Новосілка (Гримайлівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новосілка
Церква Святого Антонія Великого
Церква Святого Антонія Великого
Церква Святого Антонія Великого
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гримайлівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1564
Населення 222
Територія 1.005 км²
Густота населення 300.5 осіб/км²
Поштовий індекс 48234
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°15′10″ пн. ш. 26°06′18″ сх. д. / 49.25278° пн. ш. 26.10500° сх. д. / 49.25278; 26.10500Координати: 49°15′10″ пн. ш. 26°06′18″ сх. д. / 49.25278° пн. ш. 26.10500° сх. д. / 49.25278; 26.10500
Водойми Гнила
Відстань до
районного центру
26 км
Місцева влада
Адреса ради 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8
Карта
Новосілка. Карта розташування: Україна
Новосілка
Новосілка
Новосілка. Карта розташування: Тернопільська область
Новосілка
Новосілка
Мапа
Мапа

CMNS: Новосілка у Вікісховищі

Новосілка — село, розташоване в Україні, входить до Гримайлівської селищної громади, Чортківського району, Тернопільської області.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване село на березі р. Гнила (права притока Збруча, басейн Дністра), біля підніжжя західних схилів відрогів Товтрової гряди, за 50 км. від районного центру і 16 км. від найближчої залізничної станції Хоростків. Через західну околицю Новосілки проліг автошлях Тернопіль — Гусятин.

До 2020 року підпорядковувалось Малобірківській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[1]

Населення — 158[2] осіб (2023).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам'ятки західно-подільської групи скіфського часу.

Перша письмова згадка датується 1564 роком. Назва походить, ймовірно, від словосполучення “нове село”.

Під час Національно-визвольної революції українського народу селяни у 1648 р. розгромили панський двір, у ході військових дій 1649 р. в Новосілці знищено 10 господарств селян. Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул).

Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань. У середині серпня 1914 р. Новосілку здобула царська армія, російські солдати зайняли всі подвір'я. При відступі у липні 1917 р. російські війська спалили Новосілку, неушкодженими залишились лише 2 подвір'я. Селянам росіяни запропонували: ті, хто відступить із військами на схід, можуть забрати все своє майно; а хто бажає йти до австрійців, той може взяти лише найнеобхідніші речі. Тільки одна сім'я із села побажала евакуюватись із росіянами, решта родин перейшли на австрійський бік фронту біля сусіднього с. Сорока (нині Гусятинського району).

Взимку 19171918 рр. у селі поширилась епідемія тифу і червінки, від якої померло багато людей.

У листопаді 1918 р. в Новосілці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 19211939 рр. село — Скалатського повіту, Тернопільського воєводства. У 1929 р. засновано господарсько-споживчу спілку «Єдність». Діяли «Просвіта» й інші українські товариства. Після 17 вересня 1939 р. в Новосілці встановлена радянська влада. Від січня 1940 р. до березня 1959 р. село — Гримайлівського району. 

У 1946 р. з Новосілки насильно переселено поляків у Польщу, на їхнє місце привезли українців, депортованих із Польщі. 1948 р. Новосілку було приєднано до с. Малі Бірки. 9 вересня того ж року в селі розклеєні листівки з закликами до населення не їхати на роботу в Донбас. 

Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село — Скалатського району, згодом до січня 1965 р. — Підволочиського району; відтоді й до 2020 р. — Гусятинського району

У 1990 р. Новосілку від'єднано від Малих Бірок, що стало окремим селом.  

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • церква Антонія Великого (1930, ПЦУ та УГКЦ, мурована).
  • Римо-Католицький Костел св. ап. Петра і Павла. Зводили у 1924-1926 рр. на кошти місцевих жителів та пожертву Львівської курії. Освятили цегляну будівлю у 1929 р. В інтер'єрі був частково позолочений дерев'яний вівтар зі скульптурою Христа та Петра з Павлом. Біля каплиці стояла дзвіниця на три дзвони.
  • Пам'ятник Мадонні 1988 р. фігура знаходиться біля дороги, встановлена в 1927 р.
  • На схід від села росте мішаний ліс (урочище Краснянська дача), територія якого належить до природного заповідника «Медобори».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працює фельдшерський пункт. Земельні паї орендує сільськогосподарське приватне підприємство «Оберіг» (директор П. Гадзюк).

ЗОШ 1-2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, торговий заклад - не працюють.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Леон Змора (1913 - 1999 р.) - відомий польський хоровий диригент.
  • Онишків Зіновій Михайлович ( 1954 р.н.) - доктор педагогічних наук, доцент ТНПУ.
  • Дмитро Рудяк - громадський діяч, літературознавець, визначний селянин у цілому скалацькому повіті.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2021.
  2. Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської обласної ради, 16 липня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]