Населення Чорногорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Чорногорії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 647,1 тис. осіб осіб
Густота 46,5 особи/км²
Природний рух
Природний приріст ▼-0,42 %
Народжуваність 10,42 ‰
Смертність 9,43 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,18 %
 • 15–64 років 70,41 %
 • старіші за 65 років 14,41 %
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 0,96 чол./жін.
15–64 років 1,17 чол./жін.
після 65 років 0,66 чол./жін.
Етнічні групи
Нація чорногорці
Найбільший етнос чорногорці
Нацменшини серби, бошняки, албанці
Мови
Офіційна сербська, чорногорська
Також у побуті боснійська, албанська, сербохорватська

Населення Чорногорії. Чисельність населення країни 2015 року становила 647,1 тис. осіб (168-ме місце у світі)[1]. Чисельність чорногорців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,42 ‰ (188-ме місце у світі), смертність — 9,43 ‰ (57-ме місце у світі), природний приріст — -0,42 % (221-ше місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Чорногорії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,42 ‰ (188-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 39,4 % (станом на 2005 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,3 року (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність в Чорногорії 2015 року становила 9,43 ‰ (57-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,42 % (депопуляція) (221-ше місце у світі)[1].

Природний рух населення Чорногорії в 1947—2012 роках[2]

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Чорногорії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Чорногорії становить 40,2 року (48-ме місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 41,3 року[1].

Вікова структура населення Чорногорії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,18 % (48 138 чоловіків, 50 095 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 10,27 % (30 681 чоловік, 35 776 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 47,02 % (164 104 чоловіка, 140 141 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,12 % (42 354 чоловіка, 42 541 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,41 % (37 040 чоловіків, 56 201 жінка)[1].
Динаміка вікової структури населення Чорногорії
Рік
перепису 		до 15 років 15—64 років > 65 років
1921 37,7 % 56,3 % 6,0 %
1931 36,5 % 57,2 % 6,3 %
1948 38,3 % 54,4 % 7,4 %
1953 35,5 % 57,1 % 7,4 %
1961 36,4 % 56,5 % 7,1 %
1971 31,9 % 60,4 % 7,6 %
1981 27,5 % 64,3 % 8,2 %
1991 25,3 % 66,5 % 8,2 %
2003 20,6 % 67,5 % 12,0 %
2011 19,2 % 68,1 % 12,8 %

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,7; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 14 (дані за 2011 рік)[3][4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,7 року, жінки — 28,6 року, загалом — 30,7 року (дані за 2014 рік)[5].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 46,5 особи/км² (166-те місце у світі)[1]. Найбільш густонаселені південь і південний захід країни, що виходять до Адріатичного моря; найменш населена частина країни — гірський крайній схід.

Динаміка густоти населення Чорногорії
Рік
перепису 		Чисельність Густота населення
(осіб/км²)
1921 311 341 22,5
1931 360 044 26,1
1948 377 189 27,3
1953 419 873 30,4
1961 471 894 34,2
1971 529 604 38,3
1981 584 310 42,3
1991 615 035 44,5
2003 620 145 44,9
2011 620 029 44,9

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Чорногорії

Чорногорія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 64 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,34 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Подгориця (столиця) — 165,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


 
№ Назва Општина Населення
Подгориця
Подгориця
Никшич
Никшич 		1 Подгориця Подгориця 136 473 Плєвля
Плєвля
Бієло-Полє
Бієло-Полє
2 Никшич Никшич 58 212
3 Плєвля Плєвля 21 377
4 Бієло-Полє Бієло-Полє 15 883
5 Цетине Цетине 15 137
6 Бар Бар 13 719
7 Херцег-Новий Херцег-Новий 12 739
8 Беране Беране 11 776
9 Будва Будва 10 918
10 Ульцинь Ульцинь 10 828

Міграції[ред. | ред. код]

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

У країні мешкає 3,26 осіб без громадянства[1].

Чорногорія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[6].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
чорногорці
  
 45.0%
серби
  
 28.7%
бошняки
  
 12.0%
албанці
  
 4.9%
цигани
  
 1.0%
хорвати
  
 1.0%
інші
  
 7.5%
Докладніше: Народи Чорногорії

Головні етноси країни: чорногорці — 45 %, серби — 28,7 %, бошняки — 8,7 %, албанці — 4,9 %, мусульмани — 3,3 %, цигани — 1 %, хорвати — 1 %, інші — 7,5 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Переважна більшість (понад 90 %) населення Чорногорії слов'янського походження. Слов'янське населення Чорногорії використовує велику різноманітність етнічних ідентичностей, щоб описати свою етнічну приналежність. Протягом перших десятиліть після Другої світової війни більшість слов'янських народів ідентифікували себе як чорногорці, з менш ніж 2 % сербів і менше 2 % хорватів в 1948 році. Протягом останніх десятиліть існування Югославії до 5 % населення оголосили себе югославами. Під час і після югославських воєн, етнічна ідентичність сербів (і взагалі політичний вплив Сербії) став все більш і більш важливим в Чорногорії і в перепису 2003 року майже третина населення ідентифікували себе як сербів. Серби живуть в основному уздовж кордонів з Боснією і Сербією, в той час як чорногорці живуть в центрі країни. Слов'янське населення в більшості православні християни, але є також велика мусульманська меншина, як в Боснії і Герцеговині. Хоча більшість слов'янських мусульман спочатку також ідентифікували себе як чорногорці, поступово з плином часу все більше і більше слов'яни-мусульмани почали використовувати мусульманина як етнічної ідентичності, а не тільки релігійної ідентичності. Після югославських воєн становище змінилося знову і при переписах 2003 і 2011 років найбільш слов'ян-мусульман оголосили себе боснійцями, тому що вони мають стосунки з боснійцями в Боснії і Герцеговині та в основному живуть на північному сході Чорногорії.

  • Етнічна мапа Чорногорії, 1981 рік (англ.) (серб.)
    Етнічна мапа Чорногорії, 1981 рік (англ.) (серб.)
  • Етнічна мапа Чорногорії, 2003 рік
    Етнічна мапа Чорногорії, 2003 рік
  • Етнічна мапа Чорногорії, 2011 рік
    Етнічна мапа Чорногорії, 2011 рік
Чисельність основних етносів Чорногорії за общинами[7]
Община Усього чорногорці % серби % бошняки % албанці % слов'яни-мусульмани % роми % хорвати % інші % не вказали %
Чорногорія 620029 278865 45,0 % 178110 28,7 % 53605 8,6 % 30439 4,9 % 20537 3,3 % 6251 1,0 % 6021 1,0 % 16031 2,6 % 30170 4,9 %
Андрієвиця 5071 1646 32,5 % 3137 61,9 % 0 0,0 % 1 0,0 % 7 0,1 % 0 0,0 % 2 0,0 % 83 1,6 % 195 3,8 %
Бар 42048 19553 46,5 % 10656 25,3 % 2153 5,1 % 2515 6,0 % 3236 7,7 % 203 0,5 % 254 0,6 % 1381 3,3 % 2097 5,0 %
Беране 33970 8838 26,0 % 14592 43,0 % 6021 17,7 % 70 0,2 % 1957 5,8 % 531 1,6 % 42 0,1 % 669 2,0 % 1250 3,7 %
Бієло-Полє 46051 8808 19,1 % 16562 36,0 % 12592 27,3 % 57 0,1 % 5985 13,0 % 334 0,7 % 41 0,1 % 720 1,6 % 952 2,1 %
Будва 19218 9262 48,2 % 7247 37,7 % 82 0,4 % 100 0,5 % 113 0,6 % 33 0,2 % 167 0,9 % 1064 5,5 % 1150 6,0 %
Даниловград 18472 11857 64,2 % 5001 27,1 % 16 0,1 % 81 0,4 % 38 0,2 % 28 0,2 % 55 0,3 % 362 2,0 % 1034 5,6 %
Жабляк 3569 1800 50,4 % 1474 41,3 % 0 0,0 % 0 0,0 % 4 0,1 % 0 0,0 % 2 0,1 % 74 2,1 % 215 6,0 %
Колашин 8380 4812 57,4 % 2996 35,8 % 0 0,0 % 0 0,0 % 18 0,2 % 0 0,0 % 7 0,1 % 224 2,7 % 323 3,9 %
Котор 22601 11047 48,9 % 6910 30,6 % 29 0,1 % 102 0,5 % 64 0,3 % 74 0,3 % 1553 6,9 % 876 3,9 % 1946 8,6 %
Мойковац 8622 5097 59,1 % 3058 35,5 % 8 0,1 % 0 0,0 % 4 0,0 % 16 0,2 % 2 0,0 % 107 1,2 % 330 3,8 %
Никшич 72443 46149 63,7 % 18334 25,3 % 194 0,3 % 73 0,1 % 421 0,6 % 483 0,7 % 149 0,2 % 1794 2,5 % 4846 6,7 %
Плав 13108 822 6,3 % 2098 16,0 % 6803 51,9 % 2475 18,9 % 727 5,5 % 0 0,0 % 5 0,0 % 71 0,5 % 107 0,8 %
Плужине 3246 902 27,8 % 2131 65,7 % 0 0,0 % 0 0,0 % 0 0,0 % 0 0,0 % 2 0,1 % 10 0,3 % 201 6,2 %
Плєвля 30786 7494 24,3 % 17569 57,1 % 2128 6,9 % 17 0,1 % 1739 5,6 % 12 0,0 % 16 0,1 % 363 1,2 % 1448 4,7 %
Подгориця 185937 106642 57,4 % 43248 23,3 % 3687 2,0 % 9538 5,1 % 4122 2,2 % 3988 2,1 % 664 0,4 % 5156 2,8 % 8892 4,8 %
Рожає 22964 401 1,7 % 822 3,6 % 19269 83,9 % 1158 5,0 % 1044 4,5 % 0 0,0 % 6 0,0 % 192 0,8 % 72 0,3 %
Тиват 14031 4666 33,3 % 4435 31,6 % 96 0,7 % 97 0,7 % 114 0,8 % 35 0,2 % 2304 16,4 % 1009 7,2 % 1275 9,1 %
Ульцинь 19921 2478 12,4 % 1145 5,7 % 449 2,3 % 14076 70,7 % 770 3,9 % 159 0,8 % 45 0,2 % 374 1,9 % 425 2,1 %
Херцег-Новий 30864 10395 33,7 % 15090 48,9 % 74 0,2 % 41 0,1 % 160 0,5 % 258 0,8 % 662 2,1 % 1276 4,1 % 2908 9,4 %
Цетинє 16657 15082 90,5 % 727 4,4 % 4 0,0 % 38 0,2 % 12 0,1 % 97 0,6 % 42 0,3 % 198 1,2 % 457 2,7 %
Шавник 2070 1114 53,8 % 878 42,4 % 0 0,0 % 0 0,0 % 2 0,1 % 0 0,0 % 1 0,0 % 28 1,4 % 47 2,3 %
  • Розселення чорногорців, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
    Розселення чорногорців, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
  • Розселення сербів, 2011 рік
    Розселення сербів, 2011 рік
  • Розселення бошняків, 2011 рік
    Розселення бошняків, 2011 рік
  • Розселення албанців, 2011 рік
    Розселення албанців, 2011 рік
  • Розселення слов’ян-мусульман, 2011 рік
    Розселення слов’ян-мусульман, 2011 рік
Динаміка етнічної картини Чорногорії згідно з офіційними переписами
Етнічна група Перепис
1948 року 		Перепис
1953 року 		Перепис
1961 року 		Перепис
1971 року 		Перепис
1981 року 		Перепис
1991 року 		Перепис
2003 року 		Перепис
2011 року
Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність %
Чорногорці 342009 90,7 363686 86,6 383988 81,4 355632 67,2 400488 68,5 380647 61,9 267669 43,2 278865 45,0
Серби 6707 1,8 13864 3,3 14087 3,0 39512 7,5 19407 3,3 57453 9,3 198414 32,0 178110 28,7
Хорвати 6808 1,8 9814 2,3 10664 2,3 9192 1,7 6904 1,2 6244 1,0 6811 1,1 6021 0,9
Югослави 1559 0,3 10943 2,1 31243 5,3 26159 4,3 1860 0,3 1154 0,2
Мусульмани 387 0,1 6424 1,5 30665 6,5 70236 13,3 78080 13,4 89614 14,6 24625 4,0 20537 3,3
Боснійці 48184 7,8 53605 8,6
Албанці 19425 5,1 23460 5,6 25803 5,5 35671 6,7 37735 6,5 40415 6,6 31163 5,0 30439 4,9
Цигани 162 0,0 230 0,1 183 0,0 396 0,1 1471 0,3 3282 0,5 2601 0,4 5251 0,8
Македонці 133 0,0 362 0,1 593 0,1 723 0,1 875 0,1 1072 0,2 819 0,1 900 0,1
Інші 1558 0,4 2033 0,5 4352 0,9 7299 1,4 8107 1,4 10149 1,7 379992 6,1 305474 4,9
Загальна 377189 419873 471894 529604 584310 615035 6201453 620029

1Джерело: Статистичне управління Чорногорії. [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]

2 У тому числі 415 словенців (0,07 %), 362 угорців (0,06 %), 240 росіян (0,03 %), 225 циган (0,04 %), 127 італійців (0,02 %), 118 німців (0,02 %), інші (2180 0,31 %), немає відповіді 26906 (4,34 %), регіональної приналежності 1258 (0,2 %), невідомі 6168 (0,99 %)

3 Загальна чисельність населення, в тому числі діаспора 672 656 осіб (чорногорці — 273,3 тис. (40,64 %), серби — 201,89 тис. (30,01 %), боснійці — 63,27 тис. (9,41 %), албанці — 47,68 тис. (7,09 %), мусульмани — 28,71 тис. (4,27 %), хорвати — 7,06 тис. (1,05 %).

4 Включно з: 354 словенців (0,05 %), 337 угорців (0,05 %), 946 росіян (0,15 %), 2054 циган (0,33 %), 135 італійців (0,02 %), 131 німців (0,02 %), 197 горанців (0,03 %), 194 турків (0,03 %), інші (8090 1,30 %), регіональна приналежність 1202 (0,2 %), невідомі 30170 (4,8 %)

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Чорногорії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Чорногорії (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
сербська
  
 42.9%
чорногорська
  
 37%
боснійська
  
 5.3%
албанська
  
 5.3%
сербохорватська
  
 2%
інші
  
 3.5%
Докладніше: Мови Чорногорії

Офіційні мови[8]: сербська — володіє 42,9 % населення країни, чорногорська — 37 %. Інші поширені мови: боснійська — 5,3 %, албанська — 5,3 %, сербохорватська — 2 %, інші мови — 3,5 % (дані на 2011 рік). Чорногорія, як член Ради Європи, 22 березня 2005 року підписала (в складі союзної держави Сербія і Чорногорія) і ратифікувала 15 лютого 2006 року Європейську хартію регіональних мов (набрала чинності 6 червня 2006 року). Регіональними мовами визнані: албанська, циганська[9].

  • Етнолінгвістична картина в Чорногорії по громадах, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
    Етнолінгвістична картина в Чорногорії по громадах, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
  • Поширення чорногорської мови, згідно з переписом 2011 року
    Поширення чорногорської мови, згідно з переписом 2011 року
  • Поширення сербської мови, 2011 рік
    Поширення сербської мови, 2011 рік
  • Поширення босняцької мови, 2011 рік
    Поширення босняцької мови, 2011 рік
  • Поширення албанської мови, 2011 рік
    Поширення албанської мови, 2011 рік
Чисельність носіїв мови за общинами[7]
Община усього сербська % чорногорська % боснійська % албанська % сербохорватська % циганська % хорватська % російська % інша % не вказали % усього
Чорногорія 595281 265895 44,67 % 229251 38,51 % 36739 6,17 % 32671 5,49 % 12559 2,1 % 5169 0,9 % 2791 0,5 % 1026 0,2 % 9180 1,5 % 24748 4,2 % 620029
Андрієвиця 4937 3903 79,06 % 973 19,71 % 1 0,02 % 5 0,10 % 30 0,6 % 0 0,0 % 1 0,0 % 1 0,0 % 23 0,5 % 134 2,7 % 5071
Бар 40556 16299 40,19 % 18217 44,92 % 981 2,42 % 2738 6,75 % 1010 2,5 % 197 0,5 % 151 0,4 % 271 0,7 % 692 1,7 % 1492 3,7 % 42048
Беране 33039 18625 56,37 % 9778 29,60 % 3289 9,95 % 245 0,74 % 216 0,7 % 526 1,6 % 17 0,1 % 9 0,0 % 334 1,0 % 931 2,8 % 33970
Бієло-Полє 45313 20717 45,72 % 16972 37,46 % 6378 14,08 % 48 0,11 % 433 1,0 % 301 0,7 % 10 0,0 % 9 0,0 % 445 1,0 % 738 1,6 % 46051
Будва 18383 9974 54,26 % 6684 36,36 % 79 0,43 % 244 1,33 % 519 2,8 % 29 0,2 % 84 0,5 % 243 1,3 % 527 2,9 % 835 4,5 % 19218
Даниловград 17714 8535 48,18 % 8141 45,96 % 15 0,08 % 78 0,44 % 531 3,0 % 15 0,1 % 27 0,2 % 27 0,2 % 345 1,9 % 758 4,3 % 18472
Жабляк 3434 2177 63,40 % 1156 33,66 % 0 0,00 % 0 0,00 % 60 1,7 % 0 0,0 % 1 0,0 % 0 0,0 % 40 1,2 % 135 3,9 % 3569
Колашин 8174 4881 59,71 % 3052 37,34 % 3 0,04 % 0 0,00 % 137 1,7 % 0 0,0 % 4 0,0 % 6 0,1 % 91 1,1 % 206 2,5 % 8380
Котор 21007 9575 45,58 % 8693 41,38 % 29 0,14 % 163 0,78 % 1168 5,6 % 31 0,1 % 686 3,3 % 63 0,3 % 599 2,9 % 1594 7,6 % 22601
Мойковац 8365 4779 57,13 % 3331 39,82 % 8 0,10 % 0 0,00 % 121 1,4 % 17 0,2 % 2 0,0 % 2 0,0 % 105 1,3 % 257 3,1 % 8622
Никшич 67932 32915 48,45 % 31695 46,66 % 71 0,10 % 553 0,81 % 1342 2,0 % 402 0,6 % 45 0,1 % 30 0,0 % 879 1,3 % 4511 6,6 % 72443
Плав 12999 2611 20,09 % 1838 14,14 % 6093 46,87 % 2395 18,42 % 9 0,1 % 0 0,0 % 4 0,0 % 1 0,0 % 48 0,4 % 109 0,8 % 13108
Плужине 3096 2613 84,40 % 459 14,83 % 1 0,03 % 0 0,00 % 17 0,5 % 0 0,0 % 1 0,0 % 2 0,1 % 3 0,1 % 150 4,8 % 3246
Плєвля 29582 20787 70,27 % 7199 24,34 % 1020 3,45 % 22 0,07 % 255 0,9 % 38 0,1 % 8 0,0 % 5 0,0 % 248 0,8 % 1204 4,1 % 30786
Подгориця 178416 76541 42,90 % 78837 44,19 % 1648 0,92 % 10276 5,76 % 4241 2,4 % 3367 1,9 % 258 0,1 % 150 0,1 % 3098 1,7 % 7521 4,2 % 185937
Рожає 22803 1026 4,50 % 3967 17,40 % 16631 72,93 % 1055 4,63 % 13 0,1 % 0 0,0 % 4 0,0 % 3 0,0 % 104 0,5 % 161 0,7 % 22964
Тиват 12930 5493 42,48 % 4319 33,40 % 48 0,37 % 401 3,10 % 876 6,8 % 17 0,1 % 1167 9,0 % 57 0,4 % 552 4,3 % 1101 8,5 % 14031
Ульцинь 19666 2385 12,13 % 2138 10,87 % 349 1,77 % 14352 72,98 % 123 0,6 % 42 0,2 % 28 0,1 % 9 0,0 % 240 1,2 % 255 1,3 % 19921
Херцег-Новий 28732 18986 66,08 % 7224 25,14 % 84 0,29 % 67 0,23 % 1178 4,1 % 182 0,6 % 271 0,9 % 127 0,4 % 613 2,1 % 2132 7,4 % 30864
Цетинє 16177 1874 11,58 % 13797 85,29 % 5 0,03 % 29 0,18 % 256 1,6 % 5 0,0 % 22 0,1 % 10 0,1 % 179 1,1 % 480 3,0 % 16657
Шавник 2026 1199 59,18 % 781 38,55 % 1 0,05 % 0 0,00 % 24 1,2 % 0 0,0 % 0 0,0 % 1 0,0 % 20 1,0 % 44 2,2 % 2070

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Чорногорії (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
православні
  
 72.1%
мусульмани
  
 19.1%
католики
  
 3.4%
атеїсти
  
 1.2%
інші
  
 1.5%
агностики
  
 2.6%
Докладніше: Релігія в Чорногорії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 72,1 %, іслам — 19,1 %, католицтво — 3,4 %, атеїсти — 1,2 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2011 рік)[1].

  • Релігійна мапа Чорногорії, перепис 2011 року (англ.) (серб.)
    Релігійна мапа Чорногорії, перепис 2011 року (англ.) (серб.)
  • Розселення православних у Чорногорії, 2011 рік
    Розселення православних у Чорногорії, 2011 рік
  • Розселення мусульман у Чорногорії, 2011 рік
    Розселення мусульман у Чорногорії, 2011 рік
  • Розселення католиків у Чорногорії, 2011 рік
    Розселення католиків у Чорногорії, 2011 рік
Чисельність вірян відповідних релігій і конфесій по общинах[7]
Община Населення загалом православні % мусульмани % католики % атеїсти % інші християни % агностики % буддисти % інші % не вказали % Усього
Чорногорія 603849 446858 74,00 % 118477 19,62 % 21299 3,53 % 7667 1,27 % 2642 0,4 % 451 0,1 % 118 0,0 % 6337 1,0 % 16180 2,7 % 620029
Андрієвиця 4991 4909 98,36 % 8 0,16 % 6 0,12 % 5 0,10 % 6 0,1 % 0 0,0 % 0 0,0 % 57 1,1 % 80 1,6 % 5071
Бар 40919 24452 59,76 % 12671 30,97 % 3043 7,44 % 415 1,01 % 135 0,3 % 34 0,1 % 7 0,0 % 162 0,4 % 1129 2,8 % 42048
Беране 33403 23287 69,72 % 9502 28,45 % 81 0,24 % 100 0,30 % 69 0,2 % 1 0,0 % 3 0,0 % 360 1,1 % 567 1,7 % 33970
Бієло-Полє 45629 24662 54,05 % 19640 43,04 % 79 0,17 % 80 0,18 % 143 0,3 % 5 0,0 % 1 0,0 % 1019 2,2 % 422 0,9 % 46051
Будва 18635 16947 90,94 % 654 3,51 % 432 2,32 % 342 1,84 % 116 0,6 % 22 0,1 % 11 0,1 % 111 0,6 % 583 3,1 % 19218
Даниловград 17962 17047 94,91 % 262 1,46 % 140 0,78 % 187 1,04 % 80 0,4 % 6 0,0 % 5 0,0 % 235 1,3 % 510 2,8 % 18472
Жабляк 3490 3345 95,85 % 5 0,14 % 6 0,17 % 32 0,92 % 15 0,4 % 1 0,0 % 0 0,0 % 86 2,5 % 79 2,3 % 3569
Колашин 8232 7795 94,69 % 45 0,55 % 28 0,34 % 79 0,96 % 33 0,4 % 1 0,0 % 0 0,0 % 251 3,0 % 148 1,8 % 8380
Котор 21533 17634 81,89 % 375 1,74 % 2658 12,34 % 459 2,13 % 134 0,6 % 32 0,1 % 4 0,0 % 237 1,1 % 1068 5,0 % 22601
Мойковац 8453 8250 97,60 % 25 0,30 % 8 0,09 % 74 0,88 % 23 0,3 % 0 0,0 % 0 0,0 % 73 0,9 % 169 2,0 % 8622
Никшич 69950 66198 94,64 % 1732 2,48 % 222 0,32 % 735 1,05 % 256 0,4 % 36 0,1 % 6 0,0 % 765 1,1 % 2493 3,6 % 72443
Плав 13045 2815 21,58 % 10046 77,01 % 124 0,95 % 6 0,05 % 26 0,2 % 1 0,0 % 0 0,0 % 27 0,2 % 63 0,5 % 13108
Плужине 3185 3152 98,96 % 0 0,00 % 2 0,06 % 27 0,85 % 3 0,1 % 0 0,0 % 0 0,0 % 1 0,0 % 61 1,9 % 3246
Плєвля 30020 24346 81,10 % 5039 16,79 % 24 0,08 % 127 0,42 % 51 0,2 % 2 0,0 % 1 0,0 % 430 1,4 % 766 2,6 % 30786
Подгориця 181354 145575 80,27 % 20883 11,52 % 7947 4,38 % 3698 2,04 % 1013 0,6 % 225 0,1 % 52 0,0 % 1961 1,1 % 4583 2,5 % 185937
Рожає 22916 1055 4,60 % 21805 95,15 % 11 0,05 % 3 0,01 % 28 0,1 % 0 0,0 % 0 0,0 % 14 0,1 % 48 0,2 % 22964
Тиват 13156 9057 68,84 % 716 5,44 % 2870 21,82 % 239 1,82 % 147 1,1 % 19 0,1 % 4 0,0 % 104 0,8 % 875 6,7 % 14031
Ульцинь 19694 2964 15,05 % 14308 72,65 % 2196 11,15 % 53 0,27 % 116 0,6 % 3 0,0 % 3 0,0 % 51 0,3 % 227 1,2 % 19921
Херцег-Новий 29037 26012 89,58 % 622 2,14 % 1267 4,36 % 751 2,59 % 185 0,6 % 52 0,2 % 11 0,0 % 137 0,5 % 1827 6,3 % 30864
Цетинє 16199 15349 94,75 % 127 0,78 % 153 0,94 % 241 1,49 % 54 0,3 % 11 0,1 % 10 0,1 % 254 1,6 % 458 2,8 % 16657
Шавник 2046 2007 98,09 % 12 0,59 % 2 0,10 % 14 0,68 % 9 0,4 % 0 0,0 % 0 0,0 % 2 0,1 % 24 1,2 % 2070

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Чорногорії

Рівень письменності 2015 року становив 98,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,5 % — серед чоловіків, 98 % — серед жінок[1].

Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Охорона здоров'я в Чорногорії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (65-те місце у світі)[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 7 випадків на 100 тис. народжень (160-те місце у світі)[1].

Чорногорія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, Крим-Конго геморагічна гарячка (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,4 % (79-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 99,2 % в сільській місцевості; загалом 99,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98 %, в сільській місцевості — 92,2 %, загалом по країні — 95,9 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,6 %; частка осіб похилого віку — 20,2 %, або 5 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 8,6 % населення країни[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 418 тис. унікальних інтернет-користувачів (136-те місце у світі), що становило 64,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 263,2 тис. осіб (166-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 5,3 %; промисловість і будівництво — 17,9 %; сфера послуг — 76,8 % (станом на 2014 рік)[1]. 8,52 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (10 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 18,5 % працездатного населення, 2013 року — 19,1 % (165-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 41,1 %, серед юнаків — 42,3 %, серед дівчат — 39,7 % (11-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Докладніше: Злочинність у Чорногорії

Наркотики[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Докладніше: Торгівля людьми в Чорногорії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Чорногорії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,17 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Чорногорії
Рік Населення Зміна
1950 397 000 —
1955 435 000 +9.6%
1960 467 000 +7.4%
1965 499 000 +6.9%
1970 525 000 +5.2%
1975 561 000 +6.9%
1980 583 000 +3.9%
1985 613 000 +5.1%
1990 644 000 +5.1%
1995 601 000 −6.7%
2000 613 000 +2.0%
2005 624 000 +1.8%
2010 619 000 −0.8%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[2].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред. | ред. код]

Переписи населення Чорногорії
Рік Населення Зміна
1921 311 341 —
1931 360 044 +15.6%
1948 377 189 +4.8%
1953 419 873 +11.3%
1961 471 894 +12.4%
1971 529 604 +12.2%
1981 584 310 +10.3%
1991 615 035 +5.3%
2003 620 145 +0.8%
2011 620 029 −0.0%
Джерело: Дані офіційних переписів[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап Montenegro : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ а б ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 27 March. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 27 March. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. ↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  6. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  7. ↑ а б в г (серб.) Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Crnoj Gori 2011. godine. — Izdaje i štampa Zavod za statistiku Crne Gore — MONSTAT.
  8. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  9. ↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  10. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  11. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Чорногорії
Релігії
Народи
Мови
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Чорногорії&oldid=34890368