Міст Великий Бельт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міст Великий Бельт
Дата створення / заснування 1 червня 1997
Зображення
Країна  Данія
Адміністративна одиниця Нюборг (муніципалітет)
Слагельсе (муніципалітет)
Власник A/S Storebæltd
Документ започаткування Danish Act on the Great Belt Fixed Linkd
На заміну Пароми Великого Бельтуd
Дата офіційного відкриття 14 червня 1998
Проходить над/під Великий Бельт
Несе на собі European route E20 in Denmarkd і Copenhagen–Fredericia/Taulov lined
Початкова чи кінцева точка Фюн і Зеландія
З'єднується з Vestmotorvejend, Fynske Motorvejd, Nyborg–Fredericia lined і Copenhagen–Korsør Lined
Довжина або відстань 18 км
Детальна карта
Мапа
CMNS: Міст Великий Бельт у Вікісховищі

Координати: 55°20′00″ пн. ш. 10°58′00″ сх. д. / 55.33333333336077686226417427° пн. ш. 10.9666666666947776320739649° сх. д. / 55.33333333336077686226417427; 10.9666666666947776320739649

Міст Великий Бельт (дан. Storebæltsforbindelsen) — міст між данськими островами Зеландія і Фюн через Великий Бельт. Складається з автомобільного підвісного мосту та залізничного тунелю між Зеландією та островом Спрогьо, й мостом між Спрогьо і Фюн.

Історія[ред. | ред. код]

Міст замінив пороми, які були головним засобом перетину Великого Бельту протягом понад 100 років. Після десятиліть спекуляцій та дискусій, рішення про будівництво мосту було прийнято у 1986, у 1997 — відкрито залізничне сполучення і у 1998 — автомобільне. За оцінками, вартість будівництва склала DKK 21,4 млрд. (в цінах 1988), міст є найбільшим будівельним проектом в данській історії[1].

Експлуатація і технічне обслуговування здійснюється A/S Storebælt under Sund & Bælt. Минуле будівництво і технічне обслуговування фінансується за рахунок плати за проїзд на автомобілях та потягах.

Зв'язок знизив тривалість поїздки в рази; раніше перетинання на поромі займало близько години, наразі Великий Бельт тепер можна перетнути за 10 хвилин.

Щодня по Мосту Великий Бельт проїжджає 27 600 автомобілів (поромна переправа забезпечувала не більше 8 000).

Конструкція[ред. | ред. код]

Вся 18-кілометрова транспортна система складається з висячого мосту та залізничного тунелю на сході, проміжного острова Спрогьо, і автомобільно-залізничного мосту на заході. Автомобільний рух чотирисмуговий, залізничний — двоколійний.

Східний міст[ред. | ред. код]

Два віадуки Східного мосту (на схід і захід від підвісного) мають відповідно довжину 2800 та 1700 м. Головна частина представлена підвісним мостом з центральним прогоном 1624 м і двома боковими прогонами по 585 м, висота прогону — 57 м. пілони виконані з залізобетону, а настил зі сталі. Пілони піднімаються на 280 м над рівнем моря і складаються з двох пустотілих конусоподібних колон, з'єднаних двома траверсами. Деформація жорсткої секції колон ледь помітна у верхній частині і чіткіше позначена під дорожнім настилом. Таким чином вдалося поєднати належний естетичний вигляд з технічними вимогами щодо гасіння напруги, отримуваних конструкцією під дією сили вітру. Особливу увагу було приділено зовнішньому вигляду кріплень підвісних тросів: щоб вони не виглядали занадто тендітними на тлі загальної маси конструкції, відповідні блоки були поділені на окремі трикутні секції.

Західний міст[ред. | ред. код]

Західний міст — це два прилеглих віадуки завдовжки 6611 м та прогоном 18 м, по північній частині здійснюється залізничний, по південній — автомобільний рух.

Тунель[ред. | ред. код]

Залізничний тунель має довжину 8024 м і найбільшу глибину 75 м. Прямує паралельно східному мосту.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Bridge. A/S Storebælt. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 4 грудня 2008.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]