Мухаммад Шах (султан Брунею)
| Мухаммад Шах | ||
| ||
|---|---|---|
| 1363 (за іншими даними, 1405) — 1402 (за іншими даними, 1415) | ||
| Попередник: | Титул започатковано | |
| Спадкоємець: | Абдул Маджид Хассан | |
| Народження: | 14 століття | |
| Смерть: | 1402 (за іншими даними, 1415) | |
| Національність: | мінангкабау[1] | |
| Країна: | Бруней | |
| Релігія: | іслам | |
| Діти: | Абдул Маджид Хассан | |
Мухаммад Шах, народжений Алак Бетатар — напівлегендарний брунейський герой, перший ісламський султан Брунею та засновник султанату Бруней-Даруссалам.
Згідно з різними брунейськими версіями правив у 1363–1402[2] або 1405–1415 роках[3].
Біографія[ред. | ред. код]
Алак Бетатар описаний у брунейській епічній поемі «Сіаїр Аванг Семаун» (малай. Syair Awang Semaun). Згідно з нею, він був один з 14 братів, синів Дева Емаса Каянгана малай. Dewa Emas Kayangan. Сам Дева Емас Каянган народився з яйця, що боги спустили з неба.[4] Декілька братів захопили в полон доньку султана Джохору й привезли її до Алака Бетатара, з яким вони одружилися. Тоді султан послав птаха шукати дочку. Дочка повідомила птасі, що щаслива вийти заміж за нащадка богів, тому джохорський султан приїхав у Бруней та проголосив Алака Бетатара першим правителем.[5]
Ісламські джерела «Родовід брунейських султанів» (малай. Silsilah Raja-Raja Brunei), найраніші копії яких датовані 1735 роком, та «Генеалогічна таблиця» (малай. Batu Tersilah Brunei) 1807 року асоціюють героя поеми Алака Бетатара з першим ісламським султаном Мухаммадом Шахом. Вони повідомляють, що Алак Бетатар відправися в Джохор, щоби отримати титул султана, а його найстарший брат Патех Бербай став першим міністром (бендагарою)[5]
Сучасна брунейська історіографія вважає Мухаммада Шаха першим ісламським султаном, що правив у XIV чи на початку XV століття. Проте з інших джерел відомо, що до кінця XIV століття Бруней був залежний від індуїстської імперії Меджепегіт, а за записами португальських військових чиновників Малакки ще й у 1514 році брунейський монарх лишався язичником і лише 1515 року прийняв іслам.[6]
Вочевидь легендарна постать Алака Бетатара мала легітимізувати родовід султанів Брунею та пов'язати їх з ісламськими монархіями Джохору й Малакки, місцевими племенами Борнео, звідки походили матері братів. Божественне походження батька та зв'язки з Китаєм та Аравією слугували тій же меті.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ensiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang / за ред. H. Chaniago, R. I. Denas — UMSB Press, 2023. — ISBN 978-623-8416-00-4
- ↑ Історичний центр Брунею. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 листопада 2012.
- ↑ родовід султанів Брунею на урядовому сайті. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 10 листопада 2012.
- ↑ а б Saunders, 2013, с. 41.
- ↑ а б Saunders, 2013, с. 39.
- ↑ Robert Nicholl. European Sources for the History of the Sultanate of Brunei in the Sixteenth Century. (1975) (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Graham Saunders (5 листопада 2013). A History of Brunei. Routledge. ISBN 978-1-136-87394-2.(англ.)
- https://web.archive.org/web/20150415152209/http://www.history-centre.gov.bn/sultanbrunei.htm
|
Це незавершена стаття про особу Брунею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |