Нойзідлер (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озеро Нойзідлер
нім. Neusiedlersee
Озеро Нойзідлер
Озеро Нойзідлер узимку
Озеро Нойзідлер узимку
47°50′ пн. ш. 16°45′ сх. д. / 47.833° пн. ш. 16.750° сх. д. / 47.833; 16.750Координати: 47°50′ пн. ш. 16°45′ сх. д. / 47.833° пн. ш. 16.750° сх. д. / 47.833; 16.750
Розташування
Країна  Австрія[1] і  Угорщина
Регіон Бургенланд
Дьєр-Мошон-Шопрон
Геологічні дані
Тип степове озеро
Склад Q111082984?, Oggauer Schoppend і Q111107567?
Розміри
Площа поверхні 320  км²
Висота 115,45 м
Глибина середня 1  м
Глибина макс. 1,8  м
Довжина 36  км
Ширина 12  км
Об'єм 320 000 000 кубічний метр
Вода
Період оновлення 3,5 рік[2]
Басейн
Водний басейн басейн Дунаю
Вливаються Wulkad
Витікають Einser-Kanald
Площа басейну 1120 км²
Країни басейну Австрія, Угорщина
Інше
Статус спадщини світова спадщина ЮНЕСКО, біосферний заповідник і Рамсарське угіддяd
Міста та поселення Нойзідль-ам-Зе (Neusiedl am See), Руст (Rust)
Вебсайт neusiedler-see.at
Geonames 3052649 і 3052494
Нойзідлер (озеро). Карта розташування: Австрія
Нойзідлер (озеро)
Нойзідлер (озеро) (Австрія)
Мапа

CMNS: Озеро Нойзідлер у Вікісховищі

Нойзі́длер (нім. Neusiedlersee; угор. Fertő tó; хорв. Nežidersko jezero, Niuzaljsko jezero) — озеро в Австрії та Угорщині площею близько 320 км²; мілководне, значна частина поверхні поросла очеретом. Завдяки колонії чапель входить до біосферного резервату.

Географія[ред. | ред. код]

Озеро Нойзідлер розташоване на кордоні Австрії та Угорщини, близько 77 % (240 із 315 км²;) площі озера належить австрійській федеральній землі Бургенланд, південний край озера — угорському медьє Дьйор-Мошон-Шопрон. На південь і південний схід від озера розташовані на території національних парків: австрійського Нойзідлерзеє-Зеєвінкель та угорського Фертьйо-Ханшаг.

Площа озера близько 320 км². Озеро має неправильну форму, витягнуту з півночі на південь. Берегова лінія порізана, з кількома глибокими затоками. На озері є кілька великих островів та маленьких острівців і мілин. Довжина озера з півночі на південь — 36 кілометрів, ширина коливається від 6 до 12 кілометрів. Висота над рівнем моря — 115 м, площа водозбору — близько 1 120 км². Озеро Нойзідлер надзвичайно мілке, середня глибина близько метра, найбільша — 1,8 метра.

Вік озера приблизно 20 000 років: воно виникло наприкінці льодовикового періоду в результаті коливань земної кори.

Гідрографія[ред. | ред. код]

В озеро впадає кілька струмків, найбільший з яких Вулка. Озеро належить до басейну Раби і Дунаю, воно мало стік у своєму південно-східному краї. Наразі стік озера регульований із метою підтримки постійного рівня води.

Вода в озері Нойзідлер вельми солона, рівень води схильний до великих коливань. Кілька раз в історії відбувалося повне висихання озера (востаннє в 1866, коли його можна було перетнути по дну, не замочивши черевиків). У 1956 була засновано спільна австро-угорська комісія контролю за рівнем води, у її обов'язки входить регулювати стік з озера для підтримки заданого рівня. Попри це, уникнути флуктуацій не вдається. Так у 1965 після злив рівень озера піднявся на 35 см, у 2003 рівень води впав майже на 30 см.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Поверхня озера дуже заросла очеретом, через який місцями прорубані проходи для човнів.

В озері водиться 15 видів риб (найпоширеніші — в'юн, судак, щука і короп. Води озера багаті різними видами безхребетних, а в заростях очерету живуть різноманітні види рідкісних комах.

На озері Нойзідлер у природних умовах можна спостерігати понад 300 видів гніздових і перелітних птахів, серед яких багато видів чапель (включаючи велику білу), а також колпиці, дикі гуси, пірникози, свищ (Anas penelope), очеретянки (Acrocephalus) тощо.

Під час сезонних міграцій тут зупиняються бекаси, гуменники (Anser fabalis) і зуйки. Серед рідкісних видів птахів можна зазначити червоноволу казарку (Branta ruficollis), орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) і Circinae.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]