Недзвідський Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Недзвідський Андрій Володимирович
Народився 23 листопада 1908(1908-11-23)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 1 червня 1984(1984-06-01) (75 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна СРСР СРСР
Діяльність літературознавець
Alma mater Одеський національний економічний університет
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1964)
Аспіранти, докторанти Фащенко Василь Васильович
Прісовський Євген Миколайович
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»

Андрій Володимирович Недзвідський (23 листопада 1908 — 1 червня 1984) —український літературознавець, краєзнавець, театрознавець, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

А. В. Недзвідський народився 23 листопада 1908 року в Одесі.                  

Трудову діяльність розпочав у 1925 році робочим Одеського заводу імені Жовтневої революції. У 1928—1938 роках працював у редакціях газет «Комуніст», «За техніку», «Молода гвардія».

У 1930 році закінчив економічний факультет Одеського інституту народного господарства.

У 1938—1941 роках навчався в аспірантурі Одеського державного університету. Паралельно з навчанням працював на кафедрі української літератури.

28 червня 1941 року захистив дисертацію «Т. Г. Шевченко і російська революційна демократія» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. У 1944 році присвоєно вчене звання доцента.

В роки нацистської навали працював у газеті «Большевистское знамя», беручи участь в обороні Одеси у серпні — жовтні 1941 року, потім — економістом у майстернях, робітником на розбиранні розбомблених будинків. У квітні 1944 року буз призначений тимчасово виконувачем обов'язків ректора університету для підготовки навчального процесу до повернення університету з евакуації; протягом півроку виконував обов'язки проректора з наукової роботи.

В 1944—1947, 1965—1970 роках обіймав посаду завідувача кафедри української літератури філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

У 1964 році захистив дисертацію «Марко Вовчок у російському і українському літературному оточенні» і здобув науковий ступінь доктора філологічних наук. В 1965 році присвоєно вчене звання професора.

В 1970—1984 роках працював професором кафедри радянської літератури Одеського університету.

З 1961 року був членом Спілки письменників Української РСР.

Помер 1 червня 1984 року в Одесі. Похований на Другому християнському кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Вивчав взаємозв'язок Т. Шевченка з російською революційною демократією. Ствердив нову концепцію: Т. Шевченко — не наслідувач, а соратник російських революційних демократів. Досліджував творчість М. Вовчка.

Був автором понад 1100 літературознавчих та критичних, суспільно-політичних  статей, краєзнавчих досліджень, рецензій про життя театру. Ним написано 15 монографій.

Був одним з ініціаторів створення в Одесі Пушкінського музею. Очолював науково-дослідну групу з вивчення творчості В. Маяковського.

Підготував 28 кандидатів наук. Його учні В. В. Фащенко та Є. М. Прісовський стали докторами наук.

Праці[ред. | ред. код]

  • Іван Франко: До 80-річчя з дня народження/ А. В. Недзвідський. // Молода гвардія. — 1936. — 16 серпня;
  • Песни и стихи защитников Одессы в 1941 году/ А. Недзведский.// Героическая Одесса: Литературно-публицистический альманах, посвященный годовщине освобождения Одессы от немецко-румынских захватчиков. — Одесса: Областное издательство, 1945. — С. 43 — 47.
  • Лідія Володимирівна Мацієвська/ А. В. Недзвідський. — Одеса: УТТ, 1958. — 60 с.
  • Тарас Григорович Шевченко: біографія / Г. А. В'язовський, К. Ю. Данилко, І. М. Дузь, М. О. Левченко, А. В. Недзвідський, В. З. Несторенко. –  К., 1960. — 373 с.
  • Василь Василько: нарис про життя і творчість / А. В. Недзвідський. –  К. : Мистецтво, 1981. –  116 с.
  • Марко Вовчок: семінарій / А. В. Недзвідський. — К. : Вища школа, 1981. — 167 с.
  • Одесская тетрадь / А. В. Недзведский. — Одесса: Друк, 2001. — 149 с.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 374—377.
  • Недзвідський Андрій// Письменники Одещини. На межі тисячоліть: антологія-довідник / Упорядник Б. І. Сушинський. — Одеса: «Альфа-Омега» ОКФА, 1999. — 428 с. — С. 410.
  • Талановитий лектор і співрозмовник/ В. Г. Полтавчук // Спогади про Андрія Володимировича Недзвідського. — Одеса: Маяк, 2005. — С. 86–91.

Посилання[ред. | ред. код]