Латакія (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт імені Басіля аль-Ассада
مطار باسل الأسد الدولي
Сирійський Airbus A320 на тлі російського Су-24
ІАТА: LTK  • ICAO:

OSLK

LTK. Карта розташування: Сирія
LTK
LTK
Розташування аеропорту на мапі Сирії
Загальні дані
35°24′03″ пн. ш. 035°56′55″ сх. д. / 35.40083° пн. ш. 35.94861° сх. д. / 35.40083; 35.94861
Тип цивільний/військовий
Обслуговує
Латакія, Сирія Сирія
Розташування
Джебла
Висота над р. м. 48 м / 157 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
17/35 2,797 9,175 асфальт
Джерела: DAFIF[1][2]
Ідентифікатори і посилання
6300131
LTK. Карта розташування: Сирія
LTK
LTK
Мапа
CMNS: Латакія у Вікісховищі

Міжнародний аеропорт імені Басіля аль-Ассада (араб. مطار باسل الأسد الدولي‎; код IATA: LTK, код ICAO: OSLK) — аеропорт, що знаходиться в 25 км від головного портового міста Сирії — Латакії[1]. Названий на честь Басіля аль-Ассада (1962–1994), сина колишнього Президента Сирії Хафез аль-Асада та брата нинішнього (станом на 2015 рік) Президента Башара аль-Ассада.

Створена в аеропорті восени 2015 року російська військова база в російських ЗМІ отримала назву «Хмеймім» (рос. Хмеймим, англ. Khmeimim).

Російська інтервенція[ред. | ред. код]

Див. також: Громадянська війна в Сирії, Роль Росії у громадянській війні в Сирії та Інтервенція Росії в Сирію

Військова база «Хмеймім»[ред. | ред. код]

Докладніше: Авіабаза «Хмеймім»

У вересні 2015 року в ЗМІ стала з'являтись інформація про підготовку злітно-посадкових смуг та інфраструктури аеропорту для використання його як військової бази для російської авіації[3] . В аеропорт неодноразово здійснювали рейси транспортні літаки Іл-76 та Ан-124 «Руслан» МНС та ЗС Росії. На супутникових знімках за 20 вересня 2015 року на злітно-посадковій смузі аеропорту було помітно[4]:

  • багатоцільових винищувачів Су-30: 4 літаки,
  • бомбардувальників Су-24: 4 літаки,
  • штурмовиків Су-25: 12 літаків,
  • гелікоптерів підтримки піхоти Мі-24: 7 гелікоптерів.

Також в аеропорті було помічено не менше 2-х гелікоптерів Мі-17[5].

Наприкінці вересня на базі з'явилось іще 6 фронтових бомбардувальників Су-34[6].

Охорону бази забезпечували не менше 7 танків Т-90, невизначена кількість БТР-80, артилерія[7], кілька систем ППО Панцир-С1[8][9], Тор-М2[10], та систем РЕБ Красуха-4[11].

Також в Сирії був помічений щонайменше один розвідувальний літак Іл-20. Місце його базування невідоме[12].

30 вересня 2015 року Рада Федерації дала згоду Путіну на використання ЗС РФ закордоном, зокрема в Сирії. При цьому йшлося лише про застосування військово-повітряних сил для надання підтримки сухопутним військам Башара Ассада з повітря[13].

На супутникових знімках другої половини жовтня, на базі були зафіксовані 12 літаків Су-25, аналогічна кількість Су-24, 16 гелікоптерів Мі-35, невелика кількість Су-30 та Су-34 а також інтенсивна діяльність з перекидання вантажів транспортними літаками Ан-124 та Іл-76[14].

Протиповітряна оборона[ред. | ред. код]

Зона ураження балістичними ракетами з комплексу Іскандер-М (до 700 км, червоний) та ракетами 40Н6 комплексу С-400 (до 400 км, синій) розгорнутими на авіабазі Хмеймім
РЛС всевисотного виявлення 96Л6 комплексу С-400 «Тріумф» на задньому плані (крайній з права) на авіабазі Хмеймім

На поширених на початку листопада 2015 року російським міністерством оборони фото знімках був помічений радар 96Л6. Радари цієї моделі входять до складу комплексу С-400 «Тріумф», також можуть бути використані в системах С-300ПМ/ПМУ/ПМУ1 та С-300ПМУ2[15].

Після збиття російського Су-24, 25 листопада 2015 року російське міністерство оборони заявило, що на базу «Хмеймім» невдовзі буде поставлено комплекси ППО С-400 «Тріумф» та С-300[16]. Того ж дня, тобто вже через добу після збиття Су-24, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про розгортання комплексу С-400 в Латакії[17][18]. На підтвердження розгортання комплексу С-400 російське міністерство оборони поширило відео та фотографії з яких випливало, що в Сирії розгорнута нетипова модифікація системи на шасі МАЗ-543М[19].

Теоретично, встановлений на базі комплекс С-400 здатен вражати цілі над більшою частиною Сирії, півднем Туреччини, східною частиною Середземного моря, більшою частиною Ізраїля, британською авіабазою Акротирі на Кіпрі[20].

В серпні 2017 року інформаційне агентство ТАСС повідомило слова заступника командувача повітряно-космічними силами Росії Сергія Мещерякова, що навколо авіабази «Хмеймім» була створена багатошарова система протиповітряної оборони, що складається з систем С-400 та С-200ВЕ для оборони на віддалених відстанях, С-300ПМ2 та Бук-М2Е для середніх відстаней, Оса-АКМ та С-125 Печора-2М для менших і, нарешті, Панцир-С1 для захисту авіабази та комплексів С-400 на ближніх відстанях[21].

Авіаційна група[ред. | ред. код]

На початку вересня на базі знаходились[4]:

  • багатоцільових винищувачів Су-30: 4 літаки,
  • бомбардувальників Су-24: 4 літаки,
  • штурмовиків Су-25: 12 літаків,
  • гелікоптерів підтримки піхоти Мі-24: 7 гелікоптерів.

Наприкінці вересня на базі з'явилось іще 6 фронтових бомбардувальників Су-34[6]

На початку грудня на базі перебувало (окрім гелікоптерів):[22]

  • багатоцільових винищувачів Су-30: 4 літаки,
  • бомбардувальників Су-24: 11 літаків,
  • штурмовиків Су-25: 12 літаків,
  • фронтових бомбардувальників Су-34: 8 літаків
  • гелікоптерів підтримки піхоти Мі-24: 7 гелікоптерів. Однак, деякі з них можуть бути Мі-35М[23].

На початку 2016 року в ЗМІ були поширені чутки про намір відправити до Сирії гелікоптери Ка-52 з системою радіоелектронної протидії «Вітебськ»[24], а 17 березня 2016 року вертольоти Мі-28Н та Ка-52 були помічені в репортажі з військової бази. Кількість перекинутих до Сирії гелікоптерів не повідомляли, частина з них потім була перекинута до військової бази Шайрат[25]. Станом на 31 березня супутникові знімки зафіксували перекидання щонайменше 4-х Ка-52 та 3-х Мі-28Н на військову базу Шайрат[26].

Наприкінці січня 2016 року, після чергового порушення російським військовим літаком, бомбардувальником Су-34, повітряного простору Туреччини, до Сирії було перекинуто 4 винищувача Су-35С[27].

В середині лютого 2016 на базу було перекинуто найновіший в Росії літак комплексної розвідки Ту-214Р. Літак комплексної оптико-електронної розвідки був створений в кінці 2000-их років, всього побудовано дві одиниці[28].

14 березня 2016 року Володимир Путін проголосив «виведення» основної частини контингенту з Сирії. Підтверджено було виведення лише 12 Су-25 до 20 березня. Російські ЗМІ повідомляли іще про виведення трьох Су-24М та трьох Су-34. Проте виведення штурмовиків Су-25 було компенсоване перекиданням гелікоптерів Мі-28Н та Ка-52[26].

У поширеному 27 березня 2016 року репортажі телеканалу «Звєзда» неподалік злітно-посадкової смуги була помічена пускова установка комплексу Іскандер-М. Цей комплекс також можна помітити на тому самому місці на супутникових знімках Airbus Defense зроблених 20 березня[29].

16 квітня 2016 року на супутникових знімках були помічені позначки у вигляді хрестів (Х) з обох боків західної злітно-посадкової смуги, що може свідчити про її закриття через істотне зношення. Можна припустити, що зношеність однієї із злітно-посадкових смуг стало додатковим чинником для заміни частини літаків на гелікоптери під прикриттям проголошеного 14 березня «виведення» військ[26].

Злітно-посадкова смуга зазнала великого навантаження після початку російської військової інтервенції у вересні 2015 року. Нею користувались транспортні літаки Ан-124 «Руслан» (з максимальною злітною масою 400 т), бомбардувальники, винищувачі, штурмовики, тощо. Погіршило ситуацію те, що на почадку інтервенції східна смуга служила для розташування літаків, оскільки апрони іще не були готові[26].

Станом на середину квітня 2016 року на базі залишались щонайменше:

  • 11 × Су-24М,
  • 5 × Су-34,
  • 4 × Су-30СМ та
  • 4 × Су-35.

21 лютого 2018 року в Інтернеті з'явилось відео, на якому начебто було зафіксовано захід на посадку пари Су-57. Попри те, що відео вдалось прив'язати до місцевості, остаточного підтвердження перекидання цих літаків (разом із чотирма Су-35, чотирма Су-25 та літака ДРЛС А-50У) знайти не вдалось. Імовірно авіаційна група була підсилена для участі в боях за Східну Гуту[30][31].

Інциденти[ред. | ред. код]

  • 10 жовтня 2017 року при здійсненні розгону на зліт з аеродрому Хмеймім (Сирія) для виконання бойового завдання викотився за межі злітно-посадкової смуги і розбився літак Су-24. Екіпаж літака (2 чоловіки) не встиг катапультуватися і загинув[32].
  • 31 грудня 2017 року база зазнала атаки. 3 січня російське видання «КоммерсантЪ» з посиланням на власні джерела, повідомило про інцидент, що стався на базі 31 грудня: авіабазу «Хмеймім» було обстріляно з мінометів. У результаті обстрілу знищено, щонайменше, 7 літаків: чотири фронтові бомбардувальники Су-24, два багатоцільові винищувачі Су-35С і військово-транспортний літак Ан-72. Більше десяти військовослужбовців було поранено. 4 січня Міністерство оборони РФ змушене було визнати факт мінометного обстрілу, але заявило про смерть двох російських військовослужбовців, і заперечило інформацію про знищення літаків ПКС Росії[33].
  • Вночі 6 лютого 2018 року база зазнала атаки з повітря. За даними російського міністерства оборони база була атакована роєм із кустарно зібраних БПЛА. Всього за даними міністерства в атаці брало участь 13 БПЛА кожен ніс 10 боєприпасів вагою близько 0,4 кг кожен з готовими осколковими елементами. 10 дронів були направлені на авіабазу, інші 3 на військово-морську базу в Тартусі. За словами російського міністерства в боєприпасах була використана вибухова речовина ТЕН (пентаерітриту тетранітрат; також відомий як ериніт, нітропентон) яку міг виготовити український хімічний завод (попри те, що дану речовину виготовляють й інші заводи і вона доступна на чорному ринку)[34][35][36].
  • 6 березня 2018 року при заході на посадку (за 500 м до посадкової смуги) розбився російський Ан-26 (бортовий номер 52, входив до складу 33-го окремого транспортного змішаного авіаполку (аеродром Левашово) 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО Західного воєнного округу[37]. Загинули всі 39 осіб, що перебували на борту (спершу була названа цифра 32 загиблих)[38]. Наземні спостерігачі жодних ознак атаки не помітили, серед названих версій події були названі технічні несправності[39]. Серед пасажирів літака було 26 офіцерів та генерал-майор Володимир Єремеєв (рос. Владимир Еремеев)[40].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Airport information for OSLK [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] from DAFIF (effective October 2006)
  2. ↑ Інформація про аеропорт LTK з сайту Great Circle Mapper. Джерело: DAFIF (на жовтень 2006 р.)
  3. ↑ Як виглядає російська авіабаза в Сирії. Бі-Бі-Сі Україна. 12 листопада 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 18 листопада 2015.
  4. ↑ а б Russian Fighter Aircraft Arrive in Syria. Stratfor. 21 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  5. ↑ Satellite image shows four Russian Su-30SM parked in the open air at airfield in Syria. The Aviationist. 20 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  6. ↑ а б Six Russian Su-34 Fullback bomber have just arrived in Syria. And this is the route they have likely flown to get there. The Aviationist. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  7. ↑ A Closer Look at Russia's Forces in Syria. Stratfor. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  8. ↑ В Сирии находятся 28 российских боевых самолетов. Радио Свобода. 5 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  9. ↑ Dylan Vosman (5 жовтня 2015). Photo : Pantsir-S1 air defense system guarding the air base in Syria. Defence Blog. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 5 жовтня 2015.
  10. ↑ Діяльність угруповання ЗС РФ у Сирії (станом на 13.10.2015). Обстановка довкола Сирії. ГУР МО України. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  11. ↑ Dylan Vosman (5 жовтня 2015). In Syria Spotted «Krasuha-4» Russian Mobile Electronic Warfare Systems. Defence Blog. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  12. ↑ David Cenciotti (25 вересня 2015). Russia has deployed at least one Il-20 Coot spyplane to Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  13. ↑ Рада Федерації дозволила Путіну ввести війська до Сирії. УкрІнформ. 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  14. ↑ Barbara Opall-Rome (22 жовтня 2015). Israeli Spy Sats Keep Sharp Eye on Russian Forces in Syria. Defense News. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015.
  15. ↑ David Cenciotti (13 листопада 2015). This Infographic Provides Lots of Details about Russia’s S-400 Advanced Air Defense Systems allegedly deployed to Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  16. ↑ На російську базу в Сирії перекинуть С-400 – Шойгу. Укрінформ. 25 листопада 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  17. ↑ Judah Ari Gross (26 листопада 2015). Russia deploys S-400 missile battery in Syria, state media says. The Times of Israel. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  18. ↑ David Cenciotti (25 листопада 2015). After the Turkish Air Force shot down a Russian Su-24, Moscow has decided to deploy some air defense systems to western Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  19. ↑ Новейший российский зенитный комплекс С-400 в Сирии оказался на древнейшем шасси. Фото. AutoConsulting. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  20. ↑ Russia deploys missile system able to hit Tel Aviv planes. Arutz Sheva. 13 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  21. ↑ Russia and Syria create joint air defense with S-400 missile and Pantsir missile/gun systems. Army Recognition. 30 AUGUST 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
  22. ↑ Sean O'Connor, and Jeremy Binnie (10 грудня 2015). Russia deploys additional Su-34s to Syria. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 грудня 2015.
  23. ↑ Tim Ripley (15 December 2015). Russian Mi-35M spotted in Syria. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  24. ↑ Nikolai Novichkov (17 January 2016). Russia to deploy Ka-52 helicopters to Syria. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  25. ↑ Jeremy Binnie, Sean O'Connor (10 квітня 2016). Russia forward deploys new attack helicopters in Syria. IHS Jane's Defence Weekly. IHS Jane's 360. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  26. ↑ а б в г Sean O'Connor (25 квітня 2016). Russia closes one of two runways at Syrian airbase. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
  27. ↑ Росія підтвердила, що відправила до Сирії винищувачі Су-35С. Бі-Бі-Сі Україна. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
  28. ↑ Россия перебросила в Сирию новейший самолет-разведчик. Meduza.io. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  29. ↑ Jeremy Binnie (30 березня 2016). Iskander missile launcher spotted in Syria. IHS Jane's 360. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  30. ↑ Conflict Intelligence Team (21 лютого 2018). Россия в очередной раз усиливает группировку в Сирии, в том числе новейшими истребителями Су-57.
  31. ↑ JOSEPH TREVITHICK (21 лютого 2018). Did Russia Just Send Su-57 Stealth Fighters to Syria?. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  32. ↑ У Сирії розбився російський бомбардувальник, екіпаж загинув. Тексти. 10 жовтня 2017.
  33. ↑ Російську авіабазу Хмеймім у Сирії обстріляли з мінометів, є втрати. ІнформНапалм. 4 січня 2018. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  34. ↑ Nick Waters (12 січня 2018). The Poor Man’s Air Force? Rebel Drones Attack Russia’s Airbase in Syria. Bellingcat. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  35. ↑ Joseph Trevithick (11 січня 2018). Russia Offers New Details About Syrian Mass Drone Attack, Now Implies Ukrainian Connection. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  36. ↑ Conflict Intelligence Team (12 січня 2018). Наши коллеги из Bellingcat опубликовали доклад, в котором подробно анализируют конструкцию и способ применения БПЛА, использованных для атаки на российскую авиабазу в Сирии 6 января.
  37. ↑ Ан-26 не дотянул до посадки. Коммерсантъ. 6 березня 2018. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  38. ↑ Russian plane crash in Syria kills dozens. BBC News. 6 березня 2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 6 березня 2018.
  39. ↑ Tom Demerly (6 березня 2018). The Russian MoD has confirmed the crash. 26 passengers and 6 crew member killed in the accident. The Aviationist. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  40. ↑ При крушении Ан-26 в Сирии погиб генерал-майор. РБК. 6 березня 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 7 березня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Латакія (аеропорт)

Інші російські військові бази в Сирії:


Аеропорт Це незавершена стаття про аеропорти.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Латакія_(аеропорт)&oldid=36394847