Мільтон Вієра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мілтон Вієра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мільтон Вієра
Мільтон Вієра
Мільтон Вієра
Особисті дані
Повне ім'я Мільтон Вієра Ріверо
Народження 11 травня 1946(1946-05-11) (77 років)
  Уругвай
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1961—1962 Уругвай «Насьйональ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1969 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1968–1969   Аргентина «Бока Хуніорс» 3 (0)
1969–1972 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1972–1977 Греція «Олімпіакос» 112 (10)
1977–1979 Греція АЕК 33 (0)
1981–1982 Уругвай «Белья Віста»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966 Уругвай Уругвай 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мільтон Вієра (ісп. Milton Viera, нар. 11 травня 1946) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Олімпіакос», а також національну збірну Уругваю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися у «Насьйоналі». У 1962 році 17-річний Мільтон підписав свій перший професіональний контракт зі столичним клубом. У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «Насьйональ», в якій провів три сезони. У 1966 році допоміг команді виграти Прімера Дивізіон Уругваю. У 1968 році відправився в оренду до «Бока Хуніорс» з Буенос-Айреса. У 1970 році повернувся до Уругваю, де підсилив «Пеньяроль». З 1966 по 1972 рік регулярно виступав у кубку Лібертадорес, у складі «Насьйоналя» та «Бока Хуніорс» зіграв 56 матчів на турнірі, в яких відзначився 6-ма голами[1]. За цей час двічі, у 1967 та 1970 роках, його команда поступалася у фінальному матчі.

Своєю грою за національну збірну Уругваю привернув увагу представників тренерського штабу клубів з Латинської Америки та Європи. У 1972 році залишив Уругвай та виїхав до Греції, де уклав договір з «Олімпіакосом». Влітко того ж року грецький клуб придбав іншого уругвайця, Хуліо Лосаду, завдяки чому адаптація Вієри в новій команді проходила швидше. Також Мільтон став першим футболістом у грецькому чемпіонаті, який раніше виступав у фінальній частині чемпіонату світу. 26 березня 1975 року Мільтон Вієра та Георгіос Делікаріс зіграли за «Олімпіакос» у поєдинку проти решти світу, де грали проти, зокрема, Пеле та Йогана Кройфа. У складі «Олімпіакоса» триразовий чемпіон Греції (1973, 1974, 1975) та дворазовий володар кубку Греції (1973, 1975). Загалом у футболці пірейського колективу у вищому дивізіоні грецького чемпіонату зіграв 112 матчів, в яких відзначився 10-ма голами. Незважаючи на прекрасну гру, яку демонстрував Мільтон, по ходу сезону 1976/77 років отримав важку травму, через що керівництво пірейського клубу вирішило не продовжувати контракту з уругвайцем. Протягом 1977—1979 років захищав кольори клубу АЕК, у футболці якого провів ще 33 матчі у чемпіонаті Греції. У 1978 та 1979 роках разом зі столичним клубом вигравав чемпіонат Греції. У 1978 році також став володарем кубку Греції.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Белья Віста», за яку виступав протягом 1981—1982 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1966 року дебютував у футболці національної збірної Уругваю. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії[2]. На турнірі став першим сином, батько-тренер якого використовував на чемпіонаті світу. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у її формі 5 матчів, відзначився 1 голом[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Насьйональ»
«Олімпіакос»
АЕК (Афіни)
«Пеньяроль»
  • Суперкубок міжконтинентальних чемпіонів
    • Володар (1): 1969

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]