Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді
ісп. Semana Internacional de Cine de Valladolid
Логотип кінофестивалю
Місце проведення Театр «Кальдерон»[es], Вальядолід, Іспанія Іспанія
Нагорода Золотий колос
Заснування 1956
Директор Хав'єр Ангуло[1]
Мова іспанська
seminci.es
CMNS: Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді у Вікісховищі

Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді (також відомий як Seminci — скорочення від ісп. Semana Internacional de Cine de Valladolid) — міжнародний фестиваль, який щорічно проводиться у жовтні в іспанському місті Вальядоліді. Уперше він проходив у 1956 році та є одним з найстаріших кінофестивалів Європи.

Історія[ред. | ред. код]

Театр «Кальдерон» під час проведення 61-го кінофестивалю у 2016 році
Жульєт Бінош з нагородою «Золотий колос», 2015

Кінофестиваль у Вальядоліді починався з «Тижня релігійного кіно» (ісп. Semana de Cine Religioso), який вперше пройшов 20 березня 1956 року і метою якого було використання кінематографу як засобу для передачі католицьких моральних цінностей. Впродовж перших чотирьох років фестиваль зберігав релігійну спрямованість, проте це негативно впливало на його програму: далеко не завжди релігійні фільми відрізнялися високою якістю, а іноді їх бракувало, щоб наповнити фестивальну програму.

У 1960 році тематику фестивалю розширили, і вона стала включати не лише релігійні, але й загальнолюдські цінності. У такому вигляді він проіснував до 1973 року, коли дістав нинішню назву — Міжнародний тиждень кіно у Вальядоліді (скорочено ісп. Seminci). Тоді він повністю позбавився від релігійної спрямованості і в наш час присвячений незалежному та авторському кіно.

Кінофестиваль у Вальядоліді — змагальний, головна його нагорода — «Золотий колос» (ісп. Espiga de Oro, англ. Golden Spike), яка у 1974 році змінила призи, що існували до цього, Дон Боско і Лабарум. Першим режисером, що отримав головну нагороду Дон Боско, став Жуль Дассен у 1958 році за фільм «Той, хто повинен померти». З 1979 року на фестивалі почали вручати «Золотий колос» найкращому акторові та акторці, а згодом ввели й інші номінації — найкращий сценарій, найкраща робота оператора, найкращий режисерський дебют[2][3]. З 1996 року на кінофестивалі присуджується нагорода Міжнародної федерації кінопреси — Приз ФІПРЕССІ.

Кінофестиваль познайомив іспанських глядачів з роботами режисерів, імена яких до цього були не занадто відомі в Іспанії. Серед них Інгмар Бергман, Франсуа Трюффо, Федеріко Фелліні, Роберто Росселліні та багато інших. Велику роль фестиваль зіграв і в розвитку кар'єри багатьох іспанських режисерів, у тому числі і всесвітньо відомого зараз Педро Альмодовара.

Програма[ред. | ред. код]

  • Конкурс (повнометражні та короткометражні фільми)
  • Точка зустрічі (найновіші міжнародні проекти)
  • Час Історії (конкурс документальних робіт)
  • DOC. SPAIN (іспанська документалістика)
  • Короткометражки з Кастилії-і-Леона
  • Повний метр з Кастилії-і-Леона
  • SIDEBARS, презентації і обговорення жанрів, стилів, національного кінематографу, режисерської роботи
  • SEMINCI JOVEN, конкурсна програма фільмів для підлітків (12-18 років)
  • MINIMINCI, позаконкурсна програма фільмів для дітей 7-12 років

Нагороди[ред. | ред. код]

«Золотий колос» — головна нагорода фестивалю
  • Повнометражні фільми:
    • «Золотий колос» та «Срібний колос»: 60 000 и €20 000[К 1] відповідно для іспанських дистриб'юторів фільмів
    • Нагорода «Pilar Miró» найкращому новому режисерові (дебютна або друга режисерська робота): €10 000
    • Найкращий режисер: €6.000
    • Найкраща акторка та найкращий актор
    • Найкраща операторська робота
    • Нагорода за найкращий сценарій «Miguel Delibes»
  • Короткометражні фільми:
    • «Золотий колос» та «Срібний колос» — €6000 и €3000 відповідно, для режисера кожного фільму
    • Нагорода «Efa Short Film Nominee Valladolid» режисерові найкращого європейського короткометражного фільму: €2000 і номінація на нагороди Європейської кіноакадемії.
  • Призи секції «Точка зустрічі»:
    • Найкращий повнометражний фільм, грошовий приз €15 000
    • Найкраща зарубіжна короткометражка: €3000
  • Призы секции «Час Історії»:
    • Найкращий документальний фільм: €20 000
    • Другий приз: €10 000

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Грошові еквіваленти нагород наведені станом на 2017 рік[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Staff – Seminci. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
  2. Seminci — Un recorrido por el pasado. Архів оригіналу за 3 жовтня 2010. Процитовано 23 червня 2017.
  3. Seminci — La espiga y otros premios. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 23 червня 2017.
  4. Seminci [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Festagent (англ.)(рос.)
  5. Awards. Official – Seminci. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 41°39′14″ пн. ш. 4°43′28″ зх. д. / 41.65389° пн. ш. 4.72444° зх. д. / 41.65389; -4.72444