Орландо (аеропорт)
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2019) |
| Орландський міжнародний аеропорт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Файл:Orlando International Airport Logo.svg | |||||||||||
 View of a terminal as seen from an arriving plane with the control tower in the background | |||||||||||
| ІАТА: MCO • ICAO: KMCO • FAA: MCO | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 28°25′46″ пн. ш. 81°18′32″ зх. д. / 28.42944° пн. ш. 81.30889° зх. д.Координати: 28°25′46″ пн. ш. 81°18′32″ зх. д. / 28.42944° пн. ш. 81.30889° зх. д. | |||||||||||
| Тип | public | ||||||||||
| Власник / оператор | Greater Orlando Aviation Authority | ||||||||||
| Обслуговує |
Орландо, США | ||||||||||
| Розташування |
within Orlando city limits | ||||||||||
| Хаб | *Silver Airways | ||||||||||
| Фокус-місто | |||||||||||
| Висота над р. м. | 29 м / 96 фт | ||||||||||
| Вебсайт | www.orlandoairports.net | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
| Гелікоптерні майданчики | |||||||||||
| |||||||||||
| Статистика (2018) | |||||||||||
| Aircraft operations | 347,672[1] | ||||||||||
|
Source: Aircraft operations: Federal Aviation Administration[2] Passengers: Airports Council International[3][4] | |||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||
| 4167162 | |||||||||||
| 10061722 | |||||||||||
 | |||||||||||
 Орландо у Вікісховищі | |||||||||||
Орландський міжнародний аеропорт (IATA: MCO, ICAO: KMCO, FAA ідент. місц.: MCO)[5] — великий громадський аеропорт, розташований у 10 км на південний схід від міста Орландо, Флорида, США. У 2018 році MCO перевіз 47696627 пасажирів, що робить його найзайнятішим аеропортом у штаті Флорида та 10-м найпотужнішим аеропортом у Сполучених Штатах.
Аеропорт служить центром для Silver Airways та центром фокусування для Frontier, JetBlue, Southwest та Spirit. Southwest Airlines є найбільшим за чисельністю перевезених пасажирів перевізником аеропорту. Аеропорт також є головним міжнародним шлюзом для регіону у осередді Флориди, де виконуються понад 850 щоденних рейсів 44 авіакомпаніями. Аеропорт обслуговує 135 внутрішніх та міжнародних напрямків. MCO займає 5383 гектари й є одним з найбільших комерційних аеропортів за площею у США. Крім того, в аеропорту є база технічного обслуговування United Airlines.[6]
Код аеропорту MCO позначає колишнє ім'я аеропорту, — військово-повітряна база МакКой Стратегічного повітряного командування (SAC), яку було закрито у 1975 році в рамках загального військового скорочення після закінчення війни у В'єтнамі.
Велике Орландо також обслуговується Міжнародним аеропортом Орландо-Санфорд (SFB), й опосередковано Міжнародним аеропортом Дейтона Біч (DAB), Міжнародним аеропортом Орландо Мельбурна (MLB) та Тампським міжнародним аеропортом (TPA).
Історія[ред. | ред. код]
Аеродром первинно було побудовано як база повітряних сил армії США, з початком експлуатації у 1942 році, як поле армійської авіації Орландо № 2, що було допоміжним аеродром до бази армійської авіації Орландо, що тепер відомо, як Орландський виконавчий аеропорт.
У 1950-х роках база почала проводити щорічні змагання з бомбардування та навігації SAC. Стратоджет Боїнг B-47 розбився під час цих змагань 1958 року, вбивши полковника Майкла Нормана Райта Маккоя, командира 321-го бомбардувального крила. Наступного року базу було перейменовано на його ім'я МакКой.
Під час кубинської ракетної кризи у жовтні 1962 року McCoy AFB стала тимчасовою оперативною базою для понад 120 винищувачів F-100 Super Sabre та F-105 Thunderchief та первинною базою для розвідувальних літаків U-2, що літали над Кубою. Один з цих U-2 був збитий радянськими ракетами С-75 "поверхня-повітря" поблизу Банеса на Кубі. Його пілот, майор Рудольф Андерсон молодший був лише одним вбитим за Кубинської кризи.
База Маккой була закрита й передана у власть міста Орландо у 1974 році у рамках скорочення збройних сил після В'єтнамської війни.
1976 року аеропорт отримав свою сучасну назву та статус міжнародного аеропорту, але зберіг старий код IATA MCO та код аеропорту ІКАО KMCO.
У 1978 році розпочалося будівництво нинішнього терміналу та аеросторін 1 й 3, що відкрилися у 1981 році.[7]
Якщо у 1978 році в аеропорту обслуговано 5 мільйонів пасажирів, то у 2018 році ця чисельність зросла до 47 мільйонів.[8] Сьогодні він займає 54 квадратних кілометри й є 4-им за величиною аеропортом у Сполучених Штатах за площею після Денверського міжнародного аеропорту (136 км2), Міжнародного аеропорту Даллас-Форт-Ворт (70 км²) й Південно-західно-флоридського міжнародного аеропорту (55 км²). MCO має четверту найвищу контрольну вежу у Північній Америці 105 метрів.
Орландський міжнародний аеропорт було призначено, як місце для аварійної посадки Спейс Шаттл.[9]
Eastern Air Lines використовували Орландський аеропорт, як свій центр упродовж 1970-х та початку 1980-х років й стали "офіційною авіакомпанією Walt Disney World". Після банкрутства Eastern Air Lines, її роль взяла на себе Delta Air Lines, хоча пізніше вона прибрала більшу частину своїх авіаційних операцій з центру у Орландському міжнародному аеропорту й зосередила свої польоти на регіональних реактивних рейсах у рамках системи Delta Connection, зокрема з авіакомпаніями Atlantic Southeast Airlines, Comair та Chautauqua.
У 2017 році аеропорт досяг 44,6 мільйона пасажирів, перевершивши Маямський міжнародний аеропорт, й став найзайнятішим аеропортом на Флориді.[10]
Термінали та конкорси[ред. | ред. код]
Міжнародний аеропорт Орландо має схему центру зі спицями з великою головною будівлею терміналу у центрі й 4-ма сторонніми аероконкорсами (аеросторонами) потужністю у 129 воріт, що доступні для пасажирів з центральної будівлі терміналу через піднятими над землею лініями людо-двигунів. Головна будівля терміналу розділена на два термінали; Термінал A (з північної сторони будівлі) та термінал B (з південної сторони будівлі). В обох терміналах є засоби реєстрації пасажирів та багажу, що також розділяють 2 пункти пропуску безпеки: один у Західному залі, що веде до 1-ї й 3-ї аеросторін, а другий, — у Східному атріумі, що веде до 2-ї й 4-ї аеросторін. На відміну від подібного устрою аеропорту, що застосовується у Тампі, в MCO пасажири зобов'язані пройти безпеку, перш ніж пересуватися до аеросторін людо-двигунами.
В аеропорту є готель Hyatt Regency у межах основної структури терміналів. Готель розташований на стороні терміналу Східного атріуму з лобі четвертого поверху та кімнатами для гостей, починаючи з п'ятого рівня й вище. В аеропорту є велика зона лобі для гостей, що очікують рейсів, приміщення для проведення зборів, кілька барів та два ресторани, включаючи ресторан на верхньому рівні будівлі терміналу з видом на аеропорт та злітно-посадкові смуги.
Розширення та реконструкція терміналів[ред. | ред. код]
Південний термінал[ред. | ред. код]
Південний аеропортовий міжмодальний термінал у процесі будівництва. У ньому буде станція орландської швидкісної залізниці Вірджін Трейнс США, що зв'яже Орландо з Великим Маямі,[11] та, ймовірно, станція орландського легкого метро Санрейл.
Майбутнє з'єднання з легко-рельсовим СанРейл також вивчається.[12][13] Крім того, розглядаються кілька варіантів сполучення з Інтернашенал драйв:
- підвищеною залізничною системою Маглев, побудовану за допомогою американської технології Маглев, що може з'єднати аеропорт із З'їздним центром округу Оранж, Флоридським торговим центром (молом), й станцією СанРейл Сенд-Лейк-роад,[14][15]
- або легким залізничним сполученням, що пройде за аналогічним маршрутом, як альтернатива maglev між аеропортом та Інтернешенал драйв.[16]
Південний термінальний комплекс[ред. | ред. код]
У травні 2015 року Правління авіаційної адміністрації Великого Орландо (GOAA) одноголосно проголосувало за схвалення будівництва за 1,8 мільярди доларів Південного термінального комплекса (STC), що буде розташовано безпосередньо на південь від існуючого терміналу.[17] STC буде зведено поруч з Південним аеропортовим міжмодальним терміналом, що було завершено на початку 2018 року, й обидва будуть підключені до існуючого терміналу через новий Автоматизований людо-двигун (APM).[18] Будівництво STC розпочалося у 2017 році й розпочне роботу до 2021 року.[19]
Частка ринку авіакомпаній[ред. | ред. код]
Найбільші авіакомпанії MCO
З березня 2018 року по лютий 2019 року[20]
| Ранг | Авіакомпанія | Пасажири | Поділитися |
|---|---|---|---|
| 1 | Авіакомпанії Southwest | 10 962 000 | 27,13 % |
| 2 | Повітряні лінії Delta | 6 000 000 | 14,85 % |
| 3 | American Airlines | 5 358 000 | 13,26 % |
| 4 | JetBlue Airways | 4,973,000 | 12,31 % |
| 5 | Spirit Airlines | 4,434,000 | 10,97 % |
| 6 | Інші | 8,681,000 | 21,48 % |
Щорічний трафік[ред. | ред. код]
| Рік | Пасажири | Зміна попереднього року |
|---|---|---|
| 2000 рік | 30,823,509 | ▲ 5,6 % |
| 2001 рік | 28,253,248 | ▼ 8,3 % |
| 2002 рік | 26 653 672 | ▼ 5,7 % |
| 2003 рік | 27,319,223 | ▲ 2,5 % |
| 2004 рік | 31,143,388 | ▲ 14,0 % |
| 2005 рік | 34,128,048 | ▲ 8,4 % |
| 2006 рік | 34,640,451 | ▲ 1,5 % |
| 2007 рік | 36,480,416 | ▲ 5,3 % |
| 2008 рік | 35 660 742 | ▼ 2,3 % |
| 2009 рік | 33,693,649 | ▼ 5,5 % |
| 2010 рік | 34 877 899 | ▲ 3,5 % |
| 2011 рік | 35,356,991 | ▲ 1,4 % |
| 2012 рік | 35,214,430 | ▼ 0,4 % |
| 2013 рік | 34,973,645 | ▼ 0,8 % |
| 2014 рік | 35,714,091 | ▲ 2,7 % |
| 2015 рік | 38,727,749 | ▲ 8,4 % |
| 2016 рік | 41,923,399 | ▲ 8,0 % |
| 2017 рік | 44,611,265 | ▲ 6,5 % |
| 2018 рік | 47,696,627 | ▲ 5,1 % |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ htData (PDF). orlandoairports.net. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2018. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Головний запис FAA для аеропорту MCO (Форма 5010 PDF), effective March 15, 2007
- ↑ ACI passenger figures in 2007. Airports Council International. 1 серпня 2011. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 21 листопада 2011.
- ↑ Traffic Statistics. Greater Orlando Aviation Authority. January 2016. Процитовано 10 липня 2016.
- ↑ Great Circle Mapper: MCO / KMCO – Orlando, Florida. Karl L. Swartz. Процитовано 21 листопада 2011.
- ↑ GOAA; Authority, Greater Orlando Aviation. US Service. Orlando International Airport (MCO).
- ↑ Cadge, Wendy (18 червня 2018). The Evolution of American Airport Chapels: Local Negotiations in Religiously Pluralistic Contexts (note 37). Cambridge University Press. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Orlando International Shatters the 47 Million Annual Passenger Mark in November. Orlando International Airport (MCO) (амер.). Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Pike, John (21 липня 2011). Space Shuttle Emergency Landing Sites. Global Security. Процитовано 21 листопада 2011.
- ↑ Orlando International Airport Busiest in Florida with Record Passenger Traffic in 2017. Orlando International Airport (MCO). Greater Orlando Aviation Authority. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ Orlando Int'l Airport to become transportation hub with new... WFTV. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ SunRail will not link with Orlando International Airport for five or more years - Orlando Sentinel. Articles.orlandosentinel.com. 16 листопада 2013. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ SunRail link to Orlando airport gets closer look. Orlando Sentinel. 30 жовтня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Jacim, Tracy (18 березня 2015). Orlando's maglev train a step closer to reality. Fox 35 News Orlando. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ Maglev-train plan for airport, convention center back on track. Orlando Sentinel. 5 березня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Orlando airport board opts to pursue right-of-way. Orlando Sentinel. 9 грудня 2015. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ Synan, Michael (20 травня 2015). Nearly $2B for new OIA terminal. MyFoxOrlando.com. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 20 червня 2015.
- ↑ Tracy, Dan (6 вересня 2015). Construction booming at Orlando International Airport. Orlando Sentinel.
- ↑ GOAA Board Approves Plan to Build New South Terminal at Orlando International Airport. Greater Orlando Aviation Authority. 16 березня 2016. Архів оригіналу за квітня 13, 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ Stats. transtats.bts.gov.
- ↑ Traffic Statistics. Orlando Airports. Процитовано 5 лютого 2017.