Наждак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наждак (рос. наждак від тур. naždak — «велика палиця», «дволезова сокира»)[1], шме́ргель[2] (від нім. Schmirgel, пол. szmergiel) — різновид корунду (суміш корунду з магнетитом, гематитом і шпінеллю), тонкозернистий твердий мінерал. Застосовується для шліфування і полірування різних пород мінералів і металів. Поширений в Малій Азії, Уралі, Китаї і ін. Наждак змелюють на особливому млині, просіюють, відмочують у воді і він надходить у продаж під різними номерами, залежно від більшого чи меншого ступеню подрібнення.

Розрізняють

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Наждак [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.] // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.

Література[ред. | ред. код]