Сингалевич-Мазепа Наталія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сингалевич-Мазепа Наталія
Народилася 1882
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Померла 14 лютого 1945(1945-02-14)
Прага, Протекторат Богемії і Моравії
Діяльність лікарка
Alma mater Петербурзький жіночий медичний інститутd

Ната́лія Миколаївна Сингале́вич-Мазе́па (1882 — 14 лютого 1945, Прага) — українська громадська діячка і лікар-бактеріолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Родом із Кам'янця Подільського. Дружина Ісаака Мазепи, мати художниці Галини Мазепи-Коваль.

У Санкт-Петербурзі навчалася в медичному жіночому інституті. За студентських часів була активним членом Петербурзької групи РУП-УСДРП. У Петербурзі познайомилася з Ісааком Мазепою, одружилася з ним, тут 9 лютого 1910 року в них народилася дочка Наталія.

Відпрацьовувала державну стипендію в Бессарабії.

Згодом оселилася в Катеринославі. Працювала як лікар у бактеріологічному інституті, а також викладала в гімназіях. У Катеринославі 1912 року народилася і охрещена в Преображенському соборі друга дочка Тетяна (хрещені батьки гірничий інженер Петро Главацький та дочка старшого катеринославського землеміра Августа Ярмоленко). Чоловік у цей час відбував службу в Нижньому Новгороді. Про батьків новонародженої Тетяни Мазепи в метричному записі зазначено так: "Проживающий в г. Екатеринославе Коллежский Секретарь Иван (sic!) Прохорович Мазепа и законная жена его Наталия Николаевна, оба православные". Напевно через відсутність чоловіка на обряді хрещення в метричній книзі є додатковий запис про паспортні дані чоловіка: "Паспорт выдан Нижегородским город(ским) полицейским управлением 1912 года Апреля 12 дня за № 180. Наталия Николаевна Мазепа".

Дочка Тетяна помре під час Другої світової війни в Празі від запалення легенів.

1915 року родина Мазепів воз'єдналася в Катеринославі. Коли чоловік під час Української революції обіймав високі державні посади, жила в Катеринославі. Цілі дні, а то й ночі проводила в бактеріологічному інституті, де щеплювала вакцину проти холери й тифу як українським, так і російським червоним і білим воякам [1].

1921 року Ісаак Мазепа послав до родини тітку Ніну, досвідчену у військовій розвідці. Та з великими перешкодами перевела Наталію з доньками — малою Тетяною на руках і 11-річною Галиною — за річку Збруч [2].

Як бактеріолог працювала в Катеринославі, на Волині і (з 1923 року) у Празі.

Коли подружжя з доньками Галиною і Тетяною мешкало у Празі, пані Наталя публікувалася у чеських фахових журналах, видала українською мовою підручник із соціальної гігієни. Була професором Українського технічно-господарського інституту[3].

Трагічно загинула разом з онуками Володимиром і Юрієм (синами Галини Мазепи-Коваль) 14 лютого 1945 року під час нальоту на Прагу американської авіації [4].

Праці[ред. | ред. код]

Праці у чеських фахових журналах, українською мовою підручник із соціальної гігієни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українки в історії. — 2-е видання. — К.: Либідь, 2006. — С. 219.
  2. Українки в історії. — 2-е видання. — К.: Либідь, 2006. — С. 220.
  3. Парфанович Софія. Лікарки на службі народному здоров'ю // Лікарський вісник. — 1956. — Число 1(5). — С. 25—32.
  4. Українки в історії. — 2-е видання. — К.: Либідь, 2006. — С. 224.

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]