Новоселицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новоселицький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7323000000
Утворений: 1940
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 77 204 (на 1.1.2019)
Площа: 738 км²
Густота: 105.7 осіб/км²
Тел. код: +380-3733
Поштові індекси: 60300—60365
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Новоселиця
Міські ради: 1
Сільські ради: 30
Міста: 1
Села: 42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Вакарюк Дмитро Іларіонович
Голова РДА: Мельничук Олег Михайлович[1]
Вебсторінка: Новоселицька РДА
Новоселицька райрада
Адреса: 60300, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, м. Новоселиця, вул. Центральна, 37
Мапа
Мапа

Новоселицький район у Вікісховищі

Новосе́лицький райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України, розташований на межі Буковини та Бессарабії. Адміністративний центр — місто Новоселиця.

17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутворених Чернівецького та Дністровського районів[2].

Географія[ред. | ред. код]

Новоселицький район розташований у лісостеповій зоні, в південно-східній частин області на лівому березі річки Прут. Межує із Заставнівським, Хотинським, Кельменецьким, Герцаївським районами, містом Чернівці, Республікою Молдова та Румунією.

Заставнівський район Хотинський район Кельменецький район
Чернівці Молдова Молдова
Герцаївський район Румунія Румунія Румунія Румунія

Районний центр — місто Новоселиця, розташоване на автошляху Чернівці — Кишинів — Одеса.

Відстані: до Чернівців залізницею — 25 км, шосейними дорогами — 35 км.

Площа району: 738 км², 9 % від території області.

Корисні копалини: глина, пісок, гіпс, гравійно-галечникові відклади.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 30 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти (одне місто та 42 села) та підпорядковані Новоселицькій районній раді[3].

Місцеві ради: одна районна, де 62 депутати; одна міська, де 30 депутатів; сільських — 30, де 530 депутатів.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Кількість промислових підприємств — 15.

Структура промислового виробництва така:

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільськогосподарських підприємств — 25: СТОВ — 6, ТОВ — 1, СФГ — З, СВК — 9. АПОП — 3. СК — 3.

Рілля — 47,6 тис. га. Зрошувальних земель немає. Осушені землі — 19,4 тис. га. Пасовища — 7,2 тис. га.

Основні галузі рослинництва — вирощування зернових, цукрових буряків, соняшнику. Основні галузі тваринництва: скотарство і свинарство.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 40 749 8648 6019 12 286 8479 5042 275
Жінки 46 707 8471 6290 12 276 10 459 8555 656


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
молдовани 50329 57,54 %
українці 29703 33,96 %
румуни 5904 6,75 %
росіяни 1235 1,41 %
поляки 85 0,10 %
інші 205 0,23 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
молдовська 47841 54,70 %
українська 29803 34,08 %
румунська 8131 9,30 %
російська 1557 1,78 %
польська 29 0,03 %
інші 100 0,11 %

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[6]

українська молдовська румунська російська
Новоселицький район 34,1 54,7 9,3 1,8
м. Новоселиця 54,9 33,3 1,3 10,1
с. Балківці 2,4 96,7 0,1 0,7
с. Берестя 7,2 92,6 - 0,2
с. Бояни 6,3 28,7 63,5 0,9
с. Гай 1,7 69,2 29,1 -
с. Ванчиківці 4,7 88,7 5,8 0,6
с. Ванчинець 66,7 29,3 - 4,1
с. Динівці 3,5 69,9 26,2 0,4
с. Довжок 96,0 2,4 0,1 1,5
с. Драниця 2,2 97,3 0,1 0,4
с. Негринці 4,1 94,7 0,1 0,9
с. Жилівка 96,4 2,2 0,1 1,2
с. Зелений Гай 95,4 3,5 - 0,9
с. Костичани 2,9 94,8 0,5 1,7
с. Думени 1,0 97,5 0,5 0,9
с. Новоіванківці 1,4 96,1 1,4 1,0
с. Котелеве 83,3 15,9 0,1 0,7
с. Магала 6,0 59,9 32,6 1,5
с. Буда 14,2 54,3 30,7 0,7
с. Остриця 1,4 38,2 60,1 0,3
с. Прут 4,8 82,1 11,8 1,3
с. Малинівка 4,1 87,7 7,3 0,9
с. Мамалига 8,8 82,4 5,7 3,0
с. Кошуляни 3,9 85,7 7,9 2,5
с. Маршинці 5,1 93,2 0,5 1,2
с. Несвоя 4,7 94,3 0,8 0,2
с. Подвірне 97,6 1,2 0,1 1,1
с. Припруття 2,1 96,3 0,3 1,2
с. Боянівка 3,7 89,6 4,5 2,2
с. Рокитне 3,0 95,1 1,7 0,2
с. Рідківці 97,1 1,1 0,2 1,5
с. Рингач 93,0 5,8 0,2 0,9
с. Шишківці 96,5 2,7 - 0,8
с. Слобода 97,3 2,1 - 0,5
с. Ревківці 96,3 2,2 0,3 1,1
с. Стальнівці 4,4 94,4 0,4 0,8
с. Строїнці 4,1 94,8 0,5 0,5
с. Тарасівці 1,9 94,6 2,8 0,5
с. Топорівці 97,5 0,5 1,4 0,4
с. Форосна 7,2 92,0 0,3 0,5
с. Черленівка 3,1 67,2 28,9 0,8
с. Чорнівка 98,4 0,7 0,0 0,7
с. Щербинці 95,8 3,6 - 0,2

Населення району — 86,7 тис. осіб, зокрема: міське — 8,3 тис. осіб, сільське — 78,4 тис. осіб.

Населення району на 1 лютого 2012 року становило 80 275 осіб.

Найбільш поширені прізвища в районі[ред. | ред. код]

Андроник, Арсеній, Бабан, Бабин, Балан, Банар, Білік, Білик, Бота, Боклач, Боднар, Бойко, Бойчук, Бринзила, Буздуган, Бежан, Беженар, Бурлака, Буженіца, Бордіян, Бодян, Безушка, Вайпан, Ватаман Ватаману, Вакарчук, Гавка, Гайсан, Галак, Георгіца, Гарасим, Гульпе, Гурдіш, Гургіш, Гостюк, Даскалюк, Динту, Дирда, Дорофтей, Довганик, Дорош, Дробот, Єремія, Єфтемій, Житарюк, Іванов, Ілащук, Істратій, Каланча, Каптар, Каптарь, Каптару, Карп, Катан, Кочервей, Катаранчук, Кіцак, Келя, Кирилюк, Кіореско, Кожокар, Кордунян, Кучук, Кушнір, Лисак, Лунгу, Лупой, Макаренко, Мельник, Мельничук, Мігалчан, Молдован, Москалюк, Морар, Морарь, Морару, Мунтян, Мунтяну, Нікорич, Никорич, Нікоріч, Ністрян, Парпауц, Паскар, Паскарь, Паскару, Пашалик, Попович, Попов, Паладій, Постолатій, Присакар, Раца, Роман, Романюк, Ротар, Ротарь, Ротару, Руснак, Руссу, Рябко, Рурак, Рошка, Савка, Савчук, Саїнчук, Скорокиржа, Скрипник, Тома, Трипадуш, Унгурян, Федоряк, Цуркан, Чебан, Чеботар, Чеботарь, Чеботару, Чорний, Чубрей, Чупак, Штефанеса, Шугані, Юрій, Якобець.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новоселицького району були створені 43 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,63 % (проголосували 33 552 із 64 982 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,59 % (18 315 виборців); Юлія Тимошенко — 18,07 % (6 064 виборців), Олег Ляшко — 10,37 % (3 481 виборців), Сергій Тігіпко — 4,23 % (1 418 виборців), Анатолій Гриценко — 2,28 % (765 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,27 %.[7]

Освіта[ред. | ред. код]

У районі функціонує 35 загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема 2 гімназії в місті Новоселиця та селі Бояни, районний ліцей у Новоселиці, 25 шкіл І-ІІІ ступенів та 7 шкіл I—II ступенів. Усього в школах району навчається 11808 учнів. У Новоселиці є медичний коледж.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Працює КУ «Новоселицька центральна районна лікарня» та 5 дільничних лікарень району. 20 ФАПІв, 9 амбулаторій. Потужність лікарень району — 381 ліжко. Працюють 3 приватних стоматологічних кабінети, 6 аптек, 18 аптечних кіосків.

Культура[ред. | ред. код]

У районі працює 2 районні бібліотеки, 39 сільських філій. Клубні установи та будинки культури — 34, кінотеатри — 2, кіноустановки — 24, музичні школи — 3 і 9 їх філіалів, художня школа, Будинок дитячої творчості.

Особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 130/2020-рп «Про призначення О. Мельничука головою Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. а б Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  3. Населені пункти Чернівецької області. Райони на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 21 березня 2024.
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 24 лютого 2016.
  8. Наталія Лупу (сюжет телеканалу «Чернівці») Natalya Lupu
  9. Наталія Лупу — у півфіналі Олімпіади

Література[ред. | ред. код]

  • Гаврилюк Йосип, Риндюк Олексій Мій рідний край, моя земля: Нарис про Новоселицький район. — Новоселиця, 1997.

Посилання[ред. | ред. код]