце роботи | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |||
| Політична партія | Третя Українська Республіка | |||
| Нагороди |
| |||
| musiyaka.com | ||||
Ві́ктор Лавре́нтійович Мусія́ка (28 червня 1946, Безводне, Миколаївський район, Миколаївська область — 22 липня 2019) — український юрист та політик, один з авторів тексту Конституції України, колишній лідер партії «Вперед, Україно!». Професор Києво-Могилянської академії.
Освіта[ред. | ред. код]
- 1973 року закінчив Харківський юридичний інститут, аспірантуру при інституті.
- Кандидатська дисертація «Солідарна відповідальність за спільне заподіяння шкоди» (1977).
Кар'єра[ред. | ред. код]
- Жовтень 1964 — листопад 1965 — фрезерувальник Суднобудівного заводу імені 61 комунара, місто Миколаїв.
- Листопад 1965 — грудень 1968 — служба в армії.
- Січень — травень 1969 — слюсар Ольшанського цементного заводу.
- Травень — серпень 1969 — робітник радгоспу «Криничанський», Миколаївська область.
- 1969—1973 — студент Харківського юридичного інституту.
- Листопад 1973 — листопад 1976 — аспірант кафедри цивільного права, з грудня 1976 — асистент, з червня 1978 — старший викладач, з червня 1980 — доцент, жовтень 1980 — січень 1984 — заступник секретаря парткому, з листопада 1985 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри цивільного права, січень 1984 — квітень 1986 — декан заочного факультету, грудень 1986 — квітень 1988 — проректор з навчально-методичної роботи, квітень 1988 — квітень 1990 — старший науковий працівник, червень 1991 — серпень 1994 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри основ підприємництва і фінансового права, з листопада 1992 — професор Харківського юридичного інституту (з березня 1991 — Українська державна юридична академія, потім — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого).
- Вересень 2000 — березень 2001 — директор Центру комерційного права.
- 2000—2002 — професор, завідувач кафедри галузевих правничих наук правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Голова наглядової ради Центру розвитку українського законодавства (з грудня 1999).
Академік Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем (з 1998).
Політична діяльність[ред. | ред. код]
В 1994 розпочинає політичну діяльність. Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 р. по квітень 1998 р., висунутий виборцями. Член групи «Реформи». Член Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи.
З листопада 1995 р. по червень 1996 р. — постійний представник Президента України у Верховній Раді України[2][3].
З жовтня 1996 р. по квітень 1998 р. — заступник Голови ВР України[4]. Потім — головний консультант Науково-експертного управління Секретаріату ВР України, заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства ВР України.
Очолював дві ТСК: по доопрацюванню проекту Закону України про місцеве самоврядування в Україні (1996); для підготовки проекту Цивільного кодексу України (1997).
До квітня 1998 був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.
У 1998 році очолює виборчий блок «Вперед, Україно!», який брав участь у Парламентських виборах 1998 року, однак до парламенту не потрапляє — блок набрав лише 1,73 % голосів[5].
У 1999 році В.Мусіяка очолює новостворену партію Вперед, Україно!. На виборах 2002 року потрапляє до Верховної ради 4-го скликання за списками блоку «Наша Україна», до якого входила і очолювана ним партія Вперед, Україно!.
Діяльність В. Мусіяки у Парламенті з 04.2002 р. по 05.2006 р. позначена кількома переходами по фракціях[6]:
| Фракція | Термін |
|---|---|
| Фракція «Наша Україна» | 15.05.2002 — 30.05.2002 |
| Група «Європейський вибір» | 04.03.2003 — 20.11.2003 |
| Фракція «Регіони України» | 20.11.2003 — 16.06.2004 |
| Група «Центр» | 01.07.2004 — 01.02.2005 |
| Група «Демократична Україна» | 24.03.2005 — 08.09.2005 |
| Фракція політичної партії «Вперед, Україно!» | 08.09.2005 — 04.11.2005 |
В. Мусіяка голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення політичної реформи, парламентської реформи та організації парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
.jpg)
У парламентських виборах 2006 року В.Мусіяка очолює список партії «Вперед Україно!»[7], яка не потрапляє до Верховної Ради, набравши лише 0,02 % голосів.
У парламентських виборах 2007 участі не брав.
У 2014—2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою ВРУ[8].
Раптово помер від інфаркту 22 липня 2019 року[9][10]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Свободи (28 червня 2021, посмертно) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[11]
- Заслужений юрист України (1 листопада 1996) — за значний особистий внесок у розробку і прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу[12]
- Член-кореспондент Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем з 1993 р.
- Державний службовець 1-го рангу з 07.1998 р.
- Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1986 р.).
Творчість[ред. | ред. код]
Автор, співавтор близько 120 наукових праць, зокрема книг:
- «Радянське цивільне право» (1983 р., співавтор),
- «Авторські договори» (1988 р.),
- «Цивільно-правовий захист прав громадян» (1993 р., співавтор),
- «Правове регулювання підприємницької діяльності» (1995 р.).
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Помер один з авторів Конституції України Віктор Мусіяка
- ↑ Указ Президента України від 23 листопада 1995 року № 1086/95 «Про Постійного представника Президента України у Верховній Раді України»
- ↑ Указ Президента України від 26 липня 1996 року № 598/96 «Про увільнення В. Мусіяки з посади Постійного представника Президента України у Верховній Раді України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 3 жовтня 1996 року № 402/96-ВР «Про обрання заступника Голови Верховної Ради України»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2007.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat_fr_changes?d_id=759&SKL=5[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 2 січня 2006 року № 3 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії "Вперед, Україно!"»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року № 64-VIII «Про формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України»
- ↑ «Студенти його любили» — попрощалися з одним із авторів Конституції Віктором Мусіякою
- ↑ Помер один з авторів Конституції України Віктор Мусіяка. LB.ua. 22 липня 2019. Процитовано 17 вересня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України від 1 листопада 1996 року № 1032/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України"»
Посилання[ред. | ред. код]
- Мусіяка [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Персональний сайт
|
| |||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
- Народились 28 червня
- Народились 1946
- Уродженці Миколаївської області
- Померли 22 липня
- Померли 2019
- Поховані на Байковому кладовищі
- Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Кавалери ордена Свободи
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Заслужені юристи України
- Голови Верховної Ради України
- Політики України
- Українські правники
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Заступники Голів Верховної Ради України
- Члени конституційних комісій в Україні
- Представники Президента України у Верховній Раді