Нерчинський Завод
| село Нерчинський Завод | |
|---|---|
| рос. Нерчинский Завод | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Забайкальський край |
| Муніципальний район | Нерчинсько-Заводський |
| Поселення | Нерчинсько-Заводське |
| Код ЗКАТУ: | 76230000001 |
| Код ЗКТМО: | 76630445101 |
| Основні дані | |
| Населення | 2842 особи (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 674370 |
| Телефонний код | +7 30248 |
| Географічні координати: | 51°18′30″ пн. ш. 119°36′57″ сх. д. / 51.30833333336077828° пн. ш. 119.61583333335778434° сх. д.Координати: 51°18′30″ пн. ш. 119°36′57″ сх. д. / 51.30833333336077828° пн. ш. 119.61583333335778434° сх. д. |
| Мапа | |
  Нерчинський Завод  Нерчинський Завод | |
|
| |
|
| |
Не́рчинський Заво́д (рос. Нерчинский Завод) — село, центр Нерчинсько-Заводського району Забайкальського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Нерчинсько-Заводського сільського поселення.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване за 658 км на південний схід від Чити.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат різко континентальний з мусонними рисами.
| Клімат Нерчинського Заводу[2] | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Квт | Трв | Чрн | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Грд | Рік |
| Сер. температура | −28,8 °C | −23,6 °C | −12,7 °C | 0,0 °C | 8,6 °C | 15,5 °C | 18,7 °C | 15,7 °C | 8,7 °C | −1,1 °C | −15,2 °C | −25,9 °C | −3,2 °C |
| Опади, мм | 3,9 | 3,5 | 6,7 | 16,9 | 29,1 | 66,3 | 113,3 | 99,7 | 49,9 | 12,3 | 10,3 | 6,0 | 416,2 |
Історія[ред. | ред. код]
У 1689 році на першому відкритому в Росії родовищі срібла на річці Алтача (притока Аргуні) був заснований Нерчинський срібний завод[ru], що спочатку називався Аргунським, при якому існувало поселення. Сучасну назву населений пункт отримав, коли в другій половині XVIII століття в гірничому окрузі почали з'являтися інші заводи. У 1853 році завод був закритий через вичерпання родовища.[3]
У 1913 році в селі було 2 церкви, Базарна площа, до десятка вулиць та провулків. Діяло чотирикласне чоловіче, двокласне жіноче та парафіяльне чоловіче училища. У листопаді — грудні відбувалася закупівля хутра в населення. Населення працювало в домашньому господарстві, займалося звіроловством, скотарством. В селі діяли пивоварний, шкіряний, свічковий, миловарний заводи та 3 млини.[4]
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 2842 особи (2010; 3149 у 2002[5]).
Національний склад (станом на 2002 рік):
- росіяни — 97 %
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти M-50-36 Нерчинский Завод. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ World Climate
- ↑ (рос.) Морозов И. В. Нерчинский Завод // Энциклопедия Забайкалья.
- ↑ (рос.) Сибирский торгово-промышленный ежегодник на 1913 год. Издание Д. Р. Юнг. Типография товарищества «Наш век». Санкт-Петербург. 1913
- ↑ Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
,%20Монголи%20Китай)/M50-036%20%20%20НЕРЧИНСКИЙ%20%20ЗАВОД%20%20-80.jpg){kind=link}