Нова Осота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нова Осота
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Громада Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35040250320039301
Облікова картка Нова Осота 
Основні дані
Засноване до 1885 р.
Населення 1343
Поштовий індекс 27314
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°59′44″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 48.99556; 32.25917Координати: 48°59′44″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 32.25917° сх. д. / 48.99556; 32.25917
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми р. Осотянка
Місцева влада
Карта
Нова Осота. Карта розташування: Україна
Нова Осота
Нова Осота
Нова Осота. Карта розташування: Кіровоградська область
Нова Осота
Нова Осота
Мапа
Мапа

CMNS: Нова Осота у Вікісховищі

Нова́ Осота́ — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1343 осіб. Колишній центр Староосотської сільської ради.

Пам'ятник загиблим воїнам

Історія[ред. | ред. код]

Старе козацько-християнське село Чигиринщини, центру Держави Війська Запорізького з часів Хмельниччини, у селі і його околицях здавна проживали численні нащадки старих козацько-християнських родів Київської Русі-України, представники строкатої цивілізації воїнів Христових обох берегів Дніпра.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Староосотської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкала 1641 особа, налічувалось 213 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 постоялих будинки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2189 осіб (1076 чоловічої статі та 1113 — жіночої), з яких 2160 — православної віри[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1605 осіб, з яких 712 чоловіків та 893 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1342 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 95,16 %
циганська 2,90 %
російська 1,71 %
молдовська 0,15 %
білоруська 0,07 %

Відомі уродженці і жителі[ред. | ред. код]

  • Гупало Денис Мусійович (1898—1923) — нащадок старих козацько-християнських родів краю, військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу;
  • Богдан (отаман Холодного Яру) — отаман Холодного Яру, згаданий в книзі Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» присвяченій козацько-християнському повстанському руху на Чигиринщині і Подніпров'ї, на теренах Київської Русі-України, молодої Української Республіки 1920х рр.;
  • Козир Михайло Сидорович (23.05.1894 — 24.10.1930) — нащадок старих козацько-християнських родів краю, відомих з часів Гетьманщини (Держави Війська Запорізького), один з організаторів і керівників робітничо-селянського (робочо-християнського), краснокозачого і краснопартизанського руху опору Колчаку на Алтаї, соратник Юхима Мамонтова, керівник одного з полків Робітничо-Селянської Червоної Армії Західного Сибіру на початку 1920х, брат педагога Феодосія Сидоровича Козиря (1911—1938), чиї батьки переселились на Алтай на початку 20 ст.;

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]