Мшанець (Білецька сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мшанець
Церква св. архістратига Михаїла
Церква св. архістратига Михаїла
Церква св. архістратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Білецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1463
Населення 728
Територія 1.625 км²
Густота населення 448 осіб/км²
Поштовий індекс 47235
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д. / 49.75222; 25.47528Координати: 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д. / 49.75222; 25.47528
Водойми Верховинка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Курівці
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Мшанець. Карта розташування: Україна
Мшанець
Мшанець
Мшанець. Карта розташування: Тернопільська область
Мшанець
Мшанець
Мапа
Мапа

CMNS: Мшанець у Вікісховищі

Мшане́ць — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Верховинка, на сході району. Центр колишньої Мшанецької сільської ради, якій були підпорядковані села Дітківці та Хомівка. 19751990 називалося Переможне. До Мшанця приєднано хутір Манюки.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.[1]

Населення — 728 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Мшанця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.

Мшанець вперше згадується у 1463 році як маєток князя Семена Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Несвицьким, Василієм Несвицьким і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного князя Семена, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Мшанець разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Мшанцем та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.

1734 через Мшанець проходив повстанський загін Верлана.

Під час Першої світової війни в 1914 році село окупували російські війська. У липні 1915-го населення евакуювали. Селяни, які мали тяглову силу, були вивезені до Оброшина та Верхобужа на Львівщині, а які не мали — в австрійський Ґмінд. У 1918-му люди повернулися до села, але хати були знищені. Селянам доводилось жити в землянках[2].

1933 у Мшанці була велика пожежа.

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.[3]

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 100%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква святого архістратига Михаїла (1794, кам'яна, реконструйована).
  • Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість (1896). Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, братську могилу на місці поховання 21-го воїна Радянської Армії (1965).
  • Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Останці Подільських Товтр.
  • Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Грабарки та Верховина.
Скульптура святої

Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами (пам'ятка монументального мистецтва). Встановлена 1822 року біля дороги (поворот на с. Дітківці).

Постамент — 2,6х2,7 м висота 4,0 м; висота скульптури 1,75 м, площа 0,0003 га.[5]

Пам'ятний знак на честь скасування панщини[ред. | ред. код]

Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлений 1848 року (пам'ятка історії).

Постамент 1,25х1,35 висота 2,05 м; висота скульптури 1,3, площа 3 м2.[6]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, офтальмольлогічний санаторій «Барвінок», МП «Медобори», пекарня, молокозавод.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Т. Береговий, У. Коропецька. Мшанець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 373, 374. — ISBN 978-966-457-228-3.
  3. Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2012.
  4. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  5. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  6. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27.01.2010 р. № 16.

Джерела[ред. | ред. код]